[:ru]1 ноября состоялось заседание фракции “Слуги народа”. Фракция обговорила и введения второго, обязательного накопительного уровня пенсионной системы.
Какую модель завершения пенсионной реформы готовят украинцам и когда Верховная Рада может принять этот законопроект? Детали обсуждаемых предложений LIGA.net рассказали председатель парламентского комитета по финансам, налоговой и таможенной политике Данило Гетманцев и министр социальной политики Марина Лазебная, передает НСН.
В апреле парламент принял важное техническое решение – завернул представленный еще в 2019 году законопроект о введении обязательного накопительного уровня. Законопроект №2683, который не нашел компромисса ни среди парламентариев, ни среди стейкхолдеров, вернули на повторное первое чтение. Это открыло путь для новых предложений.
С тех пор в правительстве, а иногда и в Офисе президента, как мантру повторяют тезис о введении обязательного накопительного уровня. Мол, он аккумулирует огромный ресурс для запуска фондового рынка и станет шагом к решению острого социального вопроса с будущими пенсиями украинцев.
Но четкого понимания, существует ли согласованная со всеми заинтересованными сторонами модель, до сих пор нет.
Свет на ситуацию пролил министр финансов Сергей Марченко, правда, только депутатам “Слуги народа”. На заседании парламентской фракции он представил наработки, как может выглядеть внедрение обязательных пенсионных накоплений.
Схема отчислений
По словам главы комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Даниила Гетманцева, суть предложений Минфина состоит в следующей схеме.
Из заработной платы наемных сотрудников до 55 лет, а также доходов физлиц-предпринимателей и самозанятых лиц будет в первый год реформы высчитываться 1% ЕСВ. При этом общий размер отчислений не увеличится и не будет превышать 22%, которые на сегодняшний день уплачиваются из заработной платы как ЕСВ.
Государство в качестве стимулирования накоплений будет насчитывать такому человеку еще столько же, то есть 1%.
Эти 2% будут скапливаться на личных счетах будущих пенсионеров.
Во второй год реформы отчисляться будут уже по 1,5%, а в третий и дальше – по 2%, говорит Гетманцев. В первые годы администрировать эти накопления будет специально созданный государственный фонд, а далее украинцы, если пожелают, смогут перевести деньги в негосударственный пенсионный фонд.
По словам парламентария, за такой формат введения обязательных пенсионных накоплений Верховная Рада может проголосовать в первом чтении до конца этого года, а второй уровень, по оптимистическому сценарию, может заработать в 2023 году, но не позже 2024 года.
По словам министра социальной политики Марины Лазебной, рассматривается также возможность к обязательным отчислениям разрешить еще дополнительные – добровольные.
То есть за каждый добровольный взнос государство сможет прибавлять столько же, но не больше установленного лимита – до 5000 грн или в рамках определенного процента от средней заработной платы.
Это означает, что человек, кроме автоматического вычета из уплаченного ЕСВ 1% в первый год реформы, может по собственному желанию отчислять из своих доходов дополнительную сумму. Государство, со своей стороны, будет прибавлять такую же сумму на его счет, чтобы поощрять украинцев накапливать больше.
“Минфин заявил нам, что готов на большие проценты, чем 1+1% ЕСВ. Это не может не радовать”,говорит Лазебная.
Сколько нужно денег из бюджета
Описанная выше модель пенсионных накоплений не предусматривает дополнительную нагрузку на компании или их сотрудников, которые по-прежнему будут платить 22% ЕСВ. Если, конечно, не согласятся отчислять больше по собственному желанию.
Это значит, что доплачивать придется из государственного бюджета. Предыдущая модель введения обязательных накоплений, по разным оценкам, потребовала бы из бюджета 40-50 млрд грн.
Оценки дополнительных расходов при условии ввода вышеописанной модели Минфин пока не озвучивал. Однако в Министерстве соцполитики говорят, что компенсация 1% ЕСВ в качестве стимулирования обойдется в 22 млрд грн в проекции на бюджет 2023 года.
А еще возникнет необходимость дополнительно дофинансировать Пенсионный фонд, который получит на 1% (а затем на 1,5% и 2%) меньше ЕСВ.
По оценкам Минсоцполитики, обсуждаемая сейчас модель может затронуть восемь миллионов украинцев.
О потенциальных компенсаторах в Министерстве финансов пока не говорят, мол, окончательная версия еще шлифуется и скоро будет представлена широкой общественности. Однако, по словам Лазебной, надежды в первую очередь возлагают на детенизацию рынка труда.
Что предлагают
В Минсоцполитики же настаивают: парламент может рассмотреть уже зарегистрированный законопроект №2683-3 авторства народных депутатов от фракции “Слуга народа” Вадима Струневича и Галины Третьяковой.
“Законопроект №2683-3, который нарабатывало Министерство соцполитики и зарегистрирован в Раде, очень компромиссный. Он имеет поддержку премьер-министра и Министерства финансов. Его поддерживает регулятор, то есть Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку. Сейчас есть вопрос размера взносов, но они будут прописаны в другом законопроекте с поправками в Налоговый кодекс”,говорит Лазебная.
Впрочем, комитет по вопросам социальной политики, который возглавляет Третьякова, рекомендовал парламенту отклонить этот законопроект.
По словам Даниила Гетманцева, в Верховную Раду в этом году должны подать новый законопроект, подготовленный с нуля. Это подтверждают и собеседники в Министерстве финансов. По словам одного из них, в Офисе президента и правительстве до сих пор ищут оптимальный вариант окончательной модели.
Завершение пенсионной реформы в Украине откладывается годами. Политики с лета не раз заявляли, что ожидают рассмотрения “пенсионного” законопроекта до конца года хотя бы в первом чтении. Если это действительно произойдет, одна из важнейших реформ в стране, наконец, будет иметь шансы на реализацию.[:ua]1 листопада відбулося засідання фракції “Слуги народу”. На якому обговорення торкнулося і запровадження другого, обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
Яку ж модель завершення пенсійної реформи готують українцям та коли цей законопроєкт може ухвалити Верховна Рада? Деталі обговорюваних пропозицій LIGA.net розповіли голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та міністерка соціальної політики Марина Лазебна, передає НСН.
У квітні парламент ухвалив важливе технічне рішення – завернув поданий ще у 2019 році законопроєкт про введення обов’язкового накопичувального рівня. Законопроєкт №2683, який не знайшов компромісу ні серед парламентарів, ні серед стейкхолдерів, повернули на повторне перше читання. Це відкрило шлях для нових пропозицій.
З того часу в уряді, а подекуди і в Офісі президента, як мантру повторюють тезу про запровадження обов’язкового накопичувального рівня. Мовляв, він закумулює величезний ресурс для запуску фондового ринку і стане кроком для розв’язання гострого соціального питання з майбутніми пенсіями українців. Але чіткого розуміння, чи існує погоджена з усіма зацікавленими сторонами модель, немає досі.
Світло на ситуацію пролив міністр фінансів Сергій Марченко, щоправда, тільки депутатам “Слуги народу”. На засіданні парламентської фракції він презентував напрацювання, як може виглядати впровадження обов’язкових пенсійних накопичень.
Схема відрахувань
За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, суть пропозицій Мінфіну полягає в наступній схемі.
З заробітної плати найманих працівників до 55 років, а також з доходів фізосіб-підприємців та самозайнятих осіб у перший рік реформи вираховуватиметься 1% ЄСВ. Водночас загальний розмір відрахувань не збільшиться і не перевищуватиме 22%, які на сьогодні сплачуються із заробітної плати як ЄСВ.
Держава в якості стимулювання накопичень нараховуватиме такій людині ще стільки ж, тобто 1%.
Ці 2% накопичуватимуться на особистих рахунках майбутніх пенсіонерів.
У другий рік реформи відраховуватиметься вже по 1,5%, а в третій і далі – по 2%, каже Гетманцев. У перші роки адмініструватиме ці накопичення спеціально створений державний фонд, а далі українці, якщо забажають, зможуть перевести гроші у недержавний пенсійний фонд.
За словами парламентаря, за такий формат введення обов’язкових пенсійних накопичень Верховна Рада може проголосувати у першому читанні до кінця цього року, а сам другий рівень, за оптимістичним сценарієм, може запрацювати у 2023 році, але не пізніше 2024 року.
За словами міністерки соціальної політики Марини Лазебної, розглядається також можливість до обов’язкових відрахувань дозволити ще додаткові – добровільні.
Тобто за кожен добровільний внесок держава зможе додавати стільки ж, але не більше за встановлений ліміт – до 5000 грн або в рамках певного відсотку від середньої заробітної плати.
Це означає, що людина, окрім автоматичного відрахування зі сплаченого ЄСВ 1% в перший рік реформи, може з власного бажання відраховувати зі своїх доходів додаткову суму. Держава, зі свого боку, додаватиме таку ж суму на її рахунок, щоби заохочувати українців накопичувати більше.
“Мінфін заявив нам, що готовий на більші відсотки, ніж 1+1% ЄСВ. Це не може не радувати”,каже Лазебна.
Скільки потрібно грошей з бюджету
Описана вище модель пенсійних накопичень не передбачає додаткового навантаження на компанії або їхніх працівників, які, як і раніше, сплачуватимуть 22% ЄСВ. Якщо, звісно, не погодяться відраховувати більше за власним бажанням.
Це означає, що доплачувати доведеться з державного бюджету. Попередня модель введення обов’язкових накопичень, за різними оцінками, потребувала з бюджету 40-50 млрд грн.
Оцінки додаткових видатків за умови введення описаної вище моделі Мінфін поки не озвучував. Проте у Міністерстві соцполітики кажуть, що компенсація 1% ЄСВ в якості стимулювання коштуватиме 22 млрд грн у проєкції на бюджет 2023 року.
А ще ж виникне потреба додатково дофінансовувати Пенсійний фонд, який отримає на 1% (а потім на 1,5% і 2%) менше ЄСВ.
За оцінками Мінсоцполітики, обговорювана нині модель може торкнутися восьми мільйонів українців.
Про потенційні компенсатори у Міністерстві фінансів поки що не кажуть, мовляв, остаточна версія ще шліфується і скоро буде представлена на широкий загал. Однак, за словами Лазебної, сподівання, в першу чергу, покладають на детінізацію ринку праці.
Що пропонують
У Мінсоцполітики ж наполягають: парламент може розглянути вже зареєстрований законопроєкт №2683-3 авторства народних депутатів від фракції “Слуга народу” Вадима Струневича та Галини Третякової.
“Законопроєкт №2683-3, який напрацьовувало Міністерство соцполітики і зареєстрований в Раді, є дуже компромісний. Він має підтримку прем’єр-міністра та Міністерства фінансів. Його підтримує регулятор, тобто Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Зараз є питання розміру внесків, але вони будуть прописані в іншому законопроєкті, з поправками в Податковий кодекс”,каже Лазебна.
Втім, комітет з питань соціальної політики, який очолює Третьякова, рекомендував парламенту цей законопроєкт відхилити.
За словами Данила Гетманцева, у Верховну Раду цього року мають подати новий законопроєкт, підготовлений з нуля. Це підтверджують і співрозмовники в Міністерстві фінансів. За словами одного зі них, наразі в Офісі президента та уряді досі шукають оптимальний варіант остаточної моделі.
Завершення пенсійної реформи в Україні відкладається роками. Політики з літа не раз заявляли, що очікують розгляду “пенсійного” законопроєкту до кінця року бодай у першому читанні. Якщо це дійсно відбудеться, одна з найважливіших реформ в країні нарешті матиме шанси на реалізацію.[:]
