Рішення про зниження тарифу на газ буде прийнято найближчим часом – Шмигаль

Він повідомив, що разом з в.о. міністра енергетики Юрієм Вітренком і головою НАК “Нафтогаз України” Андрієм Коболєвим провели зустріч з народними депутатами фракції “Слуга народу” і обговорили ситуацію з тарифами на газ для населення.

“Представники Міненерго і “Нафтогазу” представили два плани, обидва з яких приведуть до зниження платіжок для людей. Дякую нардепам за зустріч та спільну роботу. Нам важливо було почути конструктивні пропозиції щодо обох планів. Це дозволить якомога швидше прийняти ряд управлінських рішень, які будуть сприяти встановленню справедливих цін на газ”, – написав прем’єр.

Зазначимо, що раніше в.о. міністра енергетики Вітренко оприлюднив свій план зниження тарифів на газ для населення. Про це НСН повідомляє, посилаючись на Фейсбук-сторінку посадовця.

Оскільки це питання активно обговорюється у суспільстві, мушу внести ясність щодо позиції Міністерства енергетики щодо цін на газ. За дорученням Прем’єр-міністра ми провели моніторинг цін на газ у січні. Основними постачальниками населенню (побутовим споживачам) є регіональні газопостачальні компанї, так звані облгаззбути. Їхня ціна за тисячу кубометрів у січні – від 6 990 до 10 800 грн. Середньозважена – 9 618 грн. У газопостачальної компанії Нафтогазу ціна 7 220 грн.  Тобто у облгаззбутів в середньому ціна на 33% вища. Але при цьому їхня частка “ринку” – 89%.

Погодьтесь, що з цим “ринком” щось не так. Якщо застосувати стадартні економічні тести (SSNIP), то ми побачимо, що у нас фактично “релевантними” ринками для визначення домінуючого становища є регіональні ринки, на кожному з яких домінує традиційний постачальник (облгаззбут),

– написав Вітренко.

Що він пропонує?

За його словами, в міністерстві розрахували ціну за умови “досконалої конкуренції” на оптовому ринку.

Далі – пряма мова Юрія Вітренка:

«Чому ми вважаємо, що зараз там конкуренція “недосконала”? Тому що на “релевантному” оптовому (не плутати з роздрібним!) ринку, а за тими ж стандартними тестами межами цього ринку є Центральна та Східна Європа, домінує Газпром. І він не продає газ на кордоні РФ-Україна, блокує експорт газу з РФ іншими компаніями, блокує експорт газу з Середньої Азії.

Якби Газпром цього не робив, то з економічної точки зору можна було б очікувати, що ціна на оптовому ринку була на рівні “хаб мінус траспорт” – тобто ціна на ліквідному європейському ринку, куди через Україну йде газ з території РФ, мінус вартість траспортування від кордону РФ-Україна до цього європейського ринку.  Погодтесь, продавцям цього газу було б тоді однаково – продати газ в Україні по ціні “хаб мінус транспорт” чи в Німеччині по ціні “хаб”, але при цьому заплатити за транспортування до Німеччини.

Яким є рівень ціни “хаб мінус”?

На січень вона була би 5900 грн. Тобто Нафтогаз продає за ціною на 22% вищу за “хаб мінус”

Чи має держава спокійно за цим спостерігати? І навіщо тоді тримати в державній власності Нафтогаз, якщо не для того, щоб він відстовював національні інтереси?

Нафтогаз має можливості для того, щоб активно боротися проти зловживання Газпромом своїм домінуючим становищем. Нафтогаз може подавати скарги в Європейський антимонопольний орган, він може навіть іціціювати новий міжнародний арбітраж за угодою про організацію транзиту, підписаною наприкінці грудня 2019 року.

Ще одна проблема, яка свідчить про проблеми на роздрібному “ринку” газу – переважна більшість, практично всі споживачі, мають контракти, за якими ціна змінюється кожен місяць. Це кардинально відрізняється від практики на розвинених ринках. Що це означає? Що споживач має кожен місяць слідкувати за оголошеною ціною свого постачальника, порівнювати її з цінами інших постачальників, і бути готовим за декілька днів змінити постачальника, якщо поточний постачальник поставив зависоку ціну на наступний місяць. Погодьтесь, це нереально. Дуже мало людей на практиці так можуть робити. При цьому це не люди самі обрали такий варіант – це “за замовчанням” облгагаззбути зробили такі контракти. Правильно було б зробити протилежним чином – коли “за замовчанням” ціна фіксована на рік, але споживач може обрати варіант з місячною ціною тощо.

Роль держави в ринковій економіці – забезпечення ефективності ринку. Це активна роль, а не роль спостерігача. Держава не може самоусуватися коли вона бачить системні проблеми на ринку, фактично “провали ринку” (market failure).

Тому Міністерство енергетики і запропонувало розглянути варіант, коли з 1 лютого буде обмежена ціна на газ для “вразливих” споживачів – на рівні “хаб мінус” з додаванням визначеною граничної націнки постачальників, причому ціна буде зафіксована на рік.

За нашими розрахунками мова йде про рівень ціни 5 356 грн, тобто на 44% менше ніж середньозважена ціна у січні. Для розуміння, якщо нічого не робити, то потрібно очікувати, що ціна у лютому збільшиться ще приблизно на 15%.

Укргазвидобування буде продавати  постачальникам “вразливим” споживачам газ за ціною “хаб мінус”. Ціна буде переглядатися раз в рік на підставі котирувань на біржі у листопаді. Для видобуваючої компанії навіть краще мати фіксовану ціну на рік, ніж кожен місяць переживати, що потрібно переглядати плани буріння через зміну ринкової коньюнктури.

Постачальники зможуть конкурувати, пропонуючи меншу націнку до цієї ціни.

Споживачі зможуть так само вільно обирати собі постачальника, при цьому, якщо вони не є “вразливими” споживачами, то вони зможуть обирати і контракти не з фіксованою на рік ціною, а будь-які інші контракти.

Це крок вперед, до цивілізованого ринку з чесною конкуренцією.

Інакше проблеми на ринку можуть призвести до дискредитації ринкових, європейських реформ, і політичного відкату назад.

Наразі пропозиція Міністерства енергетики знаходиться на стадії обговорення. Можуть бути “підводні камені”, зокрема юридичні обмеження; важливо врахувати всі ризики, зокрема ризик маніпуляцій з боку постачальників; нам потрібно спокійно пояснити МФВ, що мова йде про якраз адекватні ринкові заходи, а не про відкат назад; бажано ще й залучити міжнародних партнерів для спільного тиску на Газпром тощо. Крім того, ми готові розглянути альтернативні пропозиції, які б краще і скорішеу вирішували зазначені вище проблеми на ринку. Тобто ми в роботі, і прохання ставитися до цього з розумінням.

Тим часом, ось як прокоментував запропоновану міненерго програму фінансовий експерт Сергій Фурса:

Геть тарифний геноцид або чергова операція проти МВФ

Український уряд вирішив, що ринкові ціни на газ – це погано. І вирішили “підкоректувати” реформу ринку газу. Підкоректувати ринкове ціноутворення. І, фактично, повернути фіксовану ціну на газ. Це пропозиція Міністерства енергетики.

За дивовижним збігом, це сталося в той момент, коли віртуальна місія МВФ в Україні.

За дивовижним збігом перед цим раптом на новорічні свята, коли політична активність на нулі і всі доїдають олів’є, в місті Полтава пройшли протести проти зростання тарифів. У місті Полтава, де мер від «За Майбутнє» Коломойського.

За дивовижним збігом, напередодні, перед тим, як Міністерство енергетики запропонувало піти від ринкових цін на газ, програмний пост, з традиційними розмовами про зовнішнє управління, написав глашатай Коломойського, Дубинський.

Що це означає? Це означає – олігарх знову завдає удару. І по економіці України. І щодо співпраці із Заходом.

Формування ринкової ціни на газ було ключовою реформою в рамках співпраці з МВФ. В результаті цієї реформи Нафтогаз з чорної діри українського бюджету, що пожирала кілька відсотків від ВВП щорічно, перетворився на найбільшого платника податків. І це дозволило почати формувати конкурентний ринок газу для населення. І це сильно вдарило по корупції. Загалом, типовий ефект зовнішнього управління. При цьому, в рамках співпраці з МВФ, був введений механізм субсидій, який захищав найбідніших. У підсумку, багаті платили. Бідні отримували субсидії. Улюблена соціальна справедливість.

Що буде, якщо Україна в черговий раз кине МВФ? Знову негативний сигнал ринку. Знову проблема у співпраці, що віддаляє місію. Знову Україна в очах світу як держава популістів, ненадійний партнер. Знову привид дефолту почне бродити Печерськими пагорбами. Цього року Україні треба залучити боргового фінансування на 24 млрд доларів. Причому тільки 4 мільярди доларів піде на виплату зовнішніх кредитів. Все інше – наші внутрішні борги, в тому числі різко збільшені борги перед українськими банками по ОВДП, а також фінансування дефіциту бюджету. Дуже високого дефіциту бюджету. І підвищувати ризики залучення ресурсів не дуже розумно. Хоча, хто говорить про розумність….

Що отримає населення? Тимчасово платіжки стануть нижче. Тимчасово. Тому що все це вже було. У 2010-2013 рр. А потім ми заплатили за все це збільшеним боргом. Кризою. Девальвацією та інфляцією. Податком на бідних. Знову бідні заплатять більшу ціну. Просто за те, щоб жителі Конче Заспи менше платили за газ.

В результаті, ще один крок у бік руського миру. Те, що дуже треба Коломойському.

Вже другий подарунок цього року, після відкритого Буковеля у розпал епідемії та локдауну. Черговий подарунок олігарху, за яким плаче в’язниця, але якого від НАБУ захищають всі інші українські силовики.

Прекрасний початок року. Налякаємо інвесторів, закладемо бомбу уповільненої дії під економіку України і зробимо приємне Коломойському. 2021 рік обіцяє бути цікавим.

Щоб оперативно отримувати найважливіші новини України і світу, підписуйтесь на наш Телеграм