[:ru]Внезапно умер замкомандира полка “Азов” (фото)[:ua]Раптово помер замкомандира полку «Азов» (фото)[:]

Сердце военнослужащего остановилось утром 5 июня. Ему было 58 лет. Причина смерти не указывается.

Старший лейтенант Александр Павлюк отвечал за материально-техническое обеспечение «Азова».

Он был настоящим другом для каждого – умел сплачивать людей и находил компромиссы в любых ситуациях, – пишут про покойного в «Азове»

Родом Александр был из поселка Рокитное Ровенской области. В 18 лет  был призван на срочную службу и служил в контингенте советских войск в Германии. Летом 2014 года мужчина познакомился с бойцами подразделения, после чего не раздумывая осенью этого же года вступление в ряды «Азова». Сначала Чак исполнял обязанности обозного в третьей сотне полка, затем был заместителем по технике. Боец преданно служил и профессионально выполнял свои обязанности, поэтому впоследствии стал заместителем командира полка по тылу. Уникальные организационные способности Чака позволили практически создать и организовать с нуля тыловое обеспечение полка, за время службы восстановлено и построено военные городки под потребности жизнедеятельности подразделений. Подавляющее большинство инфраструктурных объектов в то время построены силами «Азова» за счет помощи волонтеров, привлеченных благодаря деятельности Александра Павлюка.

В одном из интервью пресс-службе полка «Азов» Чак рассказывал, что с самого детства был патриотом и имел проукраинские взгляды.

«Попав в «Азов», я попал туда, куда хотел попасть всю жизнь. С меня всегда смеялись, что я будто «бендеровец», а вроде бы и нет. В нашем городе не было никогда ультрасов, не было патриотического движа. Я считаю, несмотря ни на что, что у наших людей большое будущее. Особенно у наших ребят, которые в «Азове». Победа должна быть за нами», — говорил Чак.

Тыловое обеспечение – это основа успешного выполнения боевых задач. И свою работу Чак выполнял с максимальной отдачей. Он посвящал все свое время службе и развитию подразделения, возлагал на себя много обязанностей, чтобы бойцы «Азова» были обеспечены всем необходимым и качественно выполняли боевые задачи. Вклад Чака в борьбу с оккупантом трудно переоценить, у него было много планов по развитию подразделения, которые к сожалению он не успел воплотить, – сообщают в «Азове».

За время своей преданной службы Александр Павлюк был неоднократно награжден высокими наградами, в частности, нагрудным знаком «За доблестную службу», грамотой Верховной Рады Украины, нагрудным знаком «За отличие в службе», огнестрельным оружием и орденом Даниила Галицкого.

Кстати, недавно “НСН” писал:

Місце поховання легендарного сотника армії УНР знайдено в Австрії[:ua]Раптово пішов з життя заступник командира полку «Азов» з тилу Олександр Павлюк з позивним «Чак», повідомляє НСН, посилаючись на офіційний сайт підрозділу.

Серце військовослужбовця зупинилося вранці 5 червня. Йому було 58 років. Причина смерті не вказується.

Старший лейтенант Олександр Павлюк відповідав за матеріально-технічне забезпечення «Азову».

Він був справжнім другом для кожного – умів згуртовувати людей і знаходив компроміси у будь-яких ситуаціях, – пишуть про покійного в «Азові»

Родом Олександр був з смт Рокитне Рівненської області. У 18 років чоловік був призваний на строкову службу та служив у контингенті радянських військ у Німеччині. Влітку 2014 року чоловік познайомився з бійцями підрозділу, після чого не роздумуючи восени цього ж року вступ у лави «Азову». Спочатку Чак виконував обов’язки обозного в третій сотні полку, потім був заступником по техніці. Боєць віддано служив та професійно виконував свої обов’язки, тож згодом став заступником командира полку з тилу. Унікальні організаційні здібності Чака дозволили практично створити і організувати з нуля тилове забезпечення полку, за час служби відновлено та побудовано військові містечка під потреби життєдіяльності підрозділів. Переважна більшість інфраструктурних об’єктів на той час побудована силами «Азову» за рахунок допомоги волонтерів, залучених завдяки діяльності Олександра Павлюка.

В одному з інтерв’ю пресслужбі полку «Азов»  Чак розповідав, що з самого дитинства був патріотом та мав проукраїнські погляди.

«Потрапивши в «Азов», я потрапив туди, куди хотів потрапити протягом всього свого життя. З мене завжди сміялись, що я ніби «бендеровець», а ніби і ні. В нашому місті не було ніколи ультрасів, не було патріотичного двіжа. Я вважаю, незважаючи ні на що, що у наших людей велике майбутнє. Особливо у наших хлопців, які в «Азові». Перемога повинна бути за нами», — говорив Чак.

Тилове забезпечення – це основа успішного виконання бойових завдань. І свою роботу Чак виконував з максимальною віддачею. Він присвячував весь свій час службі та розвитку підрозділу, покладав на себе багато обов’язків, аби бійці «Азову» були забезпечені усім необхідним та якісно виконували бойові завдання. Внесок Чака у боротьбу з окупантом важко переоцінити, у нього було багато планів щодо розвитку підрозділу, які нажаль він не встиг втілити, – повідомляють в «Азові».

За час своєї відданої служби Олександр Павлюк був неодноразово нагороджений високими відзнаками, зокрема нагрудним знаком «За доблесну службу», грамотою від Верховної Ради України, нагрудним знаком «За відзнаку в службі», вогнепальною зброєю та орденом Данила Галицького.

До речі, нещодавно “НСН” писав:

Місце поховання легендарного сотника армії УНР знайдено в Австрії[:]