На Дніпропетровщині у Нікополі може з’явитися перший у світі Музей дверних молотків. Про це НСН дізнався з повідомлення директора благодійного фонду «Нікополь туристичний» Олега Фельдмана.
Згідно інформації, отриманої НСН, вказаний фонд виграв грантовий конкурс Re_HERIT з проектом такого музею, і є вірогідність того, що отримає кошти на його реалізацію.
Музей дверних молотків планують створити в Історичному центрі Нікополя – в старій частині.
Олег Фельдман розповів, що концепція музею передбачає креативне експонування такої звичайної для побуту мешканців XIX ст. – початку XX ст. речі як дверний молоток. У наш час вони майже вийшли з вжитку, на їх зміну прийшли електронні дзвінки – тим і цікавіше використання молотків для ілюстрування історії купецького періоду розвитку Нікополя.
Історія міста в цьому музеї набуде нестандартної подачі, що приверне набагато більше уваги ніж класична музейна експозиція.
Кожен купець, дворянин та деякі міщани хотіли виділитися, і тому дверних молотків існує широке різноманіття. Вони вирізняються тематикою та якістю виконання. Як правило, це металевий кований або відлитий виріб. За легендою, багато із цих старовинних антикварних дверних молотків є автентичними – колись вони розміщувалися на реальних домах, і були знищені після знесення історичних будівель у радянські часи.
У Музеї дверних молотків буде розміщено близько 35 дверей-панелей. Кожна виконана в унікальному дизайні, що буде відповідати характеру та справі тої людини, у чий дім вона вестиме. Частина дверних молотків виконані у стилі, що ілюструє професію і життєве призначення особистості, розкриває унікальні риси характеру власника, чиї двері прикрашав молоток.
Наприклад, в колекції вже є дверний молоток у вигляді великого жука. Він буде належати, як це не дивно, найбільш відомому аптекарю дореволюційного Нікополя. З переказів відомо, що він дуже любив дітей. І інколи міг прийняти до своєї аптеки з їх рук впійманого жука в обмін на цукерку-лакрицю. В продаж цей жук звісно не йшов, та діти відчували свою потрібність і дуже любили та поважали аптекаря Горнштейна.
На дверях моряків буде якір та корабель, на дверях купчих – жіночі ручки, на дверях коваля – барельеф на тему ковальства тощо. А деякі двері прикрашатимуть класичні льви і потвори.
Концепцією музею передбачено розміщення біля кожних дверей інформації (при наявності – і фотографії) про певну особу, будівлю, де вона жила або працювала (як, наприклад, пивзавод братів Штекель) та її адресу. Це є способом інформування про культурну спадщину в нетривіальній формі.
Буде передбачене місце, де відвідувачі зможуть зробити селфі. Буде відтворена ділянка вулиці тогочасного міста, з вивісками, які можна побачити на старих архівних фото Нікополя. Ця частина музею передбачається як одна велика суцільна фотозона.
Передбачені й інтерактивні елементи – біля деяких дверей будуть встановлені старовинні телефонні слухавки. Піднявши їх, можна буде почути голос та побалакати, наприклад, з купцем, міським головою, міщанином чи відомим артистом, двері якого будуть вести до готельного номеру (у Нікополі, наприклад, зупинявся Леонід Утьосов). Таке аудіоспілкування використовуватимуть при пошуку цілей квестів.
В музеї буде встановлено й інше квест-обладнання. Під час різноманітних завдань гості будуть не тільки отримувати задоволення від гри, а й робити екскурс в історію Нікополя, дізнаватися, яким він був понад сто років тому. Завдяки ігровій механіці відвідувачі знайдуть ті самі двері, за якими іх буде очікувати клад.
Окрім того буде працювати інтерактивний квестовий формат відвідин музею в комплексі з екскурсіями по Старій частині міста і купецьким підземеллям, які вже сьогодні проводяться турагенцією «7 Січей». Це допоможе під час проведення квест-екскурсій для школярів.
Таким чином в ігровій формі відвідувачі зможуть пізнавати історію власного краю. Музей буде постійно доступним для туристів, що відвідують місто.
Також, по словам Олега Фельдмана, на 2020 рік заплановані безкоштовні екскурсії для приблизно 1400 школярів Нікополя.
Попередній список осіб, біографії яких будуть висвітлені в музеї:
- Ігнатій Єрлашов – місцевий купець, новатор та справжній «Ілон Маск» Нікополя. Організував першу в місті електростанцію, освітлив та виклав бруківкою вулицю, брав участь у створені пожежної команди міста, відкрив першу телефону станцію та сінематограф тощо. Комплекс будівель Єрлашова залишився по сьогодні.
- Беніамін Шор – банкір, батько Осипа Шора. Останній став прототипом літературного і кіно-героя Остапа Бендера (про що написав у своїх мемуарах В.Катаєв).
- С. Вайнштейн – його друкарня була широко відома у місті. Її будівля залишилась і до нашого часу.
- С. Горнштейн – власник найбільш відомої аптеки міста. Його історію описано вище.
- Володимир Копп – видатний лікар. Задокументована його історія приїзду у місто. Він був настільки професійним, що слава про нього йшла далеко за межі Нікополі. Його будинок зберігся до наших днів.
- Яків Ветчинкін – перший міський голова Нікополя. Був купцем 1-ї гільдії. Ввійшов в історію як дуже ефективний мер. Будівля його помешкання зберіглася.
- Семен Аптович – місцевий фотограф. Залишилось багато знімків нікопольців роботи цього митця кінця 19 – поч. 20 ст. На жаль, до нашого часу приміщення, де знаходилось його фотоательє, не збереглося.
- Карл Штекель – власник пивоварного заводу, що працював у Нікополі з 1888 року. Місцеве пиво користувалося неабиякою популярністю не тільки у Нікополі, а й за його межами. На зараз будівля пивзаводу варварським методом зруйнована.
- Леонід Утьосов – артист естради, співак. Зупинявся у Нікополі. Згідно його мемуарів, свою дружину Олену Голдіну вперше він побачив саме у Нікополі. Будівля готелю, де жив Утьосов, збережена.
- Іван Піддубний – всесвітньо відомий український борець. Виступав у Нікополі. Під час візиту до Нікополя він зустрів свою єдину ученицю Агафію Завидну (мешканку міста). Вона була однією з найсильніших жінок світу та мала успішну естрадну кар’єру.
- Марія Турбаба – була нащадком корінних мешканців Нікополя з часів козацтва. Купчиха запам’яталася сильним характером і діловою хваткою, мала популярний винний погрібок (його точне місцезнаходження невідоме, проте є декілька версій).
- Свірська – модистка. Місто було розташовано на перетині багатьох торгових шляхів країни, в ньому було багато заможних купців, і кожен хотів виглядати сучасно та модно.
- Ксенія Бабушкіна- дружина одного з місцевих купців. Зробила вагомий внесок у справу народної освіти. Вона викупила будівлю та платила вчителям, щоб створити школу для містян. Навіть після її смерті школу ще довго іменували «Бабушкіною». Школа та помешкання купчихи збереглися.
- А. Стіфель – Мадам Стіфель у 1907 році відкрила у місті приватну семикласну жіночу гімназію, заняття в якій зупинилися тільки після революції. Будівлі, де в різний час розміщувалась гімназія, збереглися до наших часів.
- П. Гоге – купець, займався мучною торгівлею. Мав склад, де зберігалась його продукція. У 1924 році на його місці було побудовано електростанцію, а пізніше спортивний комплекс «Спартак», який працює і до нині.
- Гусєв – будинок цього купця є чи не найголовнішим у архітектурному ансамблі Старого міста. Але запам’ятався місту він не тільки цим, а своїми справами. Наприклад, побудував старообрядську церкву (існує і зараз) і заснував старообрядську будівельну артіль.
- М. Жаров – брандмейстер нікопольської пожежної команди. Перша пожежна каланча у міста була створена у 1862. Будівля збережена, і в ній понині працюють пожежники Нікополя.
- Василь Тимофєєв – відомий нікопольський купець, розбагатів на поставках зерна і сільськогосподарського інвентарю. Побудував недалеко від ринкової площі доходний дім, що зараз є однією з найкрасивіших будівель Старої частини міста.
- Якоб Зіменс – побудував мучну імперію міста. З невеликого підприємства все розрослося до величезного парового млина. Його мука ставала переможницею різних виставок в Києві, Римі тощо. На жаль, під час Другої світової війни багатоповерховий млин був зруйнований.
- М. Корольков – власник цегляного заводу. На початку ХХ ст. місто активно розширювалось і будувалось тому потребувало будівельних матеріалів. Таким чином він взяв участь в процесі розбудови багатьох об’єктів Нікополя.
Музей дверних молотків планують розташувати в колишньому магазині купецької сім’ї Тимофієвих, що по вулиці Поштовій, 1.
Наразі тривають останні перемовини з організаторами конкурсу. Чи з’явиться унікальний музей у Нікополі, буде точно відомо приблизно через тиждень.
