В Україні через два роки повністю скасовують призов до армії. Чому влада пішла на такий крок і як це позначиться на обороноздатності країни
Про це НСН дізнався з повідомлення на сайті РБК-Україна.
У перший день лютого прямо в сесійній залі Верховної ради президент Володимир Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності держави. Мабуть, головне його нововведення – скасування призову в армію з 1 січня 2024 року.
Замість нього з’явиться “інтенсивна військова підготовка” довжиною в пару місяців. Строковиків замінять контрактники, а чисельність Збройних сил України (ЗСУ) зросте майже на третину. Експерти в цілому вітають ініціативу влади, проте до неї залишається чимало питань, серед них і фінансове.
В Україні скасовують призов до армії
Кількість і якість
“Вже вісім років йде війна з РФ, щоб знизити ймовірність військових сценаріїв до мінімуму, нам потрібне не тільки сучасне озброєння, але і численна, професійна, мотивована армія. Так ми зможемо утримувати в безпеці весь периметр державного кордону і потенційно небезпечні напрямки”, – сказав голова комітету Верховної ради з оборони і нацбезпеки Олександр Завітневич.
Згаданий указ Зеленського містить відразу кілька аспектів, які, за задумом, дозволять Україні до 2025 року отримати повністю професійну армію. Насамперед: збільшення чисельності ЗСУ на 100 тисяч осіб та впровадження “інтенсивної військової підготовки” замість строкової служби.
Терміни дії контрактів повинні зрости, а з ними і зарплати військових – не менше трьох мінімальних по країні (зараз близько 20 тисяч гривень). Також для армійців з’являться прозорі механізми кар’єрного росту і забезпечення житлом.
Поки не зрозуміло, чим саме займуться десятки тисяч нових бійців в українській армії. Відомо тільки що з них сформують 20 бригад. Швидше за все подробиці з’являться вже в концепції Міноборони і законопроекті від Кабміну, дедлайн для яких офіційно не встановлений.
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь вважає, що 100 тисяч – це приблизна цифра, адже чисельність ЗСУ залежить від завдань, які вони виконують і функціоналу кожного підрозділу. За його словами, в сучасному світі важлива не так кількість бійців, як наявність високоточної зброї, систем розвідки та автоматизованих систем управління.
“Це було дуже добре помітно під час останнього конфлікту в Нагорному Карабасі. Вірменія воювала за радянською доктриною, а Азербайджан за новою доктриною так званої “мережевоцентричної війни”. Навіть якщо уявити, що вірмен було б у п’ять разів більше в окопах, то єдине, що змінилося би – це кількість жертв від ударів азербайджанських “Байрактарів”, – пояснив експерт.
Водночас військовий аналітик Микола Бєлєсков переконаний, що потреба у збільшенні ЗСУ є. Українській армії потрібно прикривати не тільки східний напрямок, а й північний – адже на більше тисячі кілометрів кордону з Білоруссю, де Росія концентрує свої війська, сил зараз явно не достатньо. Інше питання: забезпечення і озброєння нових бійців, а це буде коштувати недешево.
“Поки ніхто не називав ніяких цифр, але тими 2,8% ВВП, які є зараз, звичайно, ми не зможемо закрити це питання. На це фінансування ми 20 бригад додатково не потягнемо, і тоді на папері у нас буде більше сил, але в реальності боєздатність в цілому впаде. Ці ризики повинні розуміти всі ті, хто займається оборонною політикою”, – уточнив аналітик.
Зміна підходу
У той же час експерти сходяться на думці, що строкова служба – це радянський пережиток і в наших реаліях вона вже давно не потрібна. Бєлєсков стверджує, що скасування призову не вдарить по боєздатності України. За його словами, “строковиків” повинні замінити мотивовані люди, які знають свою справу. А мобілізаційний резерв складе терроборона і ті, хто пройшов базову військову підготовку.
“Строковики не беруть участі в бойових діях, тобто для командира вони не члени екіпажу, немає сенсу їх готувати разом з тими бійцями, які потім підуть на ротацію в зону бойових дій. Строковики перетворилися на якусь безкоштовну робочу силу, яку можна використовувати для охорони, прибирання та інших функцій, які абсолютно не повинні виконувати військовослужбовці”, – зазначив Самусь.
Як пояснив РБК-Україна голова профільного комітету Ради, з 1 січня 2024 року призов хочуть повністю замінити на інтенсивну військову підготовку. До тих пір її запропонують в якості альтернативи строковій службі, так що ця модель буде вводитися поетапно. Очікується, що громадяни призовного віку будуть проходити підготовку 3-4 місяці, а потім підтримувати навички на періодичних тренуваннях і зборах.
“Та строкова служба, яка є зараз, вимагає повного реформування. У нас в Стратегії військової безпеки чітко прописані пріоритети професіоналізації ЗСУ і відмова від радянської системи строкової військової служби… у разі повної реалізації ініціатив Володимира Зеленського, ми отримаємо професійну армію з потужним резервом”, – сказав Завітневич.
Система базової військової підготовки поки не представлена, проте у експертів вже є розуміння, як вона може виглядати. Так, Михайло Самусь пропонує скоротити програму до двох-трьох місяців, щоб надовго не “висмикувати” людей з соціального життя. На його думку, проходити базову військову підготовку повинні і хлопці і дівчата.
Проводити таке навчання оптимально в літній час, щоб не витрачатися на зимову форму і обігрів тренувальних таборів. При цьому програма повинна бути детально прописана, щоб кожна година цих кількох місяців була присвячена освоєнню корисних навичок: з тактики, стрільби, медицини, психології і так далі. Головне, вважають експерти, щоб в цьому курсі хотілося брати участь, тому “фарбування трави” і стройовий крок повинні залишитися в минулому.
“Повинен існувати стандарт базової військової підготовки. Наприкінці цього курсу громадянин України складає іспити та отримує сертифікат про базову військову підготовку. Цей сертифікат означає, що людина готова до вступу в мобілізаційний резерв, подачі заяви в контрактну армію або територіальну оборону. Таким чином ми отримали б тотальну участь українців в обороні країни, але без жодного примусу”, – упевнений Самусь.
Кого не призвуть до армії у разі війни – мобілізація в Україні
