«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17, 20).
Великий піст – це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного православного свята – Світлого Христового Воскресіння.
Більшість людей сьогодні не мають сумніву в благотворному впливі посту на душу і тіло людини. Піст рекомендують навіть світські лікарі, відмічаючи благотворну дію на організм тимчасовою відмовою від тваринних білків і жирів.
Проте, сенс посту зовсім не у тому, щоб схуднути або тілесно підлікуватися. Святитель Феофан Затворник називає піст «періодом спасительного лікування душ, засобом для очищення від усього старого, таємного і брудного».
Великий піст у 2020 році розпочнеться 2 березня і триватиме до 18 квітня – Світлого Христового Воскресіння.
Уже в IV столітті у східних Церквах встановився існуючий і донині порядок дотримання Великого посту : з понеділка (після Тижня сиропусного) до Великої Суботи. Таким чином, Великий піст складається власне з сорока днів посту Чотиридесятниці й Страсної седмиці – «заради спасительних Страстей Христових»(св. Симеон Солунский).
З глибокої давнини був визначений і сам образ дотримання Св. Чотиридесятниці. Древні християни проводили цей пост з особливою суворістю, утримуючись навіть від вживання води до третьої години дня. Їжу споживали після дев’ятої години, вживаючи лише хліб і овочі.
Але Свята Православна Церква благословляє послаблення посту людям похилого віку, дітям, хворим, вагітним і матерям годувальницям, а також людям зайнятих важкою фізичною працею. За благословенням про послаблення посту, слід звернутися до духівника або іншого священика.
Піст пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті – прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у нєї з’являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, що возносять молитву до Бога.
Святитель Іоанн Золотоустий пише, що «молитви здійснюються з особливою увагою під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується і не пригнічується згубними тягарями задоволень». Для такої покаянної молитви піст – самий благодатний час.
«Утримуючись від пристрастей під час посту, наскільки у нас вистачає сил, ми матимемо корисний тілесний піст, – повчає преподобний Іоан Касіан. – Приборкання плоті, поєднане з тим, що сокрушає дух, складе приємну жертву Богу і гідну обитель святості».
І дійсно, чи «можна назвати постом тільки дотримання одних правил про невживання скоромного у пісні дні? – ставить риторичне питання святитель Ігнатій (Брянчанинов). – Чи буде піст постом, якщо, окрім деякої зміни у складі їжі, ми не думатимемо ні про покаяння, ні про стриманість, ні про очищення серця через посилену молитву»?
Сам Господь наш Ісус Христос сорок днів постив у пустелі, звідки повернувся у силі духу (Лк. 4, 14), здолавши усі спокуси ворога. «Піст є зброя, підготовлена Богом, – пише преподобний Ісаак Сирин. – Якщо постив Сам Законодавець, то як же не постити тим, хто зобов’язаний дотримуватися закону?
До посту рід людський не знав перемоги і диявол ніколи не отримував поразок… Господь наш був керівником і первістком цієї перемоги… І як скоро диявол бачить цю зброю на кому-небудь з людей, цей супротивник і мучитель негайно приходить у страх, пригадуючи про поразку свою у пустелі від Спасителя, і сили його засмучуються».
Піст встановлений для всіх: і ченців, і мирян. Він не є повинністю або покаранням. Його слід розуміти як спасительний засіб, свого роду лікування і ліки для кожної людської душі.
«Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні людей похилого віку, ні юнаків, ні навіть малих дітей, – говорить святитель Іоан Золотоустий, – але усім відкриває двері, усіх приймає, щоб усіх врятувати». Чи «бачиш, що робить піст, – пише святитель Афанасій Великий : – хвороби лікує, бісів проганяє, лукаві помисли видаляє і серце робить чистим».
Очевидним є й те, що подвиг покаяння і молитви, під час посту, повинен супроводжуватися думками про свою гріховність і, звичайно, обмеженням від всяких розваг – відвідування театру, кіно і бенкетів, веселої музики, перегляду телевізора та Інтернету для розваги і тому подібне. Якщо усе це ще тягне серце християнина, то потрібно зробити зусилля, щоб відірвати від цього своє серце, хоча б у дні посту.
Але при неправильному відношенні до посту, без розуміння його істинного сенсу, він може, навпаки, зробитися шкідливим. В результаті безрозсудного проходження пісних днів(особливо багатоденних) часто з’являються дратівливість, озлобленість, нетерплячість або ж марнославство, зарозумілість, гордість.
Адже сенс посту полягає саме у викорінюванні цих гріховних якостей. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу вказує: «Хто молиться з постом той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, що щиро молиться і постить».
Піст у християнському розумінні є також засобом стяжання Духа Святого. Піст і молитва, милостиня і добрі справи, що здійснюються в ім’я Христа – є дійсними засобами для стяжання Святого Духа. Тому що добро, зроблене заради Нього, дарує вінець правди не тільки в житті майбутнього віку, але і в земному житті переповнює благодаттю Духа Святого.
«Хто обмежує піст тим, що тільки утримується від їжі, той дуже ганьбить його, – наставляє святитель Іоан Золотоустий. – Не одні вуста повинні постити, – ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і усе наше тіло… Піст є відсторонення від зла, приборкання язика, стримання гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення…
Ти постиш? Нагодуй голодних, спраглим дай пити, відвідай хворих, не забудь ув’язнених, пожалій змучених, утіш скорботних і таких, що плачуть; будь милосердний, лагідний, добрий, тихий, довготерпеливий, жалісливий, незлопам’ятний, благоговійний і степенний, благочестивий, щоб Бог прийняв і твій піст, і вдосталь дарував плоди покаяння».
Піст є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен вимолити у Господа прощення своїх гріхів і гідно причаститися святих Христових Таїн. Під час Великого посту необхідно пройти таїнства Сповіді й Причастя мінімум один раз.
Отже, проходячи піст тілесний,будемо постити і духовно. З’єднаємо піст зовнішній з постом внутрішнім, керуючись мудрістю. Очищуючи тіло стриманістю, очистимо і душу покаянною молитвою для надбання доброчесностей і любові до ближніх. Ось це і буде справжній піст, приємний Богу, а значить і для нас спасительний.
Матеріал підготував ігумен Меркурій (Скороход),
благочинний Нікополя та району Православної Церкви України
