[:ru]Время летит быстро, но еще быстрее шагает технический прогресс. И то, что еще каких-то 25-30 лет для нас было обыденностью, сейчас кажется жутко странным. Мы привыкаем к удобствам и уже не можем представить, как жили без них когда-то.
НСН предлагает поностальгировать и вспомнить 90-е. Кажется, они были недавно, но в то же время уже давно. Особенно, если сравнить блага цивилизации, доступные нам сегодня и те, что были доступны тогда.
25 вещей, которые были обычными в 90-ми, а сейчас кажутся странными:
1. Узнать или увидеть текст песни можно было только прочитав его на обложке альбома.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/1-8.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 73")
2. Чтобы прослушать ремиксы или эксклюзивные песни, нам приходилось покупать новый дорогой компакт-диск.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/2-4.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 74")
3. Чтобы получить изображение знаменитости или любимого артиста и прочитать интервью с ними, мы покупали дорогие импортные журналы.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/3-4.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 75")
4. Мы могли вступить в фан-клуб артиста, знаменитости или любимой футбольной команды только через почту и периодически получать значки или информационные бюллетени в почтовом отправлении.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/4-4.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 76")
5. При необходимости помочь одному из родителей сориентироваться во время вождения автомобиля, мы внимательно изучали карту в атласе автомобильных дорог (который был в каждой машине).
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/5-3.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 77")
6. Или мы могли просто зайти на ближайшую заправку и спросить у них направление, в надежде, что запомним все, что нам скажут.
7. Для просмотра фильма в видеомагнитофоне, мы должны были сначала перемотать пленку на начало, ведь тот, кто смотрел ее раньше, этого не сделал.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/6-3.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 78")
8. Иногда происходил тот страшный момент, когда мы понимали, что видеомагнитофон испортил в кассете пленку с нашим любимым фильмом, а в магазинах он уже распродан, и купить новую кассету было негде.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/7-3.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 79")
9. Если мы хотели купить билеты на концерт или иное представление, приходилось самим идти в кассу (если родители не хотели напрягаться, чтобы заказать билеты по телефону).
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/8-2.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 80")
10. Кинотеатр был единственным местом, где можно было посмотреть анонсы новых фильмов.
11. Выбирая всей семьей, какой видеофильм взять на прокат, нам приходилось искать компромисс и договариваться с братьями и сестрами.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/9-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 81")
12. При написании реферата, приходилось идти в библиотеку и “перерывать” толстые энциклопедии, в надежде найти достаточно материала.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/10-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 82")
13. Каждый раз, когда дома звонил телефон, мы понятия не имели о том, кто это может быть.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/11-2.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 83")
14. Если мы дозвонились другу, а дома никого не было, нужно было записать сообщение на его автоответчик, если было очень нужно, чтобы он перезвонил.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/12-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 84")
15. Иногда нужно было заменять мини-кассету в автоответчике телефона, ведь время от времени пленку “зажёвывало” в протяжном механизме.
16. Пользуясь общественным телефоном, необходимо было помнить о том, что нельзя трубку прислонять слишком близко к своему рту.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/13-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 85")
17. Отправив сообщение кому-то на пейджер, мы не отходили далеко от телефона, пока он или она не перезвонят.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/14-2.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 86")
18. Мы могли заказать одежду, игрушки, книги или другие вещи из печатного каталога и ждать по нескольку недель, пока они будут доставлены по почте.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/15-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 87")
19. Или мы могли попробовать заказать что-то, воспользовавшись номером телефона из рекламного ролика в телевизоре и, опять же, ждать несколько недель, пока нам его доставят по почте.
20. Мы старались не пропустить премьеру нового телевизионного шоу, которое нам очень нравилось, рекламу которого мы увидели в рекламном объявлении в газете или программе телепередач.
21. Чтобы узнать время, мы пользовались наручными часами.
22. Уехав на каникулы, мы посылали своим друзьям почтовые открытки, чтобы они знали, как нам хорошо или плохо на отдыхе. И это был единственный способ общения с ними в такие моменты.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/16-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 88")
23.Мы прищуривались, а затем “прицеливались”, глядя в видоискатель (“глазок”), чтобы сделать фотоснимок.
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/22-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 89")
24. И десятки фотоснимков оставались загадкой долгое время после съемки. Мы не видели их, пока не заканчивалась пленка в фотоаппарате и только тогда мы шли ее проявлять.
25.И, да, иногда видеоаппаратура подводила, и фильм, который кто-то хотел посмотреть, выглядел вот так:
![[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:]](https://nikopolnews.net/wp-content/uploads/2021/10/25-1.jpg "[:ru]25 вещей, которые в 90-х были обычными, а сейчас кажутся дикостью[:ua]25 речей, які в 90-х були звичайними, а зараз здаються дикістю[:] 90")
Сравнив две реальности, можно сделать вывод, что главную роль в изменении нашей жизни сыграли мобильная связь и интернет, благодаря которым нам стало доступно то, что не было доступно в такие недавние, но уже такие далекие и совсем другие девяностые.
Источник[:ua]Час летить швидко, але ще швидше крокує технічний прогрес. І те, що ще якихось 25-30 років для нас було буденністю, зараз здається дуже дивним. Ми звикли до зручностей і вже не можемо уявити, як жили без них колись.
НСН пропонує поностальгувати і згадати 90-ті роки. Здається, вони були недавно, але в той же час вже давно. Особливо, якщо порівняти блага цивілізації, доступні нам сьогодні і ті, що були доступні тоді.
25 речей, які були звичайними в 90-ми, а зараз здаються дивними:
1. Дізнатися або побачити текст пісні можна було тільки прочитавши його на обкладинці альбому.
2. Щоб прослухати ремікси або ексклюзивні пісні, нам доводилося купувати новий дорогий компакт-диск.
3. Щоб отримати зображення знаменитості або улюбленого артиста і прочитати інтерв’ю з ними, ми купували дорогі імпортні журнали.
4. Ми могли вступити до фан-клубу артиста, знаменитості або улюбленої футбольної команди тільки через пошту і періодично отримувати значки або інформаційні бюлетені в поштовому відправленні.
5. При необхідності допомогти одному з батьків зорієнтуватися під час водіння автомобіля, ми уважно вивчали карту в атласі автомобільних доріг (який був у кожній машині).
6. Або ми могли просто зайти на найближчу заправку і запитати у них напрямок, в надії, що запам’ятаємо все, що нам скажуть.
7. Для перегляду фільму у відеомагнітофоні, ми повинні були спочатку перемотати плівку на початок, адже той, хто дивився раніше, цього не зробив.
8. Іноді відбувався той страшний момент, коли ми розуміли, що відеомагнітофон зіпсував в касеті плівку з нашим улюбленим фільмом, а в магазинах він вже розпроданий, і купити нову касету було ніде.
9. Якщо ми хотіли купити квитки на концерт або фільм, доводилося самим йти в касу (якщо батьки не хотіли напружуватися, щоб замовити квитки за телефоном).
10. Кінотеатр був єдиним місцем, де можна було подивитися анонси нових фільмів.
11. Вибираючи всією сім’єю, який відеофільм взяти на прокат, нам доводилося шукати компроміс і домовлятися з братами і сестрами.
12. При написанні реферату, доводилося йти в бібліотеку і “переривати” товсті енциклопедії, в надії знайти достатньо матеріалу.
13. Кожен раз, коли вдома дзвонив телефон, ми поняття не мали про те, хто це може бути.
14. Якщо ми додзвонювалися другу, а вдома нікого не було, потрібно було записати повідомлення на його автовідповідач, коли було дуже потрібно, щоб він передзвонив.
15. Іноді треба було замінювати міні-касету в автовідповідачі телефону, адже час від часу плівку “зажовувало” в протяжному механізмі.
16. Користуючись громадським телефоном, необхідно було пам’ятати про те, що не можна трубку притуляти занадто близько до свого рота.
17. Відправивши повідомлення комусь на пейджер, ми не відходили далеко від телефону, поки він або вона не передзвонять.
18. Ми могли замовити одяг, іграшки, книги та інші речі з друкованого каталогу і чекати по кілька тижнів, поки вони будуть доставлені поштою.
19. Або ми могли спробувати замовити щось, скориставшись номером телефону з рекламного ролика в телевізорі і, знову ж, чекати кілька тижнів, поки його доставлять поштою.
20. Ми намагалися не пропустити прем’єру нового телевізійного шоу, яке нам дуже подобалося, рекламу якого ми побачили в рекламному оголошенні в газеті або програмі телепередач.
21. Щоб дізнатися час, ми користувалися наручним годинником.
22. Виїхавши на канікули, ми посилали своїм друзям поштові листівки, щоб вони знали, як нам добре чи погано на відпочинку. І це був єдиний спосіб спілкування з ними в такі моменти.
23.Ми прищуривались, а потім “прицілювалися”, дивлячись у видошукач (“око”), щоб зробити фотознімок.
24. І десятки фотознімків залишалися загадкою довгий час після зйомки. Ми не бачили їх, поки не закінчувалася плівка у фотоапараті і тільки тоді ми йшли її проявляти.
25.І, так, іноді відеоапаратура підводила, і фільм, який хтось хотів подивитися, виглядав ось так:
Порівнявши дві реальності, можна зробити висновок, що головну роль у зміні нашого життя зіграли мобільний зв’язок та інтернет, завдяки яким нам стало доступне те, що не було доступно в такі недавні, але вже такі далекі і зовсім інші дев’яності.
Джерело[:]
