На Донеччині трагічно загинула відома військова кореспондентка Анастасія Волкова, яка вирізнялася хоробрістю та безкомпромісністю, вела репортажі з найгарячіших точок фронту. Має державні нагороди. Будучи уродженкою Луганщини, вона мріяла, аби її рідна земля нарешті була звільнена від окупантів. На жаль, Анастасія вже цього не побачить…
Про загибель кореспондентки повідомили її друзі, знайомі та колеги. Також співчуття висловили у Верховній Раді, назвавши смерть журналістки величезною втратою для країни, передають Новини України – НСН.
За час своєї стрімкої кар’єри дівчина встигла попрацювати кореспондентом у Суспільне Донбас, Радіо FM Галичина, на телеканалі FREEДОМ тощо. А останнім часом працювала на Телеканалі Дім.
Анастасія Волкова загинула у ДТП
Відомо, що Анастасія, якій багато разів вдавалося вийти неушкодженою з-під обстрілів, за гіркою іронією долі, 30 травня загинула у ДТП у Слов’янську. Їй був 31 рік.
Також відомо, що останнім часом Анастасія Волкова хворіла на важку форму коронавірусу. І лише вчора, у своєму останньому дописі у Фейсбуці, вона написала, що потроху йде на поправку.
Мені вже краще. Щодня займаюся з реабілітологом, роблю дихальні вправи та гімнастику. Мене продовжують колоти, капати, дихаю вже самостійно, іноді паморочиться в голові і може не вистачати кисню. Спеціаліст каже, що я вправна та охоча до занять учениця, і в мене вийде швидше подолати наслідки ковідної пневмонії з ускладненнями. Взагалі з тим відсотком ураження легень на відновлення може піти півроку. Але я вірю, що зможу відновитися швидше. В палаті лікарні нарешті спокійно, я можу спати. І ще я нарешті почала читати, – написала дівчина вчора, 30 травня
А через декілька годин після цього – загинула.
У неї залишився чоловік.
Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова пише, що висловлює глибокі співчуття у зв’язку із трагічною загибеллю воєнної кореспондентки українського іномовлення Анастасії Волкової у Слов’янську Донецької області.
У ВР розповідають, що Анастасія Волкова відома своєю відданістю справі та неймовірною мужністю, з перших днів повномасштабного вторгнення росії висвітлювала найгарячіші точки фронту, намагаючись донести правду про події на Сході України до світової спільноти.
Народжена 22 березня 1993 року у Луганську, вона завжди була вірною своєму покликанню – журналістиці.
Анастасія почала свою кар’єру ще під час навчання на факультеті журналістики, коли російські війська окупували її рідне місто у 2014 році. Вона переїхала до Сєвєродонецька, де продовжувала працювати на передовій інформаційного фронту.
Її відважна праця була відзначена високими державними нагородами, зокрема орденом «За заслуги» III ступеня за вагомий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій війни.
Анастасія завжди вражала своєю сміливістю та відданістю справі. Вона не раз потрапляла під обстріли, продовжуючи виконувати свої обов’язки, ризикуючи власним життям заради правди та справедливості.
Її репортажі з прифронтових міст не тільки інформували, але й допомагали місцевим жителям отримувати необхідну допомогу та підтримку.
Ще новини України: «Краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи»: посмертний лист загиблої вчора бойової медикині Ірини Цибух оприлюднив її брат
