У Дніпрі від раку горла помер легендарний кіборг (фото, відео)

У Дніпрі від раку горла і ускладнень коронавірусу помер легендарний кіборг, старшина роти з 93 ОМБр Ігор Гофман з Кам’янського Дніпропетровської області, повідомляє NNS, посилаючись на пост доньки ветерана і публикацію на сторінці 93 ОМБр.

Його більше немає. Вранці 28 березня його серце зупинилося. Виходячи з його останнього бажання, яке він встиг обговорити з нами, прощання, похорону не буде.
Пам’ятаєте його таким, яким він був, а не те, що від нього залишилося в боротьбі з важкою хворобою. Це його бажання, проти якого ми не підемо, крім того, через карантинні обмеження (позитивний тест на ковід) нам не дадуть організувати нормальне прощання.
Сьогодні він побачить такі бажані врата Вальхалли і зустріне захід зі своїми……
Дякую всім за допомогу, підтримку і нестримне бажання вирвати його з лап неминучого, – написала донька Ігоря Гофмана у Фейсбуці.

Також вона повідомила, що її мати і дружина Ігоря зараз знаходиться в лікарні у важкому стані, (ковід з ускладненнями). Їй поки про смерть чоловіка не говорили.

«Скажемо, коли її стан буде не на межі, тому все співчуття, якщо можна, трохи пізніше, зараз вона навіть по телефону нормально говорити не зможе через маску кисневого концентратора», – попросила донька.

Побратими розповідають, що кулеметник 93-ї ОМБр Ігор Гофман до війни був приватним підприємцем у будівельній сфері. Після подій в Іловайську, в серпні 2014-го, пішов на війну добровольцем. Брав участь у боях за Донецький аеропорт – захищав старий термінал, диспетчерську вежу, будівлю пожежної частини.

Вони опублікували відео з мобільного телефону Ігоря з Донецького аеропорту. Тут лише один епізод про те, що йому довелося пережити.

57-річний Ігор Гофман довгий час боровся з онкологічним захворюванням – раком горла. Хвороба проявилася після пережитого стресу, коли раптово помер пасинок Ігоря у віці 36 років (відірвався тромб). Крім того, позначилися наслідки пережитого на війні. За час хвороби Ігор схуд на 50 кілограм. Він відчайдушно боровся за своє життя, а друзі, знайомі і незнайомі люди допомагали йому, чим могли, в надії вирвати з лап смертельної хвороби. Але, на жаль, вона виявилася сильнішою…

Вічна пам’ять!

 

To Top