Окупанти масово вербують українських підлітків через Телеграм. В результаті діти скоюють терористичні акти. Часто при цьому гинуть. Як це відбувається? І як вберегти дітей?
Читайте у матеріалі «Новини України – НСН».
Як окупанти вербують українських підлітків
Ця небезпечна тенденція лише набирає обертів. Випадки фіксуються в різних містах України.
Йдеться не лише про поширення фейків чи онлайн-агітацію — дітей буквально використовують як гарматне м’ясо, змушуючи їх за гроші виконувати бойові завдання на мирній території. Останні судові справи свідчать: підлітки спалюють автомобілі військових, готують вибухи біля адмінбудівель і навіть погоджуються на самогубні теракти. І все це — під диктовку кураторів із Telegram.
Про це пише, зокрема, nenka.info.
У жовтні 2024 року в Одесі 16-річний хлопець погодився за грошову винагороду підпалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ. Замовлення отримав через месенджер Telegram. Він сфотографував автівку Hyundai SantaFe на вулиці Богдана Хмельницького, підтвердив “мітку” замовнику, придбав пальне й уночі здійснив підпал. Усі дії фіксував на відео для звіту.
Під час судового розгляду юнак щиро визнав провину, розкаявся, отримав позитивні характеристики та не мав попередніх правопорушень. Малиновський райсуд Одеси визнав його винним, проте, з огляду на вік та обставини, призначив умовне покарання.
Подібна історія сталася і у Вінницькій області. Учень Зозівського аграрного ліцею потрапив у схожу схему: за грошову винагороду погодився заважати Збройним силам. Його вербував через знайомих посередник, який, у свою чергу, отримував інструкції від загадкової мешканки Жмеринки. Вона звела його з російським куратором у Telegram. Суд дав йому 5 років позбавлення волі, які замінили на 2 роки іспитового терміну.
СБУ повідомила про ще страшніші плани ворога. У Херсоні затримано агента ФСБ, який мав разом із сумкою з вибухівкою біля територіального центру комплектування. Метою був теракт із гучним ефектом — із нібито самопожертвою агента. Насправді ж організатор просто підірвав би агента дистанційно.
Аналогічна шокуюча історія — в Тернополі. Тут затримано 14-річну школярку, яку завербували росіяни для підриву будівлі поліції. Дитину фактично використали як “ходячий детонатор”. Завдання — пронести вибухівку до входу. За інформацією слідства, росіяни планували підірвати її дистанційно разом із закладеним вибуховим пристроєм.
Також у Івано-Франківську ворог дистанційно підірвав двох своїх агентів біля залізничного вокзалу. Один підліток загинув, а інший втратив ноги.
Всі ці випадки викликали широкий резонанс у суспільстві. Про них писали усі ЗМІ. Але все одно знаходяться діти, які погоджуються виконувати сумнівні завдання. Чи то не знаючи про ризик, чи то нехтуючи загрозою.
Отже, ворог не гребує використовувати дітей як виконавців терактів. Зазвичай задачі звучать просто: зробити фото, спалити авто, передати посилку. Але все закінчується справжнім терактом.
За співпрацю з ворогом, якщо обійшлося без постраждалих і загиблих, суди поки що обирають м’які покарання — умовні строки, іспитові терміни. Усе через вік, відсутність злого умислу та здебільшого неусвідомлену участь у злочині. Але держава має не лише карати, а й попереджати: системна робота зі школами, медіаосвіта, інформаційна безпека, підтримка родин.
Висновок очевидний: російські агенти не зупиняються ні перед чим, і нова зброя в їхніх руках — це наші діти. Проти цього маємо об’єднати зусилля: батьки, освітяни, правоохоронці, волонтери. Бо кожен підпал чи вибух, влаштований через Telegram, — це результат нашої спільної неуважності.
Як вберегти дітей?
Дитяча психіатриня, психотерапевтка Юліана Маслак розповіла, чому підлітки є вразливими і як цією вразливістю користується ворог.
Підлітки є вразливою категорією через нестабільність емоцій та імпульсивність. Мозок підлітка ще розвивається, особливо ті ділянки, що відповідають за контроль імпульсів та аналіз наслідків. Вони легше піддаються ризиковій поведінці та впливу емоцій.
Також йдеться про пошук сенсу та ідентичності. Війна і загальний хаос можуть сприяти тому, що підлітки шукають своє місце у світі. Вербувальники часто дають їм «місію», що змушує їх відчувати себе важливими.
Не менш важливий, на думку фахівчині, вплив інформаційного середовища. Соціальні мережі, деструктивні Telegram-канали, TikTok – це простір, де підлітки черпають інформацію. Російські спецслужби використовують ці платформи для пропаганди та маніпуляцій.
«Це можуть бути і фінансові стимули. 1000 доларів – це невелика сума для дорослого, але для підлітка може виглядати як великий заробіток. Діти часто не розуміють, що за цим стоїть реальна небезпека. Через соціальну ізоляцію або конфлікти. Діти, які відчувають себе самотніми, відторгнутими або не мають підтримки в родині, частіше потрапляють під маніпулятивний вплив», – додає психологиня
Ймовірно, що у переписках на підлітків чинять психологічний тиск, вдаючись до маніпуляцій. Це можуть бути маніпуляції через емоції. Вербувальники грають на емоціях підлітків, розповідаючи їм про «справедливу боротьбу», «героїчну місію», «відновлення справедливості».
«Психологічний тиск. Дітям можуть писати нібито «однолітки» вже виконують такі завдання. Вони нав’язують думку, що «ти боягуз, якщо не приєднаєшся», або «це найкращий спосіб допомогти країні». Підкуп або шантаж. Крім грошей, можуть використовувати компрометуючі матеріали, отримані через соцмережі. Наприклад, дитину можуть змусити зробити щось незначне, а потім шантажувати, що розкажуть про це її батькам», – коментує Юліана Маслак
Як запевняє психологиня, має значення і гейміфікація. Завдання можуть подаватися у формі гри: знайти координати, сфотографувати об’єкт, передати інформацію. Підлітки можуть не усвідомлювати реальні наслідки своїх дій.
«Батькам потрібно звертати увагу на різкі зміни в поведінці дітей. Дитина може стати відстороненою, замкнутою або, навпаки, надто емоційною. Придивитися до секретності у використанні гаджетів. Якщо підліток почав активно видаляти переписки, приховувати екран телефону або раптово змінив акаунти у соцмережах – це тривожний знак», – підкреслює вона
Батьки повинні проаналізувати нові знайомства, про які дитина не говорить. Варто насторожитися, якщо дитина почала часто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті, особливо якщо вони пропонують їй «цікаві завдання». Якщо дитина починає говорити про несправедливість, змову, підозрює всіх у брехні – варто дослідити, звідки вона черпає таку інформацію.
Додаткові гроші, які зʼявляються без пояснення, також можуть бути сигналом про небезпечні зв’язки.
«Як говорити з такою дитиною? Варто говорити без тиску та агресії. «Я бачу, що ти змінився. Я хвилююся за тебе, а не хочу контролювати». Ставити питання замість звинувачень: «Що тебе цікавить у цих каналах?» замість «Тобі не можна це дивитися!».Створіть довірливу атмосферу. Якщо дитина боїться осуду, вона не поділиться проблемами. Дайте їй відчуття безпеки: «Що б не сталося, ти завжди можеш звернутися до мене»», – коментує психологиня
Можна залучити нейтрального дорослого. Якщо контакт із дитиною втрачено, допомогти може шкільний психолог, старший брат/сестра, родич, якому вона довіряє.
Варто навчити підлітка перевіряти джерела, пояснити, що кожен пост у соцмережах може бути фейковим або пропагандистським. Спільно аналізувати інформацію. Разом розбирати новини, показувати, як можна шукати підтвердження з інших джерел.
«Говоріть про маніпуляції. Розкажіть, як вербувальники можуть впливати на емоції, змушуючи когось приймати необдумані рішення. Навчіть дитину ставити запитання: «Чому це правда?», «Хто це сказав?», «Яка вигода цій людині?» Не приховуйте реальність, але не травмуйте деталями. Розмови мають бути адаптовані до віку. Маленьким дітям важливо пояснювати просто: «Є погані люди, які хочуть нам нашкодити, але наша армія нас захищає». Підліткам можна говорити про причини війни, політику та історію», – узагальнює вона
Підліткам важливо відчувати свою значущість. Запропонуйте їм спосіб залучення: волонтерство, допомога в тилу, поширення правдивої інформації. Це може дати їм відчуття контролю над ситуацією.
Психологиня радить бути відкритими для їхніх емоцій. Не змушувати дитину відчувати, що вона повинна реагувати так само як ви. Якщо вона хоче жартувати, аби легше сприймати події, – це її спосіб адаптації.
Підтримуйте відчуття майбутнього. Навіть під час війни важливо говорити про плани, освіту, подорожі, мрії. Це допоможе дитині не втрачати відчуття сенсу життя.
Ще новини України: Теракт у Запоріжжі вдалося попередити СБУ: затримано співмешканців 18 і 19 років
