Законсервовані скарби на дні Каховського водосховища відкрилися оку людей, які живуть у прибережних населених пунктах, минулого літа. Те, що з 1957 року було приховано товщею води, раптом вивільнилось. І перед нами постала історія як вона є.
Попри шок від підриву ГЕС і знищення Каховського водосховища, мешканці Нікопольщини, Криворіжжя, Херсонщини, затамувавши подих слідкували за новинами про дивовижні знахідки на дні водойми, яке оголилося. Ми не раз писали про це. І ще будемо писати, адже роботи для археологів та істориків там – прірва. А це означає, що буде з’являтися нова цікава інформація.
Не виключення селище Нововоронцовка – на Херсонщині. Воно теж стояло на березі Каховського водосховища, а у червні 2023 року раптом опинилося у нових, незвичних умовах. Люди переживали стрес. Але було водночас і страшенно цікаво.
Про знахідки на дні колишнього Каховського водосховища та про історію селища Нововоронцовка розповів очільник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький в інтерв’ю Новинам Приазов’я.
І тут слід трохи зупинитися трохи на постаті пана Андрія. А він – персона, можна сказати, легендарна.

Андрій Селецький
Андрій Селецький став очільником адміністрації вже після того, як ЗСУ вигнали росіян з правого берега Херсонщини. До повномасштабної війни чоловік працював гідом – адже він краєзнавець, закоханий у свою малу Батьківщину та її історію. А коли окупанти підійшли впритул до Нововоронцовки і стояли півроку впритул до неї, пан Андрій не став виїжджати – не зміг кинути селище та його мешканців. З ризиком для життя волонтерив, допомагав землякам – проводив евакуацію, завозив гуманітарку. А ще – регулярно інформував у Фейсбуці про ситуацію в селищі та в окупованих населених пунктах Нововоронцовської громади. Саме завдяки йому українці могли дізнаватися, що там відбувається. Чоловік підтримував земляків морально, робив усе, аби вони не падали духом.
І от тепер він очолив своє рідне селище.
За ті пів року я ледве не загинув чотири рази та ще два рази ледве був не розстріляний. Попри це, я допомагав, допомагаю і буду допомагати людям як волонтер. Крім того, зараз я ще став чиновником. Тож нині працюю над тим, аби налагодити роботу органів місцевого самоврядування, які під час окупації, на жаль, у нас не діяли. А також необхідно допомогти людям адаптуватися до нових реалій: відновити та відбудовувати те, що було знищено під час воєнних дій. Планка максимум для мене – це зробити світ кращим, ніж він був до війни. Принаймні в межах однієї громади», – розповів Андрій Селецький виданню «Херсон плюс»
Але повернемося до скарбів на дні Каховського водосховища.
Після руйнування Каховської дамби селище перестало бути прибережним й повернулося до свого звичного стану. Тепер на території, що була вкрита водою, Андрій Селецький, за його словами, знаходить чимало пам’яток із попередніх епох.

Законсервовані скарби на дні Каховського водосховища: могильник пізньої бронзи, кераміка скіфів – просто на поверхні!
«Це наскільки прекрасний шанс побачити законсервовану історію на території, на яку з 1957 року не ступала нога людини. Тоді ще не було металодетекторів та великої кількості сміття. Така історія законсервувалася на всьому Великому Лузі в тому числі на затоплених населених пунктах. Коли трапилась Каховська трагедія я почав фотографувати і збирати артефакти, що лежали прямо переді мною. Водосховище не внесло ніяких змін в структуру вулиць, в фундаменти й навіть у археологічні пам’ятки, які були затоплені, – розповів глава адміністраці\
Він каже, що вдалося навіть локалізували могильник епохи пізньої бронзи, який тепер просто лежить на поверхні; а ще локалізували пізньоскіфське поселення із багатою керамікою із наконечниками які лежать просто вимиті в глині.
Ця застигла історія є унікальною для України, – захоплено розповідає Селецький
Тепер очільник Нововоронцовської РВА хоче провести реновацію місцевого краєзнавчого музею, в експозиції якого посутніх змін не відбувалося з 1960-х років.
Також чиновник каже, що селище, безперечно, потрібно перейменовувати в межах закону про деколонізацію, однак поки що громада лише обмірковує нову назву.
Чому треба перейменувати Нововоронцовку
Тому що свою нинішню назву селище отримало на честь російського графа Воронцова, який хоч і дбав про придбану ним територію, але все ж був окупантом в Україні.
Воронцов став власником селища у 1821 році, після смерті барона Карла-Густава фон Сталя, який володів населеним пунктом до цього.

Граф Воронцов
Новий власник назвав своє придбання Нововоронцовкою тому, що вже мав одне село у Воронезькій губернії, назване на честь його роду Воронцовкою.
Російський граф багато інвестував в розбудову своєї приватної власності. Зокрема, на його кошти було закладено великий парк та водопровід, а також чотири рази на рік проводили ярмарки.
Але ж він не створив Нововоронцовку, не побудував. Український Населений пункт існував тут задовго до нього. І мав інші назви.
За даними істориків, селище на березі Дніпра виникло щонайпізніше у 18 столітті в безпосередній близькості до загальновідомих січей запорожців: Базавлуцької, Чортомлицької та Підпільницької.
На одній із російських мап кінця 18 століття на території Нововоронцовки зафіксоване (імовірно, козацьке) поселення із назвою Терновка.
А вже за кілька років поселення стало Миколаївкою – за іменем Ніколая Архарова, чиновника Катерини II, що першим отримав території поблизу січей у власність.
Сьогодні, коли ми позбавляємося усього, що нагадує нам про колоніальний період і поневолення Російською імперією, в той час, коли росіяни щодня нищать нас, Нововоронцовка має бути перейменованою. Хоч це, як і скрізь, і зустрічає певний опір у місцевих мешканців….
Детальніше про знахідки на дні Каховського водосховища, про Нововоронцовку і її історію – в цікавому сюжеті Новин Приазов’я нижче.
Законсервовані скарби на дні Каховського водосховища: відео

Ще новини України: Яке майбутнє Каховського водосховища: повернення «моря», нове місто чи Великий Луг?