Ситуація на фронті важка. Ми втрачаємо щодня до сотні наших бійців вбитими і до 500 пораненими. Кремль продовжує тиснути масою, буксує, наражається на потужний опір, несе величезні втрати. Але поки що має сили для просування на окремих ділянках фронту. Важливо зберігати концентрацію. Тоді Україна переможе! – написав міністр.
Нижче – повний текст звернення Резнікова, у якому він детально розповідає про ситуацію на фронті і про зброю.
«Радий повідомити, що до виконання бойових завдань на фронті готові польські САУ «Краб».
Після гармат М777 та FH70, САУ «Ceasar» та М109А3 – це 5-й вид артилерії 155-мм калібру, який нам вдалося залучити.
З моменту повномасштабного російського вторгнення змінилося дуже багато. Завдяки нашим захисникам і захисницям, які боронять державу у складі сил оборони та безпеки України, у нас є можливість озирнутися назад, дати оцінку тому, що відбулося за цей час, і спробувати подивитися в майбутнє.
Кілька слів про те, на чому концентрувалося Міністерство оборони.
Після 24 лютого беззаперечним пріоритетом стало забезпечення армії зброєю та боєприпасами, військовою та спеціальною технікою.
Довелося дуже швидко вчитися, адже Міноборони не було пристосоване до масштабного імпорту зброї, не було відповідних компетенцій. Більше того – у держави в цілому не було таких компетенцій достатньою мірою. Адже до цього наголос робився на експорт вітчизняної зброї.
Ми оперативно налагодили роботу за трьома напрямками:
- системна взаємодія з партнерами для отримання матеріально-технічної допомоги;
- закупівля озброєння та техніки в українських виробників;
- імпорт через прямі контракти Міноборони та механізми спецекспортерів.
Ключовим стратегічним рішенням минулого періоду стала зміна філософії – ми запустили переведення ЗСУ на важке озброєння, що використовується державами-членами НАТО. У першу чергу це стосується артилерії, яка відіграє визначальну роль.
Ми чітко усвідомлювали вже на початку березня, що під час інтенсивної війни з росією наші ресурси виснажуються, і в існуючих запасах є незіставними з противником. Спиратися виключно на радянську зброю – це був би заздалегідь програшний шлях.
Тому, звертаючись за допомогою до партнерів, ми ініціювали постачання артилерії 155-мм калібру та інших важких озброєнь.
Наведу лише кілька прикладів, які вже публічно оголошені партнерами.
Станом на зараз Міністерством оборони забезпечено постачання до Збройних Сил України понад 150 артилерійських платформ 155-мм калібру. Запаси снарядів цього калібру вже на 10% переважають запаси снарядів великих калібрів радянського типу, які були станом на 24 лютого 2022 року. При цьому ефективність цих снарядів вища, ніж радянських зразків, тому менший розхід.
Одночасно до Збройних Сил України було поставлено понад півсотні гармат інших значних калібрів. А також снарядів до них, які складають понад 75% обсягу, що був на початку повномасштабного російського вторгнення.
Десятки одиниць РСЗВ радянського зразка та десятки тисяч снарядів, сотні мінометів і сотні тисяч пострілів до них укріпили нашу оборону за цей період.
За постачанням до ЗСУ танків та іншої бронетехніки радянського зразка, що сумарно вже рахується на сотні, Міноборони України конкурує за лідерство з російською армією.
Слід окремо відзначити самовіддану і фахову роботу спеціалістів ДК «Укроборонпром», які відновили чи поставили на службу нашим воїнам сотні одиниць військової та спеціальної техніки, зокрема – трофейної.
Від партнерів ми отримали близько 250 бронемашин західних зразків (М113 ТМ, М113 YPR-765, Bushmaster, Mastiff, Husky, Wolfhound тощо) і продовжуємо цю роботу.
Я вже можу не згадувати ПЗРК (Stinger, Starstreak, Mistral, Piorun, Grom тощо), ПТРК (NLAW, Javelin, Milan тощо) і гранатомети (Panzerfaust, Carl Gustaf, АТ4, RGW-90 HH / MATADOR та ін.) – їх тисячі, це загальновідомо.
Це далеко не повний перелік, про деякі інші системи сучасних озброєнь ще зарано говорити, ми розповімо пізніше. Але їхню дію відчує на собі ворог вже зараз.
Крім цього Міноборони через різні механізми передало сотні безпілотників, у тому числі – кілька десятків ударних. Ми очікуємо у найближчих пакетах допомоги серйозні БПЛА.
Берегову оборону посилено надзвичайно ефективними комплексами Harpoon, які в поєднанні з нашими «Нептунами» вже змушують ворожий флот триматися на відстані, щоб не повторити долю флагмана чф рф – крейсера «Москва»…
На прикладі отримання зброї дуже наочно видно, що це – командна робота, яку очолює Президент України Володимир Зеленський. До неї активно залучені Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і Офіс Президента під керівництвом Андрія Єрмака.
Оборона, в цілому, – це спільна справа. У кожного в ній своя роль. Хтось бореться за ухвалення політичних рішень, хтось забезпечує вирішення безлічі юридичних, фінансових, логістичних питань. Хтось зброю ремонтує. Головні дійові особи – наші воїни – її застосовують.
Відзначу, що запит на зброю формує Генеральний штаб ЗСУ. Після чого з ним працюють команди Міноборони, аташе з питань оборони та дипломати Дмитра Кулеби. Цей запит змінюється в залежності від потреб та перебігу бойових дій.
Отримане озброєння та техніка централізовано передаються Міністерством оборони на склади ЗСУ. Розподіл здійснюється командуванням ЗСУ, оскільки саме воно бачить загальну картину, формує задум операцій і визначає пріоритети. Нагадаю, що для отримання відповідних озброєнь командири мають звертатися до Командування Сил логістики.
Хочу підкреслити, що, наприклад, по артилерії 155-мм калібру Міноборони вже виконало початковий запит від Збройних Сил на 90%. На 100% ця початкова потреба буде закрита протягом 1-2 тижнів. Але змінюються обставини на полі бою – збільшується потреба. Генштаб реагує на зміну оперативної обстановки – Міноборони змінює завдання своїй команді відповідно до запитів ГШ. Вже маємо чіткий план поставок артилерії до кінця липня.
Днями оголошено важливу новину – американські та британські партнери вирішили надати України РСЗВ. Відзначу, що наші воїни вже деякий час навчаються ними управляти.
Я провів багато дискусій з іноземними колегами, щоб запустити завчасну підготовку команд для різних типів зброї, по яких ще немає політичних рішень. Навчання за деякими позиціями почалося ще у березні. Зараз підготовку проходять чи розпочнуть найближчим часом понад 1,5 тисячі наших військових.
Свідомо не зупиняюся на кількості радарів, медичних автомобілів, авіабомб і т.п. Так само найближчим часом окремо і докладно розповім про речове, грошове забезпечення та засоби індивідуального бронезахисту, а також систему управління.
Важлива суть: ми вже отримали від партнерів, придбали на ринку, виготовили та передали Збройним Силам значну кількість зброї. Її вистачило б для переможної оборони від будь-якої армії у Європі.
Але не від росії.
Російський Молох має у запасі ще багато засобів для пожирання людських життів задля задоволення свого імперського его.
Тому ми наголошуємо – Україні конче потрібне важке озброєння, і дуже швидко. Ми довели, що у нас немає страху перед кремлем, на відміну від багатьох інших. Але ми, як країна, не можемо собі дозволити стікати кров’ю, втрачаючи наших кращих синів і доньок.
Тому наші наступні цілі:
- отримати значну кількість РСЗВ зразка НАТО та боєприпасів до них;
- забезпечити повне заміщення деяких існуючих калібрів радянського зразка (гармати зношені, снаряди не виробляються або їх дуже мало) на платформи, які поширені в країнах НАТО і забезпечені боєприпасами;
- домовитись з партнерами про перехід до постачання не у вигляді окремих платформ, а у вигляді цілісних підрозділів, що відразу готові до виконання бойових завдань (organic unit). Це значно підвищить ефективність на полі бою;
- залучити сотні одиниць важкої бронетехніки, без якої неможливий ефективний контрнаступ. Слід враховувати, що радянська техніка переважно є застарілою і потребує приведення до бойового стану. А від партнерів ми поки отримуємо достатньо легку броню, не завжди зі зброєю.
- отримати бойові літаки та засоби ППО/ПРО для захисту нашого неба.
Підсумовуючи.
Я не можу сказати, що задоволений темпами та кількістю постачання зброї. Категорично ні.
Але водночас я безмежно вдячний країнам, які нас підтримують. Зокрема, США, Великій Британії, Польщі, нашим Балтійським друзям. Усім іншим державам, які допомагають стримувати російське зло.
Слід відзначити роль українського суспільства, волонтерів, які за рахунок швидкості та гнучкості успішно закривали і закривають цілу низку важливих потреб. Це стосується і БПЛА, і засобів зв’язку, і деяких інших компонентів, за якими держава працює ще не повною мірою.
Хочу сказати, що ми бачимо не тільки здобутки, але й помилки. Ми отримуємо усі сигнали, і критику теж. Ми знаємо свої недоліки і наполегливо працюємо, щоб їх виправити.
Головним здобутком я досі вважаю збереження синергії усього військово-політичного керівництва. Це наша перевага, як країни, і ми не дамо її розхитати тим, хто вже працює з прицілом на рейтинги і політичні перспективи. Як я вже відзначив, усі, хто працює на оборону заради перемоги України – єдина команда. І наша спільна мета – здолати росію, як би складно це не було»
