Що робити з Каховським водосховищем: вперше відбулася міжнародна наукова конференція

Участь у конференції взяли понад 100 науковців з різних галузей, які протягом року вивчали наслідки каховського теракту. У тому числі: 1 академік та 3 член-кореспонденти Національної академії наук України, 14 докторів наук, 30 кандидатів наук (докторів філософії).

Вони представляли такі заклади і організації як:

• Київський національний університет імені Тараса. Шевченка,
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
• Інститут географії НАН України,
• Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,
• Товариство дослідників України,
• Херсонський відділ Українського географічного товариства,
• Щецинський університет (Польща),
• Вільнюський університет (Литва),
• Університет Темпл (США) та інші

Конференція викликала інтерес як в Україні, так і за кордоном, тому до неї долучилися представники різних наукових установ, медіа, громадськості.

З посиланням на матеріали, оприлюднені на сайті Херсонського університету і надані редакції особисто, Новини України – НСН розповідають, про що говорили і яких висновків дійшли науковці.

Організатори підкреслюють, що попри прес-конференції, брифінги й публікації, ні в день річниці теракту ні протягом всього року жодна інша державна або наукова установа не змогла зробити такий важливий крок.

Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: рік «Післязавтра» і перспектива майбутнього» перетворилась на справжню професійну дискусію.

Звісно, зараз ще немає ясності, яке рішення ухвалить держава щодо цієї території, але ми щиро бажаємо, щоб це рішення ґрунтувалось на комплексному баченні майбутнього, заснованого на європейських цінностях, цілях сталого розвитку і на думці фахівців, обізнаних у довкіллі, – кажуть організатори

Як розповіла проректорка Дар’я Мальчикова учасники дискутували про численні питання поточних змін і майбутньої просторової перспективи. А саме з таких аспектів: що відбулося за рік після катастрофи; який це мало і матиме вплив на «метаболізм» природних і суспільних систем, що нерозривно пов’язані із наявністю води; як живе ріка, природа в цілому і люди в нових умовах за час першого річного циклу без греблі.

Всі учасники визнали, що тільки гласність, широке громадське обговорення та залучення експертів з різних галузей науки мають стати основою для прийняття стратегічного рішення щодо майбутнього як Каховської ГЕС, так і Каховського водосховища. Будь-яке рішення має враховувати потенційні і реальні втрати для населення, природи та господарства і передбачати економічні, соціальні та просторові ресурси для їх компенсації. Прийняття рішень має розглядатися в контексті реалізації цілей сталого розвитку, передусім спрямованих на відновлення природного біорізноманіття без втрати якості життя населення України як в межах Дніпра, так і в зоні споживання його водних ресурсів, – наголосила

Дар’я Мальчикова

та висловила вдячність усім, хто долучився до організації і роботи конференції. А також усім небайдужим, хто щоденною працею сприяє подоланню наслідків цієї жахливої катастрофи

Наслідки підриву Каховської ГЕС і дамби

На початку роботи конференції присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять всіх загиблих унаслідок катастрофи на Каховській ГЕС та під час війни.

Через трагічні кадри з наслідками підтоплення, хвилину мовчання за загиблими у великій воді, ми, наче, повертаємось до тих подій. Ком в горлі… Він ще від того, що завдяки набутому досвіду, можеш відмотати життєву плівку і співставити певну інформацію, яку отримував ще у шкільному віці з тим, як все відбувається зараз.  Пишаюсь тим, що з перших днів наші науковці включилися у величезну роботу з вивченням наслідків трагедії кожен за своєю спеціалізацією. Бо їм болить найбільше, це їх рідна земля, це національні парки, які вони створювали, щоб зберегти унікальні природні скарби Херсонщини… Вони працюють «в полі», попри небезпеку, яка існує у прифронтовому регіоні. Це надважлива робота, яка дозволяє зрозуміти наслідки й моделювати сценарії відновлення економіки, територіального розвитку, зрошення, водопостачання, природного різноманіття, – наголосив Ректор ХДУ Олександр Співаковський

Ректор ХДУ Олександр Співаковський

Він подякував всім за титанічну роботу, за небайдужість та за віру у те, що висновки науковців будуть враховані під час ухвалення рішень на рівні держави. А також, що країна-агресор, завдяки професійному документуванню наслідків злочину, понесе покарання.

Перший заступник голови Херсонської обласної ради, член Наглядової ради ХДУ Юрій Соболевський зазначив:

Сьогодні ми можемо багато говорити про цю катастрофу. І це дійсно були жахливі події. Насправді саме після цього теракту, було дуже показово відношення суспільства і влади до власного народу правобережної частини, коли всі об’єдналися і рятували людей. І жахливі процеси, які відбувалися на тимчасово окупованій території Лівобережжя. Коли російські військові не те, що не допомагали рятувати людей, вони заважали це робити”

Член Наглядової ради ХДУ Юрій Соболевський

За словами Юрія Соболевського, зараз дуже велике питання, що робити далі. Тому що вже навіть на цьому етапі виникають дискусії у суспільстві: чи потрібно відбудовувати дамбу. Й наразі вкрай важлива думка наших науковців.

Ця конференція надважлива для того, щоб доносити думку саме наукової спільноти і до влади, і до суспільства для того, щоб ми вийшли на конкретне рішення: що робити з цією дамбою, – підсумував Соболевський

Заступник директора Департаменту розвитку територій Херсонської ОВА Іван Чорний зазначив, що у зв’язку з руйнуванням дамби Каховської ГЕС виникло багато проблем у всіх сенсах – і в історичному, і в екологічному, і в енергетичному, і для сільського господарства.

У всіх нас попереду багато роботи, у тому числі й наукової. І за результатами роботи цієї конференції учасники сформують своє бачення, пропозиції, які влада обов’язково врахує при плануванні подальшої роботи у цьому напрямку і подоланні негативних наслідків, які утворилися після руйнування Каховської ГЕС”, – підкреслив Іван Чорний

До заходу також долучилися представники Голопристанської й Олешківської військових адміністрацій, які висвітлили актуальну поточну інформацію у межах цих громад.

Начальниця Голопристанської МВА Світлана Лінник розповіла, що громада налічує 14 населених пунктів, до складу якої входить місто обласного значення – Гола Пристань. У цілому 6 населених пунктів були затоплені. Із них 4 – 100 %. Гола Пристань було затоплено на 80%. Рівень води складав від 3,5 метрів і вище.

Світлана Лінник

Територія, яка піддалася затопленню, дуже величезна. А це, у свою чергу, об’єкти критичної інфраструктури. Зокрема, комунальні підприємства газу, електро та водозабезпечення, затоплені свердловини, каналізаційні системи. Ми вдячні за проведення таких конференцій, за те, що науковці працюють над цим питанням. Оскільки після деокупації нам треба повертати наші території до повноцінного нормального життя. І ми маємо знати, що нам робити, – зазначила Світлана Лінник

Своєю чергою начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко зауважила, що Олешківська територіальна громада є однією з найбільш постраждалих під час підриву дамби Каховської ГЕС.  З 13 населених пунктів було підтоплено 9. З них 5 повністю.

Враховуючи те, що на сьогодні наша громада це й територія активних бойових дій, то ці населені пункти вже майже зникли як адміністративні одиниці з карти України. Що стосується Олешок, то вже рік як у місті немає водопостачання, немає каналізації. Оцінити наслідки цієї катастрофи для природи, для оточення, для населення на сьогоднішній день дуже складно, оскільки територія заблокована окупантами. Ми також не змогли встановити точну кількість загиблих жителів нашої територіальної громади, – зазначила Тетяна Гасаненко

Тетяна Гасаненко

На завершення пленарного засідання до присутніх звернулася співорганізаторка конференції – директорка Інституту географії НАН України Євгенія Маруняк.

Катастрофа на Каховській ГЕС стала однією з найдраматичніших подій і для суспільства, і для природи. І сьогодні ми вже почули про її наслідки для місцевих громад і для регіону. Відповідно, ці наслідки опинилися у фокусі досліджень багатьох інститутів НАН України. Але під питання залишаються і перспективи. Тобто що саме ми будемо робити у цьому регіоні, як далі будуть розвиватися громади. І тому ми вже зараз маємо думати про певні сценарії для господарства, екосистеми, культурної спадщини. Безумовно визначення цих оптимальних сценаріїв, розробка певних стратегій розвитку громад, регіонів, має спиратися на дуже компетентну, експертну думку. А це означає, що ми маємо у подальшому все більше гуртуватися, залучати науковців, і значною мірою науковців-географів, які сьогодні беруть участь у конференції. Всіляко підтримуємо ініціативу Херсонського державного університету, яка спрямована на виконання саме такої інтегративної місії. Будемо сподіватися на грунтовні результати сьогоднішньої зустрічі, які будуть корисні у практичній площині насамперд. І будемо сподіватися, що отримані результати, наші плани і стратегії ми зможемо реалізувати у мирній Україні

В ході конференції учасники заслухали доповіді науковців, було проведено дискусійні платформи, лекції на теми щодо перших висновків щодо відновлення природи на дні колишнього водосховища, а також говорилося про соціальні та екологічні наслідки катастрофи, регіональні і місцеві стратегії розвитку та відновлення, трансформацію господарства: шляхи розвитку “без води”.

Науковці дійшли таких висновків:

• Зміни басейну Нижнього Дніпра після підриву Каховської греблі демонструють різний ступінь адаптації природних систем і суспільства до нових умов існування і необхідність обґрунтування альтернативних типів господарювання і просторового розвитку в умовах збільшення дефіциту водних ресурсів.
• Темпи відновлення природних екосистем на дні колишнього водосховища значно перевищують очікувані та дозволяють спростувати попередні прогнози щодо можливих передумов для формування пилових бур, домінантного розвитку адвентивної флори та поширення карантинних видів рослин.
• Як на правому, так і на лівому березі Дніпра, в межах регіонів споживання водних ресурсів з колишнього Каховського водосховища фіксується суттєве ускладнення водоспоживання внаслідок скорочення водопостачання і навіть повної втрати традиційних джерел води; на тимчасово окупованій лівобережній території проблема водопостачання є однією з домінуючих при аналізі доступних джерел інформації.

Що робити з Каховським водосховищем – резолюція

Відновлення інфраструктури і життєдіяльності постраждалих громад на даний час можливе тільки в межах деокупованих громад за умови сприятливої безпекової ситуації; деокупована територія вже зараз є полігоном для реалізації інноваційних рішень (наприклад спорудження водогонів), в той час як значні площі лишаються недоступними в зоні бойових дій та окупації, що виключає можливість почати реконструкцію і відновлення у будь-якій формі вже зараз.

На підставі обговорення заслуханих доповідей, врахування думок та дискусії учасники конференції в ухваленій резолюції пропонують:

• продовжити та активізувати дослідження в регіоні колишнього Каховського водосховища та пов’язаних з ним регіонах Причорномор’я, які об’єктивно продемонструють характер змін та траєкторії розвитку природного середовища, природокористування, тенденції розвитку господарства і життєдіяльності соціуму;
• розробку альтернативних напрямів просторового розвитку, реконструкції і відновлення постраждалих громад і територій проводити з урахуванням обґрунтованої оцінки можливостей збереження та відновлення природного потенціалу Нижнього Дніпра (екосистемні послуги, середовище міграції та нересту риб, розселення та реколонізація аборигенного біорізноманіття, підтримання біопродуктивності заплав), оцінки можливості підтримання динаміки стоку та моделювання внеску новоутворених екосистем в частині адаптації України до кліматичних змін;
• розширити взаємодію між науковими центрами, громадськими об’єднаннями та окремими дослідниками для комплексного неупередженого вивчення наслідків руйнації Каховської ГЕС та ліквідації Каховського водосховища;
• зосередити увагу на виробленні сучасних і невідкладних рішень щодо підтримки місцевого населення та громад, що потребують обґрунтованого бачення шляхів адаптації до нової ситуації вже сьогодні (в т.ч. у воєнний час);
• поширювати об’єктивну інформацію щодо результатів дослідження в наукових виданнях, ЗМІ, соціальних мережах України та інших країн;
• направити прохання державним, військовим адміністраціям, органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, власникам особистих селянських господарств сприяти проведенню досліджень, направлених на дослідження процесів та подолання наслідків катастрофи Каховської ГЕС;
• інформацію щодо природних та соціально-економічних процесів, пов’язаних з катастрофою Каховської ГЕС активно застосовувати в освітньому процесі на всіх рівнях;
• доповіді конференції опублікувати окремою збіркою праць та розмістити у відкритому доступі в інституційному репозитарії Херсонського державного університету;
• затвердити бачення, що прийняття стратегічного рішення щодо можливої відбудови Каховської ГЕС та майбутнього Каховського водосховища після перемоги повинно базуватися на результатах широкого обговорення всіх можливих варіантів розвитку із залученням наукової спільноти, громадськості, місцевих громад;
• виконуючи зобов’язання щодо євроінтеграції та впровадження басейнового інтегрованого управління водними ресурсами на основі Планів управління річковими басейнами (ПУРБ), зокрема ПУРБ річки Дніпро, пропонуємо активізувати роботу басейнової ради Нижнього Дніпра задля посилення практичного впровадження ПУРБ та європейських норм і стандартів на суббасейновому рівні з урахуванням актуальних потреб, завдань та викликів управління водними ресурсами Нижнього Дніпра; зокрема сприяти укладанню  угоди про співпрацю на рівні областей, які територіально знаходяться в суббасейні Нижнього Дніпра і їх життєдіяльність та повоєнна відбудова залежать від наявних та доступних водних ресурсів  суббасейну Нижнього Дніпра;
• організаторам конференції звернутись до Кабінету Міністрів України з листом, в якому б крім головних результатів роботи конференції були зазначені головні застереження щодо передчасного фінансування усіх проектів, пов’язаних з відновленням Каховської ГЕС.

Ще новини України: Щороку Каховське водосховище наповнюватиметься водою: зараз рівень небезпеки коричневий