В Кремлі паніка: після нищівного розгрому російських підрозділів на Харківщині та подальшого наступу ЗСУ на півдні, чи не вперше за тривалий час критика та прокльони в соцмережах посипалися особисто на адресу Путіна.
Федеральні канали не встигали “чистити” коментарі. А тригером, як не дивно, стали привітання Путіна на адресу короля Великої Британії та святковий салют в Москві на тлі нищівної поразки на війні.
Праворадикальне крило російських пропагандистів вимагало від Кремля чесної відповіді на запитання, а що ж сталося, закликаючи бити по енергетичній інфраструктурі України й центрах ухвалення рішень. На пропагандистських ток-шоу казали, що настав час “жестити”. І після блискавичного звільнення ЗСУ стратегічно важливих Ізюма, Балаклії та Куп’янська на Харківщині, Путін пішов на подальшу терористичну ескалацію, вдаривши по енергетичній інфраструктурі України.
Наразі він перед вибором: або закінчувати війну, що означає визнати поразку, або оголошувати загальну мобілізацію, про що вже заговорили в Держдумі.
ТСН проаналізувала, що про контрнаступ ЗСУ кажуть на Заході, які наслідки це матиме для режиму Путіна й до чого готуватися українцям, передає НСН.
Реакція Заходу
Схоже, що фейк про втому від війни на Заході, який так активно просувала російська пропаганда, розвінчано. Всі американські та європейські ЗМІ вже другу добу із захопленням пишуть про блискавичний контрнаступ ЗСУ на Харківщині, який точно увійде до підручників із військового мистецтва.
“Найшвидше просування України від часу вигнання російських військ зі столиці (з-під Києва – ред.) в березні переломило хід шестимісячної війни, розвіявши за лічені дні досягнення Москви протягом місяців боїв на сході”, пише Reuters.
Італійська La Repubblica зазначає, що російський фронт на Харківщині посипався так, наче був зроблений із пап’є-маше, і для російських солдатів це принизлива поразка. Ще одна італійська газета Corriere della Sera вийшла на передовиці зі статтею “Київ атакує, росіяни тікають”.
Від початку вересня, за словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Україна повернула під свій контроль понад 3 тис. кв м своєї території. І процес триває. За словами керівниці пресцентру Оперативного командування “Південь” Наталії Гуменюк, ворог виходить на контакт із українським командуванням щодо початку переговорів про здачу зброї.
Військові експерти прогнозують, що російським окупантам загрожує каскадний обвал їхньої оборони по всій лінії фронту. Після звільнення ЗСУ Куп’янська, ворог на Донеччині залишився без головного каналу логістики. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, окупанти готуються відступати з Лисичанська та Сєвєродонецька через повну деморалізацію. На півдні сили ворога (яких там налічується від 20 до 25 тис.) через розбиті логістичні вузли та мости опинилися фактично у пастці.
Плани Кремля влаштувати на окупованих українських територіях референдуми й загарбати всю Донеччину до 15 вересня з тріском провалилися. Поле бою на сході, як пише CNN, перекроїли за кілька днів.
“Для свого початкового удару українці вибрали найслабше місце в російській обороні – територію, контрольовану луганською міліцією (CNN називає їх “ополченням”, хоча насправді це мобілізовані з окупованих Росією українських територій – ред.) та підрозділами Росгвардії, розташованими далі. Вони не могли зрівнятися з високомобільною (українською – ред.) бронетехнікою, яка швидко зробила артилерію неактуальною”, пише CNN.
Разом із цим, на відміну від інших західних ЗМІ, CNN пов’язує успіхи України на фронті з побоюваннями США, що зростання інфляції та цін на енергоносії в Європі через закриття Путіним газового вентиля можуть послабити підтримку України. Хоча замість цього шанованим журналістам із CNN треба б було покласти відповідальність на Росію, яка діє як терорист не лише щодо України. Щоправда в цій статті CNN приводилися цитати європейських посадовців, які стверджували, що російський енергетичний шантаж навпаки робить ЄС більш рішучим.
Про побоювання офіційних осіб Білого дому щодо наслідків енергетичної кризи в Європі написала й The Washington Post на тлі розмов щодо запровадження так званої “цінової стелі” на російські нафту й газ. Мовляв, Путін повністю заборонить імпорт своїх енергоносіїв ще до ухвалення Європою цього рішення та початку роботи нафтового ембарго наприкінці цього року.
“Однак на даний момент посадові особи Міністерства фінансів (США – ред.) публічно твердять, що Путін не виконає цю погрозу. Вони також зазначають, що Європа планувала запровадити повне ембарго на російську нафту, і що обмеження ціни дає можливість Кремлю продовжувати постачати на світові ринки свої енергоносії”, зазначає газета.
Найбільш оптимістичними в оцінках є британські ЗМІ. Хоча й вони попереджають, що до закінчення війни ще дуже далеко, і перемогу святкувати зарано. Проте, треба також сказати, що перемоги Україні були потрібні й Заходу, щоб він збільшив свою військову підтримку України.
“Україна надсилає світові сигнал, що справді вірить у перемогу в цій війні. Вона вже використовує досягнення (на Харківщині – ред.), щоб закликати до більшої кількості західної зброї. І наступ припадає на критичний момент – якраз перед зимою, коли буде важче воювати, а воля Заходу буде тестуватися (зокрема енергетичним російським шантажем – ред.). Війна ще далека від завершення. Але Україна знову демонструє світові свою здатність дивувати та долати труднощі”, пише BBC.
Путін (не) знає?
“Розгром Україною російських військ цими вихідними створює новий вид політичного виклику для Володимира Путіна: це підриває імідж компетентності та могутності, над створенням якого він працював два десятиліття”, пише The New York Times.
Нищівну поразку на Харківщині Міноборони РФ назвало “спланованим відволікаючим перегрупуванням”. Хоча всім було зрозуміло, що це розгром. Російські Telegram-канали були переповнені люті особисто до Путіна, якого звинувачували в пишному святкування Дня Москви та привітанні короля Великої Британії.
“Очевидний крах російських військ викликав шок у Москві. Лідер Чечні Рамзан Кадиров, який відправив своїх бійців в Україну, заявив, що якщо не відбудеться негайних змін у поведінці Росії щодо вторгнення, йому доведеться звернутися до керівництва країни, щоб пояснити їм реальну ситуацію на місці”, описує події The Washington Post.
Однак його заяви навіть не перепостили головні кремлівські пропагандисти й не показали хоча б в якомусь сюжеті на федеральних каналах. У понеділок, 12 вересня, він продовжував заявляти, що кине на війну проти України ще 10 тис. своїх бійців. Хоча всім зрозуміло, що це фейк, бо кожного дня ці цифри змінюються від 3 до 10 тис. солдатів.
Протистояння російських силовиків вже важко приховати. Особливо між Кадировим, Міноборони й Росгвардією, бійців якої просто кинули на Харківщині. Російська пропаганда у великому тижневому новинному випуску прямо визнала втрату Харківщини, назвавши це “найтяжчим тижнем на фронті” від початку війни. Проте сюжети були “сухі”, без жодних висновків чи прогнозів. У політичних ток-шоу, які зазвичай виходять в ефір одразу після вечірніх новин, російські пропагандисти, які зараховують себе до праворадикального крила, чи не вперше відкрито звернулися до Кремля за відповідями, яких мовляв чекає народ.
Загальна мобілізація та переведення російської економіки на військові рейки – саме до цього закликають праворадикальні російські пропагандисти. Втім, по вечірніх ударах по українських ТЕЦ у неділю можна судити, що Путін таки став на сторону цих праворадикалів, які з екранів пропагандистських ток-шоу закликали “жестити”. Мовляв, Росія воює вже не проти України, а проти НАТО, тому треба починати воювати так, як проти НАТО.
Експерти не схильні вважати, що Путін вдасться до тактичних ядерних ударів. Проте ракетні обстріли нашої енергетичної інфраструктури наочно продемонстрували, до чого українцям треба готуватися цієї зими. У понеділок, 12 вересня, речник кремлівського воєнного злочинця Дмитро Пєсков заявив, що Путін знає про розвиток подій на війні. Зненацька зі своїми заявами в інформпросторі з’явилися заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв та його начальник, секретар Радбезу Микола Патрушев, заявивши в унісон: “Цілі спеціальної військової операції будуть досягнуті”.
Дуже показово, що Росія запустила свої ракети по українським ТЕЦ одразу після телефонної розмови Путіна з Макроном, і заяв Лаврова, що Кремль не проти переговорів із Зеленським. Пізніше в неділю, 11 вересня, в ефір вийшло інтерв’ю українського президента CNN, де Зеленський заявив, що наразі переговори з Путіним неможливі. А ще пізніше у традиційному вечірньому зверненні до українців після ракетних ударів Росії по ТЕЦ, Зеленський зробив дійсно блискуче звернення до росіян:
“Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас”.
Надвечір понеділка, 12 вересня, у російському сегменті Telegram-каналів стали з’являтися коментарі їхніх “експертів”, мовляв, цими ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі України Росія ще більше псує свій міжнародний імідж (хоча який імідж, його вже не залишилося – ред.), і ще більше підігріває ненависть українців до Росії.
Ну а теза Зеленського “без вас” має стати й гаслом європейців та американців, які дуже переживають, що енергетичний шантаж Росії послабить підтримку Києва. Поки Захід боїться можливого інфляційного шоку й зростання тарифів, Україна кожного дня втрачає своїх найкращих людей. Але впевненість у перемозі лише зростає, аби “без вас”.
