За п’ять місяців після початку загальної мобілізації до територіальних центрів комплектування (ТЦК), які її проводять, постало багато запитань: від вручення повісток у громадських місцях до алкозалежних, яких, за словами військових, можуть призвати і відправити на фронт.
Полковник Руслан Тригуб
Фото: Олександр Назаров / hromadske
«Зі 100 людей добровольців буде приблизно троє»
З якими проблемами ви зіштовхнулися після початку загальної мобілізації?
На початку повномасштабної агресії мали деякі складнощі через великий потік добровольців, які бажали отримати зброю і йти захищати Україну. Їх усіх треба було призвати згідно з чинним законодавством, щоб у людей потім не було жодних запитань до територіального центру чи до Збройних сил. Всіх призвали.
А зараз ще приходять добровольці?
Приходять, але дуже-дуже мало. Усі черги в територіальні центри, які показують по телебаченню, — це черги людей, які хочуть отримати відстрочку, пройти медичну комісію чи мають якісь інші питання. Зі 100 людей добровольців буде приблизно троє. А на початку агресії із кожної сотні лише троє приходили по довідки.
Найпоширеніше запитання від наших читачів стосується саме добровольців. Чому на фронт відправляють людей, які не зовсім хочуть або не готові служити, якщо є добровольці? Хіба тому, що добровольці закінчуються?
Не в цьому річ. Є військово навчений ресурс — це особи, які служили в армії. Їх навчали, держава на них витрачала кошти, коли вони служили на строковій військовій службі (або в поліції чи у Службі безпеки). Їх не треба перенавчати — треба тільки нагадати те, що вони знають. Людина може не хотіти служити, їй може хотітися бути вдома, у неї тут родина і таке інше. Є й люди, які не служили в армії, але бажають захищати державу. Проте якщо є вимоги призивати навчений ресурс: людей, які вчилися на танкістів, артилеристів, стрілків, гранатометників, — то ми викликаємо насамперед саме їх.
Добровольців ми теж відправимо, однак самими лише добровольцями ми не зможемо виконати мобілізаційні завдання, які покладено на територіальний центр, тому викликають і інших людей, вручають повістки, звіряють облікові дані. Мобілізація триває, запити надходять, тож ми призиваємо людей.
Міністр оборони сказав, що в нас більше немає потреби в мобілізації, а ви говорите, що мобілізація триває.
Мобілізація, згідно з указом президента, продовжена до 23 серпня.
Поки триває воєнний стан?
Так. Наразі комплектування проводиться постійно. Є бойові втрати, є небойові втрати, є некомплект тощо. Ми доукомплектовуємо військові частини згідно з заявками, які нам направляють вищі керівні штаби.
Тобто в межах загальної мобілізації можуть мобілізувати будь-якого здорового військовозобов’язаного або резервіста?
Так, якщо вони не мають права на відстрочку і за станом здоров’я вважаються придатними до служби.
«Повістка може бути виписана в будь-якому місці»
Ще одне питання, яке дуже часто ставлять територіальним центрам комплектування: чому вручають повістки на вулицях та у громадських місцях?
Повістку можна вручати в будь-якому місці, якщо це не заборонено законом. Як правило, повістку вручають для того, щоб упорядкувати облік. Багато людей, які приїхали з інших місцевостей, змінюють місце проживання без повідомлення територіальних центрів. Але якщо людині вручають повістку — це не означає, що вона прийде і її одразу відправлять служити. Це означає, що треба перевірити облікові дані, сімейний стан, місце проживання, роботи, стан здоров’я. Раз на п’ять років військовозобов’язаний мусить прибувати до терцентру і проходити медичну комісію. Але 99% цього не роблять.
Юристи погоджуються з тим, що вручити повістку можна в будь-якому місці, але видавання на вулиці випадковій людини вважають незаконним. Повістка має бути виписана саме в центрі комплектування.
Юристи трактують, напевно, неправильно. Повістка може бути виписана в будь-якому місці уповноваженою особою. Якщо особа порушує закон — наприклад, перебуває в Дарницькому районі, хоча приїхала 10 років тому з Дніпропетровської області, тут працює, але не стала на облік, — яким чином її запросити до територіального центру? Поліцейський просить у людини документ, який підтверджує особу, і на підставі цього документу людині виписують повістку та запрошують до терцентру.
Чи не здається вам, що, якщо військовозобов’язаних доводиться виловлювати на вулиці — отже, держава провалює інформаційну кампанію щодо заохочення громадян вступати до лав ЗСУ?
На вулиці ніхто нікого не виловлює, бо є мобілізаційний ресурс, якого в нас достатньо. Я вважаю, що наша інформаційна політика на належному рівні. Коли в мене є вільний час — я дивлюся телевізор і бачу, що є патріотичні ролики й дуже багато позитивного відео для того, щоб підіймати патріотизм наших громадян, щоб вони бажали йти захищати свою Батьківщину.
Ви щодня спілкуєтесь з військовозобов’язаними. Як ви собі пояснюєте, чому в нас меншає добровольців?
Не знаю, мабуть, патріотизм у людей згасає. Коли ворог був близько — тоді був більший патріотизм. Зараз ворог трохи далі, і, хоча він досі в нашій державі, люди вважають, що війна вже не в нас.
«Обмежено придатні можуть бути призвані, але не в морську піхоту чи в десантні війська»
Коли до вас приходить військовозобов’язаний, чи береться до уваги його досвід роботи, професія, вік?
Звісно. Це називається вивченням особистих даних військовозобов’язаного. Якщо він не служив і має цивільну професію, то ми враховуємо його бажання: чи він хоче стати танкістом, артилеристом, чи ще кимось. Якщо він не знає чи вагається, куди піти, але має цивільну спеціальність, яка споріднена з військовою, то ми це теж беремо до уваги. Наприклад, людина вже 20 років працює механіком на СТО: це добре, тому що в ЗСУ дуже багато автомобілів і вони ламаються частіше в польових умовах. Тому ця людина може піти тим же механіком у ремонтний батальйон. Або ж людина працює кухарем в ресторані — тоді ми відправляємо її кухарем у військову частину. Навіщо навчати людину кухарства, якщо є хтось, хто може продовжувати своє улюблене заняття і готувати їжу для побратимів? Тому, звісно, після вивчення особистих даних військовозобов’язаних ми вирішуємо, куди саме їх направляти.
А який відсоток мобілізованих ви відправляєте в військові частини не за професією? Бо я часто чую нарікання від мобілізованих, що мовляв, ледь не всім пишуть «стрілець» і відправляють?
Якщо це бойова частина, то найпоширеніша спеціальність — стрілець, бо всіх насамперед навчають на стрільця. Зброя солдата — автомат, він мусить володіти цією зброєю та вміти стріляти з неї. А потім, уже під час служби, перенавчається на інші спеціальності. Є багато професій, які не споріднені з військовою спеціальністю, тож певний відсоток людей іде не за професією і їм призначають військову спеціальність стрільця.
Як вашу роботу ускладнює відсутність цифрового обліку, скільки часу займає паперова робота?
У нас є паперовий документообіг, але всі особи, які призиваються, вже внесені до єдиного електронного реєстру. Електронна база ведеться, проблем з нею (принаймні в Дарницькому територіальному центрі) немає.
Наскільки ретельно проводиться медичний огляд? Бо ті, з ким я спілкувалася, кажуть, що часто він проводиться просто «для галочки».
Це їхня особиста думка. Медичний огляд проводиться кваліфікованими працівниками. Людина може приховати, що має захворювання, бо хоче служити. Усі лікарі питають про скарги на здоров’я. Якщо людина має скарги і підтверджує це документально — лікарі ухвалюють рішення відповідно до цих документів.
Чи можуть бути призваними обмежено придатні або непридатні до служби люди?
Є категорія «непридатні в мирний час та обмежено придатні у воєнний час». У нас зараз воєнний час. Ці люди можуть бути призвані, але з певними обмеженнями: тобто людина не може служити в морській піхоті чи в десантних військах, проте цілком може виконувати якусь штабну роботу.
Припустимо, ви телефонуєте військовозобов’язаному і кажете, що він мобілізований і завтра має з’явитися в ТЦК…
Я не можу телефоном сказати людині, що вона мобілізована. Я викликаю його до ТЦК, він проходить всі процедури, медичний огляд, особисте вивчення, після цього оформлюються його документи. Лише потім я кажу: ви мобілізовані і вирушаєте в ту чи іншу команду. Коли людину викликають до ТЦК, її можуть попередити, що одразу слід взяти із собою особисті речі.
Я саме про це й хотіла запитати. Військовозобов’язаний дізнався, що його мобілізують. Що він повинен із собою взяти?
Це особисте. Людина бере з собою те, що вважає за потрібне. Ну що можна взяти військовозобов’язаному? Запасну білизну; поки він у військовій частині, йому треба засоби особистої гігієни. Звісно, це не повинні бути наркотики, алкоголь і психотропні речовини, щоб легше було служити. Списку того, що саме треба взяти, немає — формою, взуттям, бронежилетом, каскою держава забезпечить.
З першого жовтня починається облік жінок певних професій, однак стати на облік можна вже. Чи вже приходять до вас жінки ставити на облік?
Приходять, за бажанням пишуть заяву. Ми приймаємо заяви, ставимо на військовий облік.
Чи були випадки мобілізації?
Жінки стають на військовий облік не лише з першого жовтня. До цього перебували на військовому обліку ті, хто мав облікову спеціальність: лікарі, медсестри, низка інших військових спеціальностей. Тож у нас були непоодинокі випадки, коли призивали жінок.
А які документи має мати із собою жінка, яка вперше стає на облік?
Вони не дуже відрізняються від документів, що їх мають принести чоловіки: паспорт, ідентифікаційний код, фотокартки 3х4, диплом про освіту — для того, щоб зрозуміти, за якою спеціальністю цю жінку поставити на військовий облік. Жінка так само проходить медичну комісію, тільки додається жіночий лікар. Потрібно принести довідку й від цього лікаря.
Тобто гінеколога треба пройти самій, поза ТЦК?
Звісно. Усі медичні огляди, аналізи, флюорографію та кардіограму ви робите за місцем проживання. Якщо у вас є вади здоров’я, ви надаєте свої медичні документи — медичну книжку або виписки з історії хвороби.
«90% людей, які проживають в Дарницькому районі, були призвані в добровільному порядку і дуже мотивовані»
Від військових можна почути багато нарікань на мобілізованих. Наприклад, сержант 47-го окремого батальйону Валерій Маркус писав, що «з усієї маси, яку військомати закидують в армію, притомних не більше 10-15%. Усе інше — невмотивований натовп, який тільки створює додаткові проблеми і відбирає на себе цінний ресурс часу і зусиль». Він навіть сказав, що йому присилали алко- і наркозалежних. Чому так відбувається?
По-перше, це його особиста думка, і він, сержант, не може визначати: натовп це чи не натовп, вмотивовний чи не вмотивований. Хтось під час бесіди десь на курилці може сказати, що він не хотів служити, але його вже прислали. Є такі моменти. Що ж до алко- чи наркозалежних — лікарі цих осіб виявляють, бо вони перебувають на обліку в диспансерах, і в медкомісії є база даних.
Алкозалежні не завжди стоять на обліку.
Не завжди, але алкозалежного можна виявити за зовнішнім оглядом.
Ви задоволені якістю мобілізованих?
Тими, кого я відправляю — задоволений. 90% людей, які проживають у Дарницькому районі, були призвані в добровільному порядку й дуже мотивовані. Вони виконують свої завдання з честю. Люди, які не дуже бажали, не мали багато мотивації, також виконують свої завдання дуже добре. Жодної особи, яка була б алко- чи наркозалежною, не було звільнено зі Збройних сил.
Правозахисники, з якими я спілкувалася, пояснюють: проблеми з мобілізованими виникають через те, що головне завдання ТЦК — виконати мобілізаційний план кількісно, а якість — це другорядна річ. Що ви про це думаєте?
Неправильно. Важливі і кількість, і якість. Коли ставиться завдання з вищих штабів щодо комплектування тих чи інших військових підрозділів, то від нас вимагають і кількості, і якості. Якщо особа, яка направляється до військової частини, не відповідає вимогам, що були виставлені — її не приймають і відправляють назад до ТЦК.
Тобто якщо лікар пропустив алкозалежного, у військовій частині його точно побачать?
Можуть виявити. Там також проводиться тестування і медичний огляд чи опитування.
Якби ви формували підрозділ для себе…
Я формував підрозділ для себе — і формував на рівні з тими підрозділами, які формував для інших військових частин. Наразі 50% тих людей, яких я набирав для себе, я відправив в інші військові підрозділи. Не відбирав гіршого чи кращого.
Ви сказали, що формували підрозділ, тобто у вас є бойовий досвід. Ви воювали?
Так, я учасник АТО.
«З початку повномасштабного вторгнення жоден працівник не покинув свого робочого місця. Вони були тут цілодобово»
Юристи вважають, що за 30 років військкомати недостатньо модернізувалися, а радше займалися перекладенням папірців та корупційними оборудками. Як ви вважаєте, чи за 30 років військкомати таки сутнісно стали центрами комплектування?
Стали. До 2014-го року наша держава не брала участь в війні і не воювала сама. Коли 2014-року розпочалася антитерористична операція (і разом з нею — мобілізація), на той момент ще були військові комісаріати. У військкоматі працювали військовий комісар, його заступник і п’ять працівників. Після того, як почалася мобілізація, кількість працівників значно збільшилася, а за роки війни ТЦК дуже змінився. По-перше, з’явилась електронна база, тобто ми можемо нею користуватися. По-друге, спеціалісти, яких раніше було скорочено, повернулися до штату ТЦК. Вони всі професіонали. Від початку повномасштабного вторгнення жоден працівник не пішов зі свого робочого місця. Вони були тут цілодобово в перші декілька тижнів, коли ми масово відправляли людей. Чому черги? Бракує працівників. В одному з відділень четверо працівників на 40 тисяч осіб, хоча має бути один працівник на півтори тисячі.
Які зараз найпоширеніші шляхи для уникнення мобілізації використовують військовозобов’язані?
Не знаю точно.
До вас, наприклад, приходять з довідками про навчання за кордоном. Як ви їх верифікуєте? Зараз існують цілі схеми…
Я багато чого знаю. Як і ви, я читаю пости в інтернеті. Ми повідомляємо відповідні органи, вони роблять запити в іноземні виші і перевіряють законність видачі цих довідок.
У вашому ТЦК були зафіксовані випадки такого шахрайства?
Ні. Однак дуже багато підробок військово-облікових документів. Підробляють підписи, печатки для виїзду за кордон. До нас часто звертаються прикордонники, щоб ми підтвердили чи спростували ті чи інші документи.
«У Дарницькому [ТЦК корупції] точно немає»
І наостанок бліц-запитання від наших читачів. Вручати повістку правопорушникам — це ок?
Яким правопорушникам?
Комендантської години, наприклад.
Ок.
Чому працівників ТЦК називають совками?
Совками? Не чув такого.
Чому ваші колеги на Закарпатті такі жорсткі?
Я не можу судити своїх колег. Головне, щоб вони працювали у межах чинного законодавства. Чому вони призивають? Бо вони вважають, що люди, які втекли звідси, переховуються від мобілізації. Ну, жорсткі… Не знаю, не стикався з закарпатськими воєнкомами, хоча колись сам був воєнкомом Ужгорода. Ми таких речей не робили.
А як ви думаєте, ваші колеги на заході зіштовхнулись із більшими викликами, оскільки там більше переселенців?
Я не думаю. Штат однаковий, але в них на обліку перебуває разів у 100 менше людей, ніж у мене. Ви розумієте, який Дарницький район великий? Це один із найбільших спальних районів, тому на обліку перебуває дуже-дуже багато людей. Тому навіть, якщо до них приїхало більше ВПО, ніж до мене, це не означає, що вони не можуть впоратися.
Скільки коштує відмазатись від служби через ТЦК?
Безкоштовно.
У військкоматах є корупція?
У Дарницькому точно немає, я це контролюю і попереджаю своїх службовців, що це ганебно.
Правоохоронці перевіряють?
Правоохоронці, звісно, стежать, перевіряють правильність видавання документів, довідок. Я теж перевіряю. Коли підписую документи — перевіряю, чи законно вони видаються, чи ні.
