Іранські безпілотники Shahed. Що відомо про їхні характеристики. І чи передасть іх Іран росії.
Про це НСН дізнався з повідомлення ВВС News Україна.
Shahed 129 – це іранський безпілотник з одним двигуном, який використовується для розвідки та ведення бойових дій. Розроблений компанією Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових ісламської революції і використовується з 2012 року.
Швидкість безпілотника сягає 150 км на годину, час роботи – 24 години, максимальна висота роботи – 7300 метрів. Має на озброєнні 4 бомби Sadid-345 PGM з дальністю дії у 6 км.
І безпілотник, і бомби до нього вже використовувалися під час війни в Сирії.
Shahed Saegheh-2 (він же Shahed-191) вперше представили у жовтні 2016 року. Як і Shahed 129, його розробила компанія Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових ісламської революції. Вважається, що цей безпілотник багато в чому наслідував безпілотник RQ-170 Sentinel американської компанії Lockheed Martin, який іранці захопили у 2011 році і публічно оголосили, що будуть робити його копію.
Не всі технічні характеристики цього безпілотника відомі. Безпілотник має швидкість у 300 км на годину, дальність польоту у 450 км, начебто має на озброєнні протитанкові ракети Sadid-1.
Вважається, що саме залишки цього безпілотника, збитого над ізраїльською територією, демонстрував у лютому 2018 року ізраїльський прем’єр Беньямін Нетаньяху. Тегеран тоді заперечив ці звинувачення.
Офіційно в Ірані заявили, що Shahed-191 використовували проти бойовиків “Ісламської держави” в Сирії.
Про можливість продажу росії іранських безпілотників Shahed-129 та Shahed-191 минулого тижня заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Володимир путін у вівторок провів у Тегерані перемовини з іранським керівництвом.
Після зустрічей в Тегерані не було заяв саме про Україну. Втім, лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї під час зустрічі з путіним назвав НАТО “небезпечним утворенням” і сказав російському керівнику, що якби той не виступив з “ініціативою” в Україні, “інша сторона взяла б ініціативу на себе і це спричинило б війну”.
Офіційно Іран заперечує, що хоче брати хоч якусь участь в російсько-українській війні. Чи можна вірити таким заявам?
Чи піде Іран на продаж зброї?
У коментарі BBC News Україна викладач міжнародних відносин Сассекського університету у Британії, експерт з Близького Сходу Камран Матін розповів, що Іран інвестував великі суми в індустрію виробництва дронів.
“Він має багато різних видів дронів, які застосовував у зонах боїв. Кілька років тому з їхньою допомогою вони атакували саудівський нафтовий об’єкт. Іранські дрони були перехоплені в Ізраїлі, ізраїльською армією. Туди їх надіслала Хезбола та інші проіранські групи в регіоні. Отже схоже, що Іран володіє різноманітними дронами у великій кількості”,розповів він.
На думку Матіна, росії зараз важливіше не так якість, як кількість безпілотників, а Іран може допомогти і з ними, і з просунутими ракетними комплексами.
“Російські системи в цьому сенсі більш просунуті, але схоже, що росія не може забезпечити таку кількість ракет, як вони потребують для війни. Відповідно Іран може надати те, що потрібно росії. Але я також думаю, що окрім обладнання їхні домовленості будуть про політичний та безпековий альянс, який обидві країни намагаються створити і який є важливим для них”,вважає науковець.
На його думку, в умовах перемовин з ядерної програми Іран хоче від росії політичної та економічної підтримки, а для путіна важливо продемонструвати візитом за кордон, що він не перебуває в ізоляції. Російський керівник також обговорить співпрацю з Іраном в сирійському питанні, політичне та економічне співробітництво з Іраном, співпрацю в нафтогазовому секторі.
“Поїздки за кордон – це символічний жест, який показує, що в нього залишаються зв’язки з зовнішнім світом. Ця подорож об’єднає дві країни, які переживають тиск західних санкцій”,каже Камран Матін.
На його думку, в іранському суспільстві немає бажання залучення Ірану до російсько-української війни.
“Є величезний розрив між більшою частиною населення та офіційною владою в питаннях внутрішньої та міжнародної політики”,пояснює він.
“Щодо росії я бачу настрої людей в соцмережах. Іранці вважають, що Іран розпродає ресурси в Каспійському морі, договір по ядерній угоді в обмін на залучення до війни в Україні, яка на думку багатьох є заздалегідь програною. Отже, існує велика опозиція як від рядових іранців, так і від послідовників менш жорсткої політики всередині іранського естаблішменту. Отже, прихильність уряду до росії породила дуже велике невдоволення, надто враховуючи імперіалістичну історію росії в Ірані в ХІХ столітті та й навіть на початку ХХ століття”,наголошує Камран Матін.
Водночас експерт з Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса нагадує, що зустріч в Тегерані присвячена переважно сирійському питанню, де між Іраном та росією існують суперечки.
На його думку, Іран саме тому зараз не можна називати союзником росії, оскільки немає достатнього ступеня довіри, в Сирії росія обмежує іранський вплив і робить перепони іранцям у проникненні в райони країни поблизу Ізраїлю. Для Тегерану позиції в цих районах важливі, аби чинити тиск на Ізраїль.
“Загалом Іран росії потрібен для впливу в регіоні. Поки іранський вплив в регіоні існує, росія має можливість спиратися на антизахідні сили в Сирії, Іраку, Лівані, Ємені. Також Іран потрібен, щоб запускати різні сірі схеми з обходу санкцій. Росія Ірану теж потрібна з цих причин: обмін технологіями, обхід санкцій. І обидві держави є ситуативними партнерами в Сирії”.
Куса вважає, що рішення Ірану про продаж зброї росії може залежати від двох факторів.
“По-перше, іранці очікують, як пройдуть перемовини з Заходом щодо ядерної програми. Зараз ці перемовини зайшли в глухий кут і взагалі можуть провалитися. Я думаю на це будуть дивитися іранці під час ухвалення рішення про продаж зброї або розширення співпраці з росією. Принаймні поки не похована ядерна угода, вони не будуть наражатися на такі ризики”.
Також, на його думку, Іран може зупинити від продажу зброї росії загроза нових санкцій з боку Заходу.
“Вони розуміють, що це може спровокувати додаткові санкції Заходу проти них і це їх турбує. Тому зараз не можна сказати, що вони налаштовані 100% допомагати воювати росії в Україні. Це нівелює будь-яку комерційну вигоду від продажу безпілотників”.
Водночас Куса визнає, що війна показала проблеми у розвитку росією своїх безпілотників, тому росіян і цікавлять іранські технології.
