Свою промову з нагоди оголошення про анексію Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України 30 вересня президент РФ Володимир Путін перетворив на лекцію з псевдоісторії, приправлену звинуваченнями на адресу Заходу та образами. Однак поміж тим російський диктатор проговорився про три свої наступні кроки у війні проти України.
Де-факто, у планах Кремля – спроби диверсій на західних газогонах, а також спроби змусити Київ до капітуляції й використання ядерного озброєння у разі відмови. У цьому переконаний науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Алєксандр Баунов, який написав статтю для New York Times, передає НСН з посиланням на Обозреватель.
Проаналізувавши промову Путіна, експерт у потоці маячні щодо “альтернативної історії”, образ та абсурдних звинувачень на адресу Заходу, хизування псевдовеличчю та набору роками повторюваних кліше російської пропаганди відшукав також натяки на план дій держави-агресора.
Вони укладаються у три чіткі пункти, за допомогою яких російський диктатор розраховує вийти з патової ситуації, куди Росія втрапила після вторгнення в Україну 24 лютого.
Перший пункт стосується продовження енергетичного шантажу, який нині виходить на новий рівень.
Під час своєї промови Путін звинуватив США у начебто скоєних ними диверсіях на газогонах “Північний потік” та “Північний потік-2”. Самі по собі ці вибухи вигідні виключно Росії, адже вони звільняють країну-агресорку від потреби виправдовуватися зараз і в майбутньому за нездатність постачати газ через цей маршрут.
Водночас за цим звинуваченням може ховатися натяк, що Росія може спробувати відповісти аналогічним чином, а саме влаштувати диверсії проти західних трубопроводів.
“Перетворення енергоносіїв у зброю може вийти на новий рівень, на якому не лише буде скорочуватися потік палива з Росії, а й активно зриватися поставки з інших країн”, – вважає Баунов.
Другий пункт стосується бажання РФ всадити Україну за стіл перемовин на тлі поразок російської армії. Перед підписанням “договорів про приєднання до РФ” чотирьох українських областей, Путін заявив, що Україна мусить негайно припинити бойові дії і повернутися до переговорів з РФ.
Ця абсурдна, зважаючи на ситуацію на фронті, вимога кремлівського диктатора нагадала Баунову аналогічний ультиматум, спрямований Москвою Києву напередодні вторгнення РФ в Україну 24 лютого. Тоді, “визнавши незалежність” ОРДЛО “у адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей”, Путін почав вимагати негайного виведення українських військ з цих регіонів.
Однак, на думку Баунова, “є різниця між станом речей зараз і ситуацію навесні, коли всі були шоковані вторгненням другої за чисельністю армії світу в сусідню суверенну країну”.
“Нові погрози Путіна прозвучали після принизливого відступу з Харківської області. Ця поразка змусила Росію почати мобілізацію і оголосити про анексію окупованих територій. І дуже малоймовірно, що Україна серйозно поставиться до російських закликів до переговорів найближчим часом. Навпаки, Київ неодноразово говорив, що анексія поставить хрест на будь-яких переговорах з путінською Росією. Для українців після того, що сталося цього тижня, навіть сісти на стіл переговорів буде актом капітуляції”, – зауважив експерт.
Водночас Путін натякнув на останній, як йому здається, “козир” РФ – можливе застосування ядерного озброєння. Він згадав про скидання Штатами ядерних бомб на Хіросіму і Нагасакі у 1945 році і зауважив, що США “створили прецедент” застосування ядерної зброї.
“Зрозуміти цей натяк не важко. Якщо Захід продовжить відправляти зброю в Україну і відмовиться натиснути на Київ, щоб змусити його погодитися на рішення, яке задовольнить Росію, Путін може вдатися до застосування ядерної зброї. Існує чітке пояснення, чому ядерний удар або навіть розмови про нього – це велика спокуса для Путіна і тих, хто розділяє його погляди на становище Росії у світі. В їхньому розумінні рівність має дуже пряме, навіть арифметичне значення. Щоб бути рівнею США, Росія повинна продемонструвати, що вона здатна на все, на що і Америка, незалежно від контексту американських дій”, – зауважив Баунов.
На його думку, саме намагання якщо не бути, то бодай здаватися “рівними” США і штовхають Путіна і його оточення до ядерного сценарію, особливо коли перспектива російської перемоги звичайними засобами негарантована або й взагалі неможлива. На думку експерта, Кремль не погодиться на будь-яку стратегію виходу із ситуації, яка б не передбачала певного роду перемогу.
“Цей конфлікт все більше виставляють як екзистенційний для Росії. Путін і багато російських коментаторів хочуть переконати світ, що вони серйозно налаштовані. Їхнє твердження просте: “Багато хто не вірив, що ми вторгнемось в Україну чи анексуємо ще більшу територію, але ми це зробили. Тепер ви не вірите, що ми використаємо ядерну зброю. Але ми не блефуємо”. Цей сигнал Путіна і настрої російських еліт помітно похмурі і фаталістичні. Однак, є велика різниця між російським вторгненням в Україну і погрозами застосувати ядерну зброю. До вторгнення Росія затято заперечувала свої наміри. Тепер вона робить абсолютно протилежне”, – йдеться у публікації.
Нагадаємо, 30 вересня Путін оголосив про анексію чотирьох областей України. Російський диктатор також закликав Київ скласти зброю і негайно сісти за стіл переговорів.
У відповідь президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО в пришвидшеному порядку. Наразі з 30 країн-членів приєднання нашої держави до Північноатлантичного альянсу підтримали вже 10, це передовсім країни Східної Європи та Канада.
У Євросоюзі також відреагували на заяви Путіна: лідери 27 країн запевнили, що ніколи не визнають “референдуми” та незаконну анексію.
З приводу нового акту агресії РФ зібралися також країни-члени Радбезу ООН, які мали проголосувати за резолюцію про засудження анексії українських областей Росією. Проти цієї резолюції проголосувала лише російська делегація. Однак Росія заблокувала резолюцію Радбезу ООН, скориставшись правом вето.
