Нова форма трудового договору – 10 серпня в Україні набрав чинності закон №2421-IX про врегулювання трудових відносин із нефіксованим робочим часом.
Так званий «закон про фрілансерів» передбачає запровадження нової форми трудового договору, який дозволить залучати до роботи співробітників на нерегулярній основі для виконання тих чи інших робіт, які мають непостійний, але повторюваний характер.
Про це НСН передає з посиланням на novoeizdanie.
За умовами такого договору заздалегідь не встановлюють конкретний час для виконання роботи. Роботодавець самостійно визначає необхідність та час, коли залучати працівника до роботи, її обсяг, а за домовленістю з працівником – режим його роботи та тривалість робочого часу, необхідного для роботи.
Умови роботи та оплати
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк, у який працівник буде поінформований про початок виконання роботи;
- спосіб та максимальний строк, у який працівник повідомлятиме про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання;
- інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати — базові години та дні.
Роботодавець зможе вимагати від працівника працювати не більше 40 базових годин на тиждень протягом 6 базових днів на тиждень. Тобто для працівника на умовах нефіксованого робочого часу, по суті, забезпечуються такі ж вимоги щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, як і для працівника за звичайним трудовим договором.
Тобто якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза базовими днями та годинами, то в законі передбачено право працівника відмовитися від виконання запропонованої роботи в такому випадку. Також працівник має право відмовитися від виконання роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних чи громадських обов’язків.
При цьому з метою дотримання інтересів роботодавця законодавцями було передбачено, що працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за необґрунтовану відмову виконати роботу в базові дні та години.
Щодо умов оплати роботи, то заробітна плата виплачується працівникові за фактично відпрацьований час. Працівник та роботодавець також можуть передбачити у трудовому договорі застосування відрядної системи оплати праці, коли заробітна плата виплачується за фактично виконану роботу.
Вимоги до трудового договору
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом обов’язково укладається в письмовій формі. При цьому протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом № 5161 Державна служба України з питань праці зобов’язана розробити та затвердити типову форму трудового договору з нефіксованим робочим часом, якою потрібно буде керуватися під час укладання такого виду договорів.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом сторони обов’язково повинні визначити способи та терміни повідомлення один одного про необхідність виконання роботи, готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання, базові години та дні, коли від працівника може вимагатися виконання роботи. Також у договорі сторони можуть визначити додаткові підстави для його припинення, які не передбачені трудовим законодавством.
Плюси і мінуси для працівника та роботодавця
Щоб роботодавці не зловживали використанням таких договорів, законодавці встановили обмеження щодо їх використання – кількість таких договорів в одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. А для роботодавців, які використовують працю менше 10 працівників, — не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Разом з цим слід зазначити, що у працівників за умов нефіксованого робочого дня немає обмежень у кількості роботодавців, із якими може працювати такий працівник. Більше того, законодавець передбачив, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати свої обов’язки за іншими трудовими договорами.
Насамкінець варто сказати, що робота з трудовим договором з нефіксованим робочим часом дає ряд переваг як для працівників, так і для роботодавців. Люди з такими договорами тепер зможуть користуватись трудовими та соціальними гарантіями, передбаченими Трудовим кодексом, а також гарантовано щомісяця отримувати заробітну плату, навіть якщо роботодавець не забезпечив їх роботою. Але працівникам не варто забувати, що вони тепер оподатковуватимуться.
Щодо роботодавців, то переваги для них, можливо, не такі очевидні, проте оформлення трудових договорів з нефіксованим робочим часом із працівниками дозволяє зняти ризики нарахування штрафів за неоформлення трудових відносин з такими працівниками, а також забезпечує від необґрунтованої відмови працівника виконувати роботу.
