Більш ніж пів року тому президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. Символічно, що це відбулося на 9 травня.
Однак, як пише ВВС, цей закон досі так і не запрацював, передає НСН.
Документ під назвою “Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні 2022 року” було внесено до Конгресу США ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року.
Його схвалили 3 травня більшістю голосів Палати представників Конгресу США (417 – за, 10 – проти), а до цього його розглянув Сенат.
Що таке ленд-ліз для України і чи допоможе він перемогти Росію
Передбачалось, що цей закон працюватиме аналогічно ленд-лізу часів Другої світової війни, коли США безперебійно постачали своїм союзникам, зокрема Радянському Союзу, озброєння, військову техніку та продовольство без попередньої оплати та з тривалим відстроченням.
“Сьогоднішнє підписання закону про ленд-ліз – це історичний крок. Я переконаний, що ми знову переможемо разом. І ми захистимо демократію в Україні. І в Європі. Як і 77 років тому”, – публічно подякував Байдену президент України Володимир Зеленський.
Проте під час свого візиту до Вашингтона 21 грудня очільник України питання щодо цього закону публічно не підіймав.
“Новий” ленд-ліз поки що не став таким, як “старий”.
Особливості ленд-лізу від США
Цей закон містить в собі фактично одну просту тезу: президент США “може уповноважити уряд надавати в борг або давати в оренду засоби оборони Україні та іншим країнам Східної Європи, які постраждали від вторгнення Росії в Україну, щоб допомогти зміцнити обороноздатність цих країн і захистити цивільне населення”.
Таке нововведення дозволяє значно спростити бюрократичний процес, яким зазвичай супроводжується продаж зброї: у цьому випадку американські озброєння можна буде здавати Україні та іншим країнам Східної Європи в оренду.
“Без закону про ленд-ліз при взятті військової техніки в оренду Україна має повернути її США протягом п’яти років і відшкодувати збитки за будь-які ушкодження, пояснював виданню Defenseone політичний аналітик Інституту Катона Джордан Коен. – Законопроєкт скасовує подібні обмеження”.
Однак, станом на зараз, українська влада фактично визнає, що не зацікавлена в запуску процедури ленд-лізу зброї. Оскільки США поки що і так надають її безкоштовно та без жодних умов.
Речник міністерства закордонних справ Олег Ніколенко пояснює, що за програмою ленд-лізу обсяги постачань напряму залежать від фінансових можливостей України.
“Наші американські партнери усвідомлюють, що українці сьогодні платять найвищу ціну, боронячи не лише свою свободу, але й безпеку всієї Європи. Недостатність допомоги Україні чи її неефективність матиме фатальні наслідки для всього вільного демократичного світу”, сказав він “Суспільному”.
У Білому дому підтверджують таку позицію. Координатор Ради національної безпеки та стратегічних комунікацій Джон Кірбі зазначає, що поки для США в пріоритеті “допомога, за яку не треба буде платити”. Інструментів для цього достатньо, наголошує представник Вашингтону: “У нас вже є багато повноважень, і ми ними користуємося”.
Наразі Україна отримує безпекову та оборонну допомогу з федерального бюджету США за трьома програмами: Ініціатива сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), зовнішнє військове фінансування (Foreign Military Financing, FMF) та поповнення запасів зброї США (Replenishment of U.S. weapons stocks)”.
На USAI – основну програму постачання озброєння для Києва – Конгрес 23 грудня виділив 800 млн доларів. Загалом на підтримку України Вашингтон в наступному році планує витратити 45 млрд доларів.
Багато це чи мало? Для порівняння, за 2021-22 роки Сполучені Штати лише озброєння для ЗСУ надали на майже 12 млрд доларів.
Скільки коштує допомога?
Зрозуміло, що поки програма ленд-лізу для України не почала діяти, будь-які фінансові прогнози є передчасним. Так само важко передбачити, які види озброєння зможе отримати Київ.
Українська влада вже зараз називає бажаними “дарунками” літаки F-16 чи F-15, а також танки Abrams.
Слід зауважити, що під час Другої світової війни США в рамках ленд-лізу надавали для Радянського союзу найсучасніші військові літаки.
Після перемоги над нацистською Німеччиною радянська влада почала компанію з применшення ролі військової допомоги США . Але навіть вона була змушена визнати вирішальну роль для панування в небі американського винищувача “Аерокобра” (Bell P-39 Airacobra).
Вашингтон віддав половину усіх своїх літаків такого типу (близько 5 000) для СРСР. Саме на ньому вели повітряні бої радянські пілоти-аси. Так, маршал авіації, тричі герой Радянського союзу Олександр Покришкін на “Кобрі” виграв 48 повітряних дуелей у літаків противника.
Ці винищувачі почали поставляти на східний фронт доволі оперативно – вже через пів року після ухвалення американського закону про ленд-ліз, тобто в грудні 1941 року.
1942 рік, президент США Франклін Рузвельт продовжує дію закону про ленд-ліз ще на рік
Крім літаків Америка поставляла своїм союзникам танки, кораблі, вантажівки, зброю, матеріали для будівництва доріг, одяг, їжу, радіостанції, станки, вагони, нафтопродукти, порох та інші товари.
Загалом лише для СРСР американська влада надала майже 15 тисяч літаків, 7 тисяч танків і 131 тисячу кулеметів.
Така суттєва матеріальна підтримка багато в чому дозволила союзним військам переломити ситуацію у війні з Німеччиною в 1943 році.
А як щодо грошей? За чотири роки війни США поставили союзникам товарів і зброї на майже 50 млрд доларів, що за нинішнім курсом складає близько 700 млрд. Більше за усіх отримала Велика Британія – 31,4 млрд (за нинішнім курсом – 440 млрд), на другому місці Радянський Союз – 11,4 млрд доларів (за нинішнім курсом – 159 млрд).
Оскільки ленд-ліз означає буквально “оплачувану оренду”, то гроші за частину техніки і озброєння, які Радянський союз залишив собі, довелось повертати орендодавцю з процентами. Вашингтон пред’явив Москві рахунок усього на 2,7 млрд доларів. Тобто близько 20% від вартості поставок.
Але і ця сума не влаштувала радянську владу.
В ході тривалих і важких перемовин між країнами-конкурентами під час Холодної війни ця сума знизилась до 720 млн доларів. Остаточно борг погасила вже Російська Федерація в серпні 2006 року.
Що стосується основного реципієнта ленд-лізу – Великої Британії – то тут ситуація була дещо інакша. Після завершення Другої світової США списали борг власне по ленд-лізу, але надали зруйнованому і майже збанкрутілому союзнику кредит на 4,3 млрд доларів.
Останню виплату за цим боргом Лондон провів у грудні 2006 року.
Запасний варіант
Час для ленд-лізу ще не настав, каже експерт-американіст з Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв. А якщо Конгрес США і надалі не буде блокувати ініціативи Байдена, то можливо і не настане.
Річ у тому, пояснює експерт, що нинішня програма американського ленд-лізу відрізняється за своєю суттю від тієї, що була під час Другої світової. Тепер вона не основний, а лише “запасний” варіант допомоги.
“В нинішньому варіанті ми маємо справу зі “страховим пакетом”. Тобто він є на той випадок, якщо Конгрес не захоче підтримувати Україну або співпрацювати з Україною”, каже Краєв.
Однак, поки законодавча гілка США в цілому є прихильною до України. Але за результатами останніх виборів ситуація може змінитись – правляча Демократична партія втратила більшість в Конгресі. Тепер при владі будуть Республіканці.
“Зараз ми маємо дуже адекватний Конгрес, і наступне зібрання його, що почне роботу з 3 січня 2023 року, теж виглядає більш-менш проукраїнським”, заспокоює Олександр Краєв і додає. – Але на випадок якихось проблем, або з фінансуванням, або з республіканськими політиками, у нас є ця програма ленд-лізу”.
Проте вже зараз звучать закиди, що, мовляв, Білий дім свідомо “блокує” ленд-ліз для України. На американському сайті онлайн-петиції навіть з’явилась петиція з вимогою до Байдена “розблокувати” цю програму. Станом на кінець грудня її підписало майже 7,5 тисяч громадян.
Петиція звертає увагу, що згідно із законом про ленд-ліз президент США має призначити уповноважену особу або самостійно надати розпорядження Пентагону формувати перелік необхідного озброєння і почати його передачу Україні.
“Підводні камені”
Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проєкту “Нотатки Атлантиста” вважає, що США свідомо не хочуть запускати на повну потужність свій військово-промисловий комплекс (ВПК) і воліють надавати зброю Києву в поточному режимі.
“На мою думку причина є очевидною: під запуск ленд-лізу чи нарощення інших інструментів військової допомоги Україні Вашингтону необхідно запускати власний ВПК в іншому режимі (приміром, розконсервовувати лінії виробництва боєприпасів, ремонту старої та виробництва нової техніки тощо)”, зазначає аналітик.
Регулюючи кількість наданого озброєння Вашингтон також може “керувати ескалацією” конфлікту в Україні, і при цьому виконувати свої зобов’язання перед іншими союзниками та не вичерпувати свої власні запаси зброї.
Слід зауважити, що на процедурі підписання закону про ленд-ліз в Білому дому була присутня конгресвумен українського походження Вікторія Спартц. Зараз ця республіканка тяжіє до крила прихильників Дональда Трампа, жорстко критикує Байдена, а також публічно вступила в конфлікт з впливом в Україні очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Вона 23 грудня також проголосувала проти бюджету на оборонні видатки, в якому закладена допомога для України.
Чи могла її політична “токсичність” загальмувати хід програми ленд-лізу? Американіст Олександр Краєв впевнений, що ні.
“Це все здогадки. Спартц доволі давно вже не асоціюється з цією програмою і жодним чином не бере участі в тому, буде ленд-ліз втілений чи ні. Я б не шукав тут якихось додаткових “рівнів зради”.
Згідно з текстом закону, дія ленд-лізу поширюється лише на 2022-23 фінансові роки в США. Тобто він завершиться наприкінці вересня наступного року. Але документ може бути продовжений, як було під час Другої світової. Питання лише в тому, чи будуть зацікавлені сторони в існуванні цієї програми.
Джерело: ВВС
