Похоронки з України найчастіше йдуть у дуже віддалені регіони росії. Як з’ясувалось, ризик бути вбитими на війні проти України вищий у жителів околиць та національних республік.
Наразі за кількістю привезених «вантажів-200» з України лідирують Дагестан (245) та Бурятія (224).
Як передає НСН, про це пише «Можемо пояснити», публікуючи карту на базі даних ВВС та «Медіазони».
Йдеться про військових рф, чия особа була верифікована, відомі їхні імена та прізвища, про них розповіла місцева влада та ЗМІ в росії.
Зведену статистику втрат росія не оприлюднює з весни: згідно з останнім повідомленням міноборони рф від 25 березня у війні з Україною було ліквідовано 1351 російський військовослужбовець.
«Бойові буряти путіна»
Як видно на карті, найбільше «вантажів-200» приходять до національних республік. Рекорд належить Дагестану, туди прийшло 245 похоронок, одразу за ним слідує Бурятії, де поховано 224 особи.
Високі цифри також у таких регіонах рф:
- Краснодарський край – 170 вбитих;
- Чечня – 119;
- Башкирія – 144;
- Волгоградська область – 142;
- Оренбурзька область – 122;
- Алтайський край – 106;
- Татарстан – 99;
- Північна Осетія – 89;
- Тива – 84.
Водночас у Москві – всього 11 людей, а в Санкт-Петербурзі – 30.
Як пишуть журналісти, великі втрати в етнічних республіках росії призвели до зародження саме там низового антивоєнного руху, яке не має відношення до колишньої опозиції.
Журналістка Олександра Гармажапова заснувала фонд «Вільна Бурятія», і ще у березні вона та її соратники записали ролик , у якому виступають проти війни. Ще з 2014 року за бурятами закріпилася слава бойового авангарду російської армії, а прокремлівські рухи навіть сприяли народженню мема «бойові буряти путіна» .
Антивоєнна ініціатива дала свої результати: у липні фонд «Вільна Бурятія» оголосив, що близько 500 бурятських контрактників відмовилися воювати і розірвали свої контракти з міноборони рф.
«Ідеальний контингент — малограмотні жителі сіл, які погано говорять російською мовою. Їхні односельці мовчки поховають, ніхто про це в соцмережах писати не буде, тож політична шкода буде мінімальною. Хоча, насправді, відкладені ризики зростають – у національних республіках усе це сприятиме зростанню сепаратистських настроїв. Але це не зараз, а колись потім, а про те, що буде потім, зараз ніхто не думає, не до цього», вважає політолог Аббас Галлямов.
Влада не хоче розбурхувати поганими новинами та похоронками мешканців столичних регіонів, додає інший політолог Леонід Гозман.