Клієнт виграв суд проти ПриватБанку. Банк вимагав від клієнта сплатити борг по кредиту. Але користувачу вдалося довести, що кошти були списані з його картки без його відома.
Суди першої та другої інстанції підтримали користувача та навіть затвердили списання з фінустанови невеликої компенсації за моральну шкоду.
Про це НСН дізнався з повідомлення dev.ua.
Що відбулося
05 травня 2022 року ПриватБанк звернувся в суд з позовом, у якому просить стягнути з користувача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 800 грн та судовий збір в сумі 2 300 грн.
Із виписки по рахунку користувача вбачається, що 05.07.2020 року нею було здійснено поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування на 4000 грн. Після здійснення цієї операції залишок на рахунку становив -106 грн 32 коп.
Також 07.07.2020 року на картковий рахунок клієнта було здійснено зарахування грошових коштів від іншої особи у сумі 3900 грн.
07.07.2020 року із вище вказаного карткового рахунку було здійснено ряд платежів шляхом списання коштів на суму 18 500 грн. Це були декілька покупок, частина з яких в інтернет-магазині MELISSA AMANDA ALV.
При проведенні даних банківських операцій будь-яка авторизація з її боку не проводилася: ні смс-повідомлення, ні дзвінок від банку не надходили, також вказані транзакції не вимагали підтвердження у системі «Приват 24».
Того ж дня о 23:43 клієнт отримав повідомлення від ПриватБанку про фіксування підозрілих операції з його карткою, які можуть виявитися шахрайськими. Тому карту було тимчасово заблоковано і висловлено прохання звернутися до банку, щоб прояснити ситуацію.
Клієнт вказує, що наступного дня він зателефонував до працівників банку з метою роз’яснення подій, що сталися днем раніше. Під час розмови йому було повідомлено про проведення розслідування службою безпеки банку.
Через день клієнт отримав електронне повідомлення в додатку Приват24 від Департаменту кіберполіції НП України, щодо її звернення до АТ КБ «ПриватБанк» з повідомленням про шахрайські дії та рекомендаціями подати відповідну заяву до поліції.
10 липня 2020 року клієнт звернулася до Управління протидії кіберзлочинам в м. Києві з електронним зверненням.
19.08.2020 ПриватБанк надіслав клієнту лист про те, що банком була ініційована претензійна робота згідно з правилами міжнародної платіжної системи MasterCard/VISA. Регламент проведення претензійної роботи — до 120 днів.
Однак, станом на час розгляду справи, АТ КБ «ПриватБанк» не повідомив про результати здійснення ним даної претензійної роботи.
Що каже суд
Суд погодився з тим, що клієнт:
- виконав свої обов`язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору,
- повідомив банк про несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку,
- звернувся до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком.
А ПриватБанк в свою чергу не надав належних доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Тому залишок на картковому рахунку клієнта (3 800 грн) є її особистими коштами, і вони були незаконно списані ПриватБанком у рахунок погашення боргу за викраденими коштами.
Суд, врахувавши незначну суму безпідставно утриманих ПриватБанком коштів, прийшов до висновку, що об`єктивним та справедливим розміром моральної шкоди буде 1000 грн.
Що тут треба знати
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Джерело: dev.ua
