Як вижити при ядерному ударі – що потрібно знати

Про це повідомляє НСН з посиланням на видання Східний варіант.

Яку ядерну зброю росія може застосувати в Україні

Перше, що необхідно розуміти: існує “стратегічна” та “тактична” ядерна зброя. Тактична ядерна зброя — та, яку можна застосовувати на порівняно коротких дистанціях. Це відрізняє її від “стратегічної” ядерної зброї, яку можна “відправити” на великі відстані. Термін “тактичний” включає багато видів зброї, у тому числі бомби меншого розміру і ракети, що використовуються як зброя на полі бою. Ядерні боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які зазвичай використовуються для доставки звичайних вибухових речовин, можуть бути застосовані навіть як артилерійські снаряди на полі бою, скинуті з літаків або відправлені з кораблів — наприклад, торпеди та глибинні бомби для ураження підводних човнів. Вважається, що з більшою ймовірністю росія може використовувати саме тактичну зброю, ніж більші стратегічні ракети.

Який радіус ураження у разі застосування ядерної зброї

Потужність ядерної зброї залежить від цілого ряду факторів, у тому числі від розміру боєголовки, висоти, на якій вибухає ця боєголовка, та особливості місцевості, де застосовується ядерна зброя. За інформацією BBC, у росії близько 2000 одиниць тактичної ядерної зброї. Зараз ці боєголовки знаходяться у сховищах, а не розгорнуті та готові до стрільби. Найменші з боєголовок можуть важити одну кілотонну або менше, а більші можуть досягати 100 кілотонн. Для порівняння: атомна бомба, яка забрала життя близько 146 000 людей у Хіросімі під час Другої світової війни, мала потужність 15 кілотонн, а найбільша стратегічна зброя росії становить не менше 800 кілотонн.

Якого ураження може бути завдано у разі найменшого “тактичного” і більшого, “стратегічного” ядерного удару? NUKEMAP розглядає можливий ядерний вибух у повітрі на прикладі москви.

Так, наприклад, якщо в центр москви впаде бомба в 100 кілотонн, це призведе до смерті понад 250 тисяч людей, понад мільйон отримають травми у вигляді опіків та поранень уламками. На карті показані умовні радіуси ураження залежно від тяжкості наслідків.

• Жовтим кольором позначений умовний розмір ядерної вогняної кулі, його радіус — 380 метрів, а висота — 350 метрів. Усе, що знаходиться всередині вогняної кулі, випаровується.
• Зеленим кольором зображено умовний радіус випромінювання. В цьому випадку він становить 1,11 км (площа — 3,86 км). Для всіх, хто знаходиться в цьому радіусі, можливий летальний кінець приблизно через 1 місяць; 15% тих, хто вижив, зрештою помруть від раку. Втім, один історичний факт, про який ми розповімо далі, спростовує цю версію, і навіть перебуваючи у цій зоні є шанси не тільки вижити, а й прожити довге життя.
• Темно-сірий колір — помірний радіус ураження вибухом, під час вибуху 100-кілотонної бомби радіус становить 3,26 км (площа — 33,5 км²). У цій зоні буде зруйновано більшість житлових будівель, смертельні випадки настають через дію вибухової хвилі. Висока ймовірність виникнення пожежі в приміщеннях, а пошкоджені в такий спосіб будівлі, швидше за все, згорять. Цей радіус часто використовується як орієнтир для середньої шкоди в містах.
• Помаранчевим кольором показаний радіус теплового випромінювання — 4,38 км. Його площа становить 60,3 км², Усі, хто знаходяться в цьому радіусі поза сховищами, отримають опіки третього ступеня. Вони поширюються на всі шари шкіри й часто безболісні, оскільки руйнують нервові закінчення. Такі опіки можуть спричинити серйозні рубці або навіть призвести до ампутації.
• Світло-сірий колір — це радіус ураження “легким” вибухом, становить 9,18 км (площа — 265 км²). У цій зоні розіб’ються всі скляні вікна. Це може викликати безліч травм у тих, хто підходить до вікна, побачивши спалах ядерного вибуху. Часто використовується як орієнтир для легкої шкоди в містах.

Це гіпотетична ситуація вибуху повітряної ядерної бомби. У разі вибуху наземної кожен із зазначених радіусів, за винятком ядерної кулі (яка становитиме 500 метрів замість 380), виявиться приблизно вдвічі менше. Тепер розглянемо ситуацію, в якій застосовується наземна тактична, а не стратегічна ядерна зброя. Потужність такої зброї буде у 100 разів меншою, тобто становитиме 1 кілотонну. У нашому прикладі такий удар отримує кремль.

У такому разі радіус ядерної вогняної кулі складе 80 метрів, радіус сильного вибуху (червоний колір на карті) — 220 метрів. Усередині цього кола всі 100% випадків фатальні. Радіус випромінювання (зелений колір) — майже кілометр, а радіус ураження “легким вибухом” з вибитими вікнами (сірий колір) — 1,2 км.

Як поширюється радіоактивне забруднення після вибуху

Радіоактивне зараження місцевих предметів, бойової техніки, кораблів та людей, що знаходяться поза укриттями, можливе в районі ядерного вибуху та на шляху руху радіоактивної хмари. Зараження відбувається в результаті випадання радіоактивних речовин, що утворилися під час вибуху. Радіоактивне випромінювання цих речовин, як і проникна радіація, шкідливо діє на організм людини. Вони не виявляються органами чуття людини, оскільки не мають ні запаху, ні кольору. Їхнє виявлення можливе лише за допомогою дозиметричних приладів — індикаторів радіоактивності, рентгенметрів або радіометрів. Рентгенметр дає змогу визначити рівень радіації на місцевості. Радіометр забезпечує визначення ступеня радіоактивного зараження людей, повітря, води та техніки.

Знову ж таки на прикладі москви розглянемо, як далеко поширюється радіаційне зараження під час вибуху бомби в 1 кілотонну. Ми знаємо, що радіація поширюється вітром, у цьому разі він — північно-східний.

Червоний колір — контур випадання 100 рад на годину. Це ділянка довжиною 7,36 км і шириною 460 м. Перебуваючи в цій зоні годину, людина зазнає короткочасної стерилізації — це втрата здатності мати потомство. Можлива первинна променева хвороба: імунні хвороби, рак, катаракта, склеротичні процеси.

Помаранчевим кольором зафарбована область з випаданням 10 рад на годину, її довжина становить 27,5 км, а ширина — 2,27 км. Імовірність мутацій при такому опроміненні збільшується вдвічі. Втім, ця доза в 3 рази менша, ніж людина отримує під час рентгену шлунка.

Жовтим кольором позначено область з випаданням 1 рад на годину. Приблизно таку ж дозу опромінення отримує людина, яка задіяна в ядерній індустрії, яка цілий рік працювала з джерелом іонізуючого випромінювання.

Як вижити при ядерному ударі. Яке рішення?

Характерні риси вибуху ядерної бомби і як діяти в такому разі

Щоб краще зрозуміти, як діяти у разі ядерного вибуху, для початку потрібно визначити, що вибух був саме таким. Це неважко, адже ядерний вибух значно відрізняється від звичайного. Його потужність може бути в багато тисяч разів більша за потужність вибуху найбільшої фугасної авіаційної бомби з супроводом багатьох явищ, не характерних для звичайного вибуху (докладніше про них — далі). Про нього також повідомлять по радіо.

Що може урятувати від радіаційного зараження

Перебувати в будь-якій із цих зон небезпечно для здоров’я, оскільки радіоактивні речовини потрапляють у людський організм через повітря, воду та їжу. Пам’ятайте, що час, відстань та екранування знижують вплив радіації приблизно так само, як вони захищають вас від надмірного сонячного впливу.

Час: обмеження або скорочення часу дії знижує дозу радіації.

Відстань: так само, як тепло від вогню слабшає у міру того, як ви віддаляєтеся від нього, доза радіації значно знижується зі збільшенням відстані від джерела випромінювання.

Екранування: бар’єри зі свинцю, бетону або води забезпечують захист від проникаючих гамма-променів та рентгенівського випромінювання. З цієї причини деякі радіоактивні речовини зберігаються під водою або в фанерованих бетоном або свинцем приміщеннях, а стоматологи кладуть свинцеву ковдру на пацієнтів, роблячи рентгенівські знімки зубів. Отже, встановлення надійного екрану між вами та джерелом радіоактивного випромінювання значно знизить або усуне отримувану дозу опромінення.

Під час ядерного вибуху ваша безпека залежить від кожної частки секунди, тому ми розглянемо поетапно кожен етап ядерного вибуху. Ось що необхідно зробити заздалегідь:

• Ймовірно, після початку повномасштабної війни, ви вже знаєте, де знаходиться найближчий бомбосховище. Нагадайте собі про це ще раз, продумайте план евакуації.
• Ще раз перевірте вміст тривожної валізки. Цей комплект має містити герметично запаковані харчові продукти й воду, що не швидко псуються, радіо з живленням від батарейок або генератора з ручним приводом, ліхтарик, батарейки, засоби першої медичної допомоги та копії важливих для вас документів, якщо вам потрібна буде евакуація. Для отримання додаткової інформації про те, що входить до комплекту, дивіться розділ Basic Disaster Supplies Kit. Не забудьте також заздалегідь запастися йодид калієм або звичайним йодом, за можливості візьміть з собою дозиметр.
• Складіть сімейний план зв’язку в екстрених випадках. Поділіться сімейним планом зв’язку з вашими близькими та відпрацьовуйте його, щоб ваша сім’я знала, як реагувати у надзвичайній ситуації. Щоб отримати додаткову інформацію про створення плану, включаючи шаблони, відвідайте розділ Make a Plan.

Перше, що ви побачите — яскравий спалах. Ваші дії

Головна ознака такого вибуху — надпотужний спалах сліпучого світла, він помітний навіть у найяскравіший сонячний день. Це перший елемент вражаючого механізму ядерного вибуху — ІЧ-випромінювання, яке триває всього кілька секунд, але воно настільки інтенсивне, що попри короткочасність своєї дії, може викликати опіки відкритих ділянок тіла, обернених у бік вибуху, і тимчасове (на 5-10 хвилин) засліплення, якщо дивитися у бік вибуху незахищеними очима. Світлове випромінювання викликає пожежі в лісі, степу та населених пунктах, виводить з ладу газові та електричні мережі, активні котельні та печі, що топляться. Під його дією обвуглюються дерев’яні поверхні, можуть спалахнути умундирування, чохли на техніці, білборди й так далі.

Цей “ефект” підтверджують “Тіні Хіросіми” — силуети на фоні, що вигорів, у місцях, де поширенню випромінювання заважало тіло людини, тварини, або будь-який інший об’єкт. У разі наземного ядерного вибуху на вбивче світлове випромінювання перетворюється близько 30–50% енергії ядерної бомби.

Ця історична фотографія була зроблена на мосту Айой — поряд з епіцентром ядерного вибуху в Хіросімі. Тінь людини з тростиною — не вражена ядерним спалахом ділянка. Люди, які виявилися незахищеними в радіусі ураження світловим випромінюванням, отримували сильні опіки до обвуглювання і потім відкидалися ударною хвилею, залишаючи невипалені тіні. Таких тіней на мосту після вибуху дев’ять.

Як діяти відразу після спалаху

Найкращий спосіб пережити ядерний удар у місті — зустріти його в підвалі, що має залізобетонне перекриття, оскільки залізобетон ефективно поглинає гамма-фотони. Про ракетно-ядерний напад стає відомо за пів години, але це у разі застосування стратегічної зброї, а як ми пам’ятаємо, ядерна тактична зброя, ризик застосування якої існує в Україні, може бути скинута з літаків або запущена з артилерійських установок. Якщо ви нехтуєте повітряною тривогою і залишитеся на вулиці, пам’ятайте, що світло в земних умовах доходить до нас швидше, ніж ударна хвиля, яка настане після спалаху. Тому помітивши спалах, діяти слід таким чином:

• Негайно впасти обличчям униз.
• Якщо ви встигнете зрозуміти, в якому боці від вас знаходиться епіцентр вибуху, лягайте на землю головою від нього, ще краще — сховатись за будь-яким предметом, будинком, щоб залишитися “в тіні”.
• Якщо є капюшон або куртка, ще в падінні натягнути їх собі на голову, якщо ні — прикрийте голову руками.
• Ударних хвиль буде кілька. У своїх рекомендаціях ВООЗ радить вставати лише після другої.

Пам’ятайте: чим швидше ви впадете, тим слабшими будуть отримані опіки: тут важлива кожна частка секунди.

Наступні 10 хвилин після вибуху це люфт, який дає шанс на порятунок. Вогняна куля, ядерний гриб і ударна хвиля

Після спалаху утворюється область, що світиться, у вигляді вогняної кулі (у разі наземного і надводного вибуху у вигляді півкулі), яскравість якої в початковій стадії значно перевершує яскравість сонця. Дивитися на вогняну кулю незахищеними очима не можна. Вогняна куля, швидко збільшуючись у розмірах, підіймається, при цьому яскравість її світіння поступово зменшується. Через кілька секунд після виникнення вогняна куля перетворюється на хмару, що клубиться. Одночасно з вогняною кулею із землі слідом за хмарою підіймається стовп пилу та диму. Ця стадія вибуху зорово нагадує форму гриба — звідси й назва “ядерний гриб”. Якщо ядерна бомба впала у воду, стовп буде із води, а якщо на землю — із землі, уламків та пилу. Опади у вигляді радіоактивного пилу у разі наземного вибуху або радіоактивного дощу у разі підводного — небезпечні для людини. Однак у вас буде запас часу, щоб урятуватися.

Ви почуєте та відчуєте ударну хвилю. За звуком вона нагадує гуркіт грому і подібна до ударної хвилі звичайного вибуху, але триває довше і має набагато більшу руйнівну силу. Ураження виникають не тільки від дії самої хвилі, вони спричиняються також уламками зруйнованих споруд, будівель, дерев, каменями, грудками землі, уламками скла, і, нарешті, радіацією.

Як діяти перші 10 хвилин

Після яскравого спалаху у вас буде 10 хвилин, щоб знайти бомбосховища та не потрапити під радіоактивні опади. Про ядерний вибух повідомлять по радіо або в інтернеті, також ви почуєте протяжний гул сирен. Ваші дії:

• Не дивіться у бік ядерного гриба. Закрийте обличчя та дихальні шляхи шарфом, хусткою або одягом.
• Остерігайтеся уламків, вони летітимуть у вашу сторону від епіцентру ядерного вибуху.
• Не піддаючись паніці, слідуйте до найближчого бомбосховища, взявши із собою своїх домашніх тварин. Пам’ятайте, що станції метро закриються за 5 хвилин після оголошення тривоги. Підійдуть підвали багатоквартирних будинків чи станції, тунелі метро.
• Якщо раптом вам не вдається знайти укриття під землею, підіймайтеся вище 10 поверху і знайдіть найбільш ізольоване приміщення без вікон, а отвори у двері заткніть ганчірками. Те саме стосується і людей, які на момент вибуху опинилися у квартирі, тоді ховатися потрібно у ванній, у туалеті або у коморі.

Те, що від ядерного вибуху не врятує жодне бомбосховище, — міф.

Правда: звичайний підвал може врятувати вас, навіть якщо ви перебуваєте в епіцентрі ядерного вибуху. У 1945 році в Хіросімі японець Ейзо Номура, який випадково опинився у звичайному підвалі звичайного будинку, вижив за 170 метрів від епіцентру ядерного удару. Якщо подивитися на схему вибуху на карті, Номура перебував у жовтій зоні.

Попри це, Номура на своїх ногах і без загрозливих для життя пошкоджень вийшов з будівлі і пішов з епіцентру пішки. Помер він через 37 років, у 84 роки, причому дожив до них досить-таки здоровою людиною.

Після того, як ви опинилися в бомбосховищі або метро, а удари припинилися, не слід чинити, як Номура, і йти пішки. Коли сховище можна буде покинути, повідомлять відповідні служби. Швидше за все це трапиться через 7-10 днів після вибуху, тому важливо мати з собою герметично запечатані запаси води та їжі. Утім, їжа та вода — це наступний крок. Потрапивши в безпечне місце, насамперед вам необхідно буде вжити заходів безпеки.

Як діяти у сховищі

Як довго триває радіаційне зараження

Існує думка, що у разі ядерного удару настане ядерна зима, і нічого живого не залишиться. Це міф. Правда: гіпотезу ядерної зими взагалі вигадали не вчені. Вона з’явилася у науково-фантастичному оповіданні Пола Андерсона у 1947 році — він писав про гіпотетичне майбутнє. З невідомим, але неймовірно великим (у фантастиці завжди так) ядерним арсеналом. Саме через подібні технічні фактори ніхто в науці навіть не розглядав гіпотезу ядерної зими всерйоз до 1980-х. Тоді частина дослідників припустили, що якщо не самі вибухи, то наступні за ними пожежі — від лісів і міст, що горять, — здатні винести в стратосферу багато попелу, що в результаті охолодить планету на роки, однак і це припущення виявилося хибним.

Так, наприклад, після серпня 1945 року, коли на Хіросіму впала атомна бомба, місто перетворилося на випалену землю, і вважали, що в найближчі 70 років там нічого не зможе вирости, а кожен, хто вирішить там влаштуватися, буде приречений на смерть. Проте восени того ж таки 1945-го з обпаленої землі, незважаючи ні на що, стали проростати перші пагони рослин. Багато жителів зовсім не залишали місто, а допомагали ліквідувати пожежі після вибуху та лікувати поранених. Щобільше, вони прожили довгі життя, як Намуро, і навіть народили здорових дітей.

Як діяти після виходу зі сховища

Оскільки ядерна зброя має різний енергетичний потенціал, однозначно відповісти на питання “коли” — не можна. Все залежить від потужності бомби, напряму вітру, вашої віддаленості від епіцентру вибуху — саме тому так важливо мати з собою засоби зв’язку, щоб знати, коли про те, що сховище можна покидати, оголосять компетентні органи.

Ви можете самостійно дізнатися, наскільки безпечно поза сховищем, якщо у вас є дозиметр. Безпечним вважається рівень радіації приблизно 0.5 мікрозиверт на годину (до 50 мікрорентгенів на годину), найбільш безпечним — до 0.2 мікрозиверт на годину (відповідає значенням до 20 мікрорентгенів на годину).

Пам’ятайте:

• Чим більше руйнувань поблизу — тим вища радіаційна небезпека.
• Захистіть себе. Протигаз навряд чи хтось зберігає вдома, але якщо такий є, краще його надіти. Якщо протигаза немає, слід накинути щільний одяг з капюшоном та будь-які окуляри, що захищають очі від альфа-, бета-випромінювання. Намагайтеся надягати одяг із довгими рукавами.
• Пам’ятайте, що в повітрі і на поверхнях все ще може бути радіоактивний пил: намагайтеся не ходити ґрунтовими дорогами, вибирайте асфальтовані. Вуличний одяг та взуття зберігайте подалі від місця сну: радіоактивний пил, так само як і звичайний, накопичується на комірі, волоссі, ліктях, плечах, животі.
• Зелень та салати з відкритих грядок небезпечні. Вживати такі продукти можна тільки з теплиць, покритих склом або полікарбонатом, після миття. Збирати та вживати в їжу гриби та ягоди з радіацією не можна, це природні “акумулятори” радіонуклідів та важких металів.

Коли слід приймати Йодид калію (КІ)

КI працює шляхом заповнення щитовидної залози людини стабільним йодом, тоді як шкідливий радіоактивний йод із викиду не поглинається, тим самим знижуючи ризик розвитку раку щитовидної залози у майбутньому. КI призначається лише у випадках попадання в довкілля радіоактивного йоду та захищає лише щитовидну залозу. Разова доза KI (йодиду калію) захищає щитовидну залозу протягом 24 годин. Для захисту щитовидної залози, як правило, цілком достатньо одноразової дози у встановлених розмірах. У деяких випадках люди можуть зазнавати впливу радіоактивного йоду понад добу. Якщо це станеться, співробітники органів охорони здоров’я або рятувальних служб можуть порадити вам приймати одну дозу KI (йодиду калію) кожні 24 години протягом декількох днів:

• Люди віком від 2 років: 125 мг (половина таблетки).
• Діти віком до 2 років: 40 мг (1/6 таблетки).

Якщо доступ до цих таблеток відсутній, альтернативою можна використовувати звичайний розчин 5% йоду. Його в необхідному дозуванні потрібно накапати в тепле молоко або воду і випити:

• Люди старше 14 років: 40 крапель.
• Діти віком від 5 до 14 років: 20 крапель.

Дітям молодше 5 років приймати йод внутрішньо не можна. У такому разі необхідне дозування йоду слід розвести водою та нанести на різні ділянки шкіри йодною сіткою.

Діти віком від 2 до 5 років: 20 крапель.

Діти молодші 2 років: 10 крапель.

Не приймайте йодид калію (KI) та не давайте його іншим, за винятком випадків, коли це спеціально рекомендовано відділом охорони здоров’я, співробітниками рятувальних служб або вашим лікарем.

Побічні ефекти KI (йодиду калію) можуть включати розлад шлунка або шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції, висипання та запалення слинних залоз. При прийманні відповідно до рекомендацій йодид калію зрідка може мати шкідливий вплив на здоров’я, пов’язаний зі щитовидною залозою. Ці рідкісні побічні ефекти більш ймовірні у випадках, якщо людина:

• приймає дозу KI вище, ніж рекомендується
• приймає препарат кілька днів поспіль
• вже має захворювання щитовидної залози

Також корисним буде відео Євгена Комаровського, де він розповідає про правила прийому йодиду калію.