[:ru]К концу века из-за климатических изменений водный сток в Днестре и в Южном Буге может снизиться на треть, а в Днепре – на 20%.
Об этом сообщает LB.ua , передает НСН.
Чтобы это предотвратить, нужно уменьшать выбросы парниковых газов и переходить на чистые источники энергии уже к середине века.
Такие результати исследования “Анализ влияния климатических изменений на водные ресурсы Украины” презентовала ОО Екодия совместно с учеными. Ученые проанализировали, как будут меняться реки по двум различным сценариям изменения климата: “мягкого”, предусматривающего уменьшение выбросов парниковых газов в соответствии с Парижским соглашением, и “жесткого”, при котором никаких мер по борьбе с климатическим кризисом не произойдет.
Результаты показывают, что в концу века в большинстве бассейнов Украины речной сток уменьшится в обоих сценариях:
- в бассейне Днепра предусматривается снижение водного стока в среднем до -20% (и до 24% летом), с января по март возможно небольшое увеличение.
- в бассейне Западного Буга сток может уменьшиться в среднем от 28% до 30% во все месяцы , кроме февраля; наибольшее снижение ожидается осенью (до 32%).
- в бассейне Днестра по “жесткому” сценарию к конецу века ожидается катастрофическое снижение стока – в отдельные месяцы до 36-38%.
- уменьшение водного стока бассейна реки Припять будет находиться в диапазоне от -12 до -23%, однако уменьшение стока в период летней межени может достичь 37%.
- в бассейне Десны значительных изменений не прогнозируется, а вот в январе-марте речной сток наоборот может вырасти от 28% до 45%; в другие месяцы ожидается незначительное уменьшение стока.
- в бассейне Южного Буга в конце века ожидается существенное снижение среднего годового стока – до 30%, а в отдельные месяцы до 45%.
От недостатка воды будут страдать различные отрасли экономики. В первую очередь, ее почувствует на себе сельское хозяйство, которое уже сейчас страдает от засух. Среди уязвимых отраслей также – энергетика и металлургия, которые уже сейчас являются крупнейшими потребителями воды. Пострадает и коммунальное хозяйство – вплоть до ограничения водоснабжения для населения, что коснется и крупных городов.
“В целом, исследования показывают, что если выбросы парниковых газов будут продолжать расти, уменьшение водности в реках будет существенно сильнее, чем по “мягкому” сценарию, который предусматривает сокращение выбросов. Это еще раз подчеркивает, что катастрофических последствий можно избежать, если страны примут амбициозные цели по сокращению выбросов парниковых газов, перейдут на возобновляемые источники энергии и будут сохранять природные экосистемы”, комментирует Софья Садогурская, експертка по вопросам изменения климата ОО “Екодия”.
Исследования проводились в рамках Инициативы по развитию экологической политики и адвокации в Украине, осуществляемой Международным фондом “Возрождение” при финансовой поддержке Швеции, а также в рамках реализации проекта, который финансирует Федеральное министерство экологии, охраны природы и ядерной безопасности Германии в рамках проекта Международной Климатической Инициативы (ІКІ) и при финансовой поддержке Шведского агентства международного развития (SIDA) через Шведское общество охраны природы (SSNC).[:ua]До кінця століття через кліматичні зміни водний стік в Дністрі та в Південному Бузі може знизитись на третину, а у Дніпрі – на 20%.
Про це інформує LB.ua, передає НСН.
Щоб цьому запобігти, потрібно зменшувати викиди парникових газів та переходити на чисті джерела енергії вже до середини століття.
Такі результати дослідження “Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України” презентувала ГО Екодія спільно з науковцями. Науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату: “м’якого”, що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та “жорсткого”, за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться.
Результати показують, що до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях:
- У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до -20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення.
- У басейні Західного Бугу стік може зменшитися в середньому від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32%).
- У басейні Дністра за “жорстким” сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38%.
- Зменшення водного стоку басейну річки Прип’ять буде знаходитися в діапазоні від -12 до -23%, однак зменшення стоку в період літньої межені може сягнути 37%.
- У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні річковий стік навпаки може зрости від 28% до 45%; в інші місяці очікується незначне зменшення стоку.
- У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30 %, а в окремі місяці аж до 45%.
Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки. В першу чергу, її відчує на собі сільське господарство, яке вже зараз страждає від посух. Серед вразливих галузей також – енергетика та металургія, які вже зараз є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що торкнеться і великих міст.
“Загалом, дослідження показують, що якщо викиди парникових газів будуть продовжувати зростати, зменшення водності у річках буде суттєво сильнішим, ніж за “м’яким” сценарієм, що передбачає скорочення викидів. Це ще раз підкреслює, що катастрофічних наслідків можна уникнути, якщо країни приймуть амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів, перейдуть на відновлювані джерела енергії та будуть зберігати природні екосистеми”,коментує Соф’я Садогурська, експертка з питань зміни клімату ГО “Екодія”.
Дослідження проводили у межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції, а також у рамках втілення проєкту, що фінансує Федеральне міністерство екології, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини у межах проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ) та за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC).[:]
