278
Україна
278

Ціна на газ і опалювальний сезон: до чого готується влада і до чого готуватися українцям

опалювальний сезон

Як влада готується до проходження зимового періоду і які проблеми можуть чекати на українців в опалювальний сезон?

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна, передає NNS.

Наступна зима може стати найскладнішою за останні кілька десятиліть для всієї Європи і для України особливо. Це підтверджують не тільки експерти, а й керівництво членів ЄС.

Про можливу нестачу газу, підвищення цін і необхідність економити енергоресурси говорять не тільки в Німеччині та Італії – країнах, які найбільше залежать від поставок російського палива. Про економію і раціональний розподіл заявляють в Естонії, Данії та Швеції. Великобританія має намір навіть припинити продаж газу на континентальну Європу в разі нестачі ресурсу для своїх споживачів.

Якщо країни ЄС зіткнуться лише з нестачею енергоресурсів через скорочення поставок газу Росією, то Україна через обстріли території російськими військами може втратити і значну частину генеруючих потужностей.

“В умовах, які ми маємо зараз через агресію Росії, це буде дійсно найскладніша зима за всі роки незалежності. Але! Все нормально. Ми повинні пройти її так, щоб наші люди відчували нормальну роботу держави”,заявив президент Володимир Зеленський на початку червня.

Для підготовки країни до опалювального сезону створено спеціальний штаб. Його глава-міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов заявив, що опалювальний сезон почнеться вчасно, і уряд підготується до всіх можливих ризиків.

За його словами, тарифи на газ змінюватися не будуть, але доведеться відвикати “жити взимку з відкритими вікнами і обігрівати вулицю”.

“Вважаємо, що оптимальна температура в будинку повинна коливатися в межах 18-20 градусів, але ні в якому разі не нижче 16 градусів. Як в економних країнах розвиненої Європи”,написав міністр у Facebook.

Знизити температурний мінімум для житлових приміщень з 18-20 до 16 градусів уряд може вже найближчим часом. Прийняти таке рішення збиралися минулого тижня, але, як повідомили РБК-Україна джерела в уряді, ще не узгоджені деякі деталі документа.

Скільки потрібно газу – суперечка Кабміну і НАК

Ситуація із запасами енергетичних ресурсів в Україні далека від ідеалу, але особливих побоювань у експертів не викликає.

Спірним залишається питання газу. Кабмін вимагає до жовтня накопичити 19 млрд кубометрів, на що керівництво НАК “Нафтогаз” відповідає, що вистачить і 15 млрд кубів.

У сховищах вже є близько 11 млрд кубометрів газу. Його експорт заборонений рішенням уряду, під заборону також потрапив вивіз вугілля і мазуту. Враховуючи власний видобуток газу по 1 млрд кубометрів на місяць, Україна зможе пройти зиму, закупивши ще 2-3 млрд кубометрів, вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

“Треба враховувати, що у нас споживання впало на 40% і може впасти ще більше. З цього випливає, що ніяких проблем з газом немає, навіть якщо ми будемо його використовувати на ТЕЦ”,заявив експерт.

До початку опалювального сезону, зазначив Харченко, НАК може закупити до 1,5 млрд кубометрів, а в лютому-березні наступного року добрати додатково ще якийсь обсяг, виходячи з потреб на той момент.

Ризик такого варіанту в тому, що Росія може повністю припинити поставки газу в Європу, після чого імпорт стане неможливий або неймовірно дорогим. Саме ці побоювання, за інформацією джерел видання, і стали причиною вимоги уряду накопичити до 19 млрд кубометрів газу.

Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко вважає, що навіть при додатковому зниженні споживання Україна своїм видобутком не покриє потребу в газі в повному обсязі. А тому імпортувати потрібно до 3 млрд кубометрів.

“Рівень споживання може бути на 90-95% покритий власним видобутком, а обсяги газу в ПСГ на 15 жовтня можуть бути нижче звичайних 18-19 млрд на 3-4 млрд кубометрів. У цьому базовому сценарії врахована висока ймовірність зупинки російського транзиту, що вимагатиме більше газу в ПСГ для підтримки робочих тисків в ГТС”,заявив Омельченко.

Є великі сумніви, що доручення уряду вдасться виконати. Добова можливість імпорту становить 54 млн кубометрів. Враховуючи, що до жовтня залишилося три місяці, закупівлі в Європі потрібно починати прямо зараз, причому в максимально можливих обсягах. Але НАК поки практично не імпортує газ через високі ціни, брак коштів і обсягів вільного газу. До слова, в перші дні липня ціна газу в Європі досягла 1800 доларів.

НАК намагається отримати зі спецфонду 226 млрд гривень для імпорту як компенсацію за продаж газу за спецзобов’язаннями. І саме ці гроші в компанії хочуть використовувати для наповнення сховищ до рівня 19 млрд кубометрів. Відповідний законопроект прийнятий поки в першому читанні, проте грошей для НАК все одно немає.

Омельченко вважає, що у воєнний час абсолютно аморально підтримувати прибуткову компанію фінансами обсягом у майже 20% дохідної частини держбюджету.

“Існуючий тариф (на газ-ред.) не тільки покриває всі витрати внутрішнього газовидобутку, а й інвестиційну складову. У той же час рівень прибутковості становить не менше 40%”,зазначив він.

Кошти на імпорт 3 млрд кубометрів газу, переконаний Омельченко, НАК може взяти зі свого прибутку (прибуток за 2021 рік – 12 млрд гривень) або шляхом запозичень і додаткової цільової фінансової допомоги міжнародних партнерів. До слова, днями Кабмін знизив норматив по сплаті НАК дивідендів до бюджету з 95% до 30%, що дозволить компанії використовувати 8,5 млрд від прибутку на закупівлю газу.

Вугілля є, але проблема в обстрілах

Ситуація з вугіллям у експертів особливих побоювань не викликає. Його запаси в необхідному обсязі залишилися ще з минулого року. Але навіть якщо і виникнуть якісь проблеми з викопними енергоносіями, то ситуацію може врятувати атомна генерація, впевнений Харченко. Це можливо за умови, що блоки АЕС не будуть виводитися в ремонт в опалювальний сезон.

В “Енергоатомі” запевняють, що ремонтів взимку не буде. Директор департаменту інформполітики компанії Олександр Курдинович сказав, що після початку активних бойових дій в кінці лютого споживання електроенергії скоротилося на 40% і це дозволило проводити ремонт.

“Зараз на деяких блоках проводяться ремонтні роботи. До зими всі блоки будуть працювати в максимальній кількості для забезпечення потреб осінньо-зимового сезону”,сказав Курдінович.

Крім того, не виключено, що в зимовий період Україна з експорту електроенергії в Європу зможе перейти на імпорт, збільшивши технічні можливості для цього.

“На сьогоднішній день виведено з експлуатації або знаходяться в зоні окупації близько 10 ГВт ліквідних потужностей електрогенерації. Через зниження попиту на е / е на 30-35% передбачається скорочення пікового перевантаження взимку з 25 ГВт до 17-18 ГВт. Однак навіть таке істотне зменшення буде важко покрити. Отже, варто готуватися до сценарію, коли експорт е/е влітку може змінитися в окремі години пікового навантаження взимку на імпорт – до 1,5 ГВт”,зазначив Омельченко.

Чим замінити зруйновану генерацію

Ключовим викликом і однією з найбільших проблем наступної зими стане руйнування об’єктів централізованої генерації. За інформацією Мінрегіону, через ворожі обстріли пошкоджені Сєвєродонецька, Охтирська, Кременчуцька, Чернігівська ТЕЦ, а також ТЕЦ у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях, а також в Сумах та Миколаєві.

“Наразі на цих підприємствах тривають ремонтні роботи. Зокрема, вже відновлена робота Миколаївської ТЕЦ”,повідомили у Мінрегіоні.

Зазнали ураження також 332 котельні, з яких 13 — зруйновано повністю.

“На сьогодні відновлено 81 котельню. На підприємствах створено резервні запаси скла та інших будівельних матеріалів, необхідних для відновлення пошкоджених об’єктів, однак, у зв’язку з постійними обстрілами населених пунктів відновлювальні роботи будуть виконуватись протягом вересня-жовтня 2022 року”,повідомили виданню у Мінрегіоні.

Буквально днями горіла одна з найбільших електропідстанцій – Донбаська 750, що знаходиться в зоні бойових дій (Бахмутський район). 4 липня повторно були нанесені масовані ракетні удари в район Вуглегірської ТЕС.

Обстріли і руйнування можуть тривати. Саме ракетні удари по об’єктах теплогенерації та електростанціях можуть призвести до найсерйозніших наслідків, якщо до цього не підготуватися, вважає експерт з питань енергоефективності ігор Черкашин.

“Газу може вистачити в сховищах, але проблема в тому, що від сховищ його треба доставити і перетворити в тепло, чого може не вийти через руйнування. У листопаді-грудні кудись може прилетіти ракета і буде “великий Алчевськ” (у 2006 році через прорив теплотраси в 35-градусний мороз місто залишилося без теплопостачання-ред.)”,зазначив експерт.

В Асоціації міст України (АМУ) вважають, що основною проблемою зими стане все ж нестача газу, а все інше можна буде вирішити за наявності коштів.

“Якби газ був, ніхто б не приймав рішення на національному рівні знизити температурний режим з 18 до 16 градусів. За нашою інформацією, газу в сховищах буде недостатньо для забезпечення населення та бюджетної сфери”,заявив виконавчий директор Аму Олександр Слобожан.

Всі мери міст, за його словами, підготували плани на випадок надзвичайної ситуації. Зрозуміло, деталі цих планів, враховуючи воєнний стан, ніхто публічно не розкриває. Крім того, у багатьох містах, як зазначив Слобожан, вже проводять децентралізацію енергозабезпечення.

“Якщо є одна велика ТЕЦ, то її поділяють на кілька невеликих котелень. Другий варіант – перехід на альтернативні джерела. Але тут потрібна підтримка для залучення кредитів – потрібно показати кредиторам, що немає безнадійних боргів”,зазначив Слобожан.

В АМУ розраховують на прийняття законопроекту №7427, яким передбачена компенсація місцевій владі 38 млрд гривень за різницю в тарифах на газ.

На думку Харченка, необхідно якомога швидше закуповувати нові генеруючі потужності для заміни на випадок пошкодження існуючих. Причому не дизельні генератори, оскільки вони створять додатковий дефіцит палива, якого і так не буде вистачати. Ідеальний варіант, на його думку, – купити обладнання, яке може працювати і на газу, і на дизелі. Бойлерні установки можна буде підключати до існуючих мереж, які не так схильні до руйнувань при ракетних ударах.

Там же, де генерація зруйнована, вважає Ігор Черкашин, необхідно оперативно закуповувати за кошти міжнародної допомоги модульні конгенераційні (для виробництва тепла та електроенергії) котельні, щоб ефективно використовувати газ. Другий варіант – модульні машини (теплові станції). Або ж потрібно приймати рішення про відселення будинків, де зруйновані комунікації, вважає експерт.

За словами Черкашина, українські підприємства, наприклад, у Білій Церкві, виробляють таке обладнання, однак замовлень на нього майже немає.

У Мінрегіоні повідомили, що зараз у співпраці з органами місцевого самоврядування опрацьовується питання щодо можливості переведення котелень зі спалювання природного газу на альтернативні види палива (пелети, дрова, щепа, солома, торф) з використанням пересувних твердопаливних котелень.

“Це дозволить замінити природний газ місцевими видами палива у найбільш критичний час опалювального періоду. Наприклад, під час перебоїв постачання природного газу. Крім того, місцева влада має провести роз’яснювальну кампанію для людей, щоб вони вже зараз починали базове утеплення своїх осель, помешкань та будинків з використанням енергозберігаючих технологій”,йдеться у відповіді Мінрегіону на запит РБК-Україна.

“Найскладніша зима за роки Незалежності”: Зеленський розповів, що буде з тарифами у наступному опалювальному сезоні

To Top