Про те, чи зникне взагалі мобільний зв’язок у разі блекауту і чим тривале відключення світла загрожує мережам мобільного зв’язку, в інтерв’ю НВ розповів президент Київстар Олександр Комаров, передає НСН.
Про наслідки ракетних обстрілів
Після кожної масованої атаки ситуація погіршується, потім за деякий час поліпшується, потім нова атака — і знову погіршується. 15 листопада був найбільший вплив на роботу мережі (мобільного зв’язку — ред.) із початку війни.
Якщо брати період до цієї атаки, то в пікові години (протягом дня, вранці чи ввечері) у нас в середньому по всій країні не працювало близько тисячі сайтів із 13300 сайтів. Сайт — це технологічний майданчик із декількома технологіями.
15 листопада о 21 годині був черговий пік, без живлення залишилось 4000 сайтів, із яких не працювало 3600. Атаки були десь о 17 годині, ситуація потроху погіршувалась, і о 21 годині був пік відключень сайтів. Вже навіть о 22 годині ситуація суттєво покращилась: без живлення було 3000 сайтів і близько 2700 сайтів не працювали. А ось ця різниця між цими цифрами — це сайти, які продовжують працювати на батареях. Це був найтяжчий день з початку війни.
Президент мобільного оператора Київстар Олександр Комаров (Фото:НВ)
Як усе влаштовано: є базовий рівень мережі, який обслуговує всю мережу, він досить добре зарезервований. Це наші технологічні майданчики у великих містах, це мережа передачі даних, транспортні вузли. Все це зарезервовано стаціонарними генераторами.
Але у нас дуже велика кількість кінцевих сайтів. У мобільному зв’язку їх понад 13 тис. У фіксованому зв’язку це точка колективного доступу, яких у нас майже 70 тисяч. І найбільше страждає цей кінцевий рівень мережі через зникнення живлення. Ось, наприклад, якщо у нас було приблизно 6 тис. інцидентів (відключень з будь-яких причин) на тиждень місяць тому на нашій мережі, то вже з середини жовтня і до середини листопада таких випадків 43 тисячі. І все це пов’язано, насамперед, із зникненням електроживлення.
Чи зникне мобільний зв’язок зовсім
Я не думаю, що є загроза, що мобільний зв’язок зникне на довгий час по всій Україні. Це залежатиме від того, як витримуватиме енергетична система.
Але я вважаю, що є ризик, що мережа може перетворитися на точкове покриття — тобто такими островами буде зв’язок, а якимись островами — відсутній. І це зараз ми бачимо на прикладі Києва, коли вимикають цілі райони з великою кількістю мешканців, і за декілька годин зникає мобільний і фіксований зв’язок. Але це не означає, що весь Київ без зв’язку. Це співвідношення працюючих і непрацюючих сайтів таке ж саме, як і по всій Україні, — близько 30%.
Якщо говорити про найвразливіші на сьогодні області — це Київська, Харківська, Львівська, Полтавська. Відверто, уражені були майже всі області, лише у 2−3 областях не було відключень мережі від електроживлення. У решти були, але відрізнявся масштаб.
Базовий шар мережі працюватиме, доки буде пальне в генераторів. Сайти обладнані АКБ (акумуляторними батареями), які працюють, залежно від їх віку, навантаження, — від півтори до 4 годин максимум при середньому навантаженні.
Але як працює механізм вимкнення мереж? У людей, передусім, вимикаються фіксовані мережі доступу до інтернету. Люди переходять на мобільний інтернет. Суттєво зростає навантаження на мережу.
Також за рахунок того, що у якомусь районі, наприклад, є декілька сайтів, і один сайт «впав» першим, навантаження на два інших зросло, і там, де вони мають змогу обслуговувати цю територію, вони обслуговуватимуть.
І ось це непропорційне зростання навантаження, як снігова куля, знижує час, на якому може працювати сайт без живлення. Але максимальна цифра без генератора — 4 години.
Мобільний зв’язок в умовах масованих російських атак
Магічного рішення не існує, щоб усе працювало без збоїв, коли немає живлення. Є кроки, які можуть поліпшити ситуацію, і ми над цим працюємо. Насамперед, це закупки нових акумуляторних батарей, нових літієвих батарей. Вони довше тримають. А, по-друге, вони набагато швидше заряджаються. Бо для стандартних AGM-батарей потрібно мінімум 24 години на повне перезаряджання.
Також ми збільшуємо кількість генераторів, але тут у нас є суттєві бар’єри. Генератор важкий, він генерує потужність 6−7 кВт/год, його обслуговують 2 людини. Тобто його потрібно заправляти, його неможливо залишити без нагляду, його неможливо встановити на даху, бо це заборонено. Тобто, навіть якби ми мали можливість обладнати всі сайти такими генераторами, то ми б не могли цього зробити, з огляду на регуляторні обмеження, які забороняють розміщувати таке обладнання в будинках.
Але ми, звичайно, збільшуємо кількість генераторів для наземних базових станцій, шукаємо партнерів, хто може нам із цим допомогти. Наприклад, якщо у мережі заправок є генератор, який обслуговує їх бізнес, ми б хотіли доєднатись, сплачуючи видатки, підвищуючи таким чином захищеність мережі.
Ну і, зрештою, у нас працює національний роумінг. Із початком віялових відключень суттєво зросла кількість людей, які ним користуються. Зрозуміло, що мережі відрізняються, у когось новий акумулятор, у когось старий, і деякі сайти тримаються довше, і це допомагає залишатися на зв’язку. Але, на жаль, золотого рішення тут не існує.
Національний роумінг працює на двох технологіях, із трьох найпоширеніших, — 2G і 3G. Це вже залежить від наявності тієї чи іншої технології у кожного оператора. Але, порівнюючи з вашим нормальним досвідом, коли у більшості випадків ви користуєтесь технологією LTE, це, звісно, буде зовсім інший досвід користувача.
Про фактори ризику
Це фактор трансмісії (пошкодження оптоволоконних мереж, порушення пропускної спроможності передачі даних — ред.). Особливо сильним цей фактор був під час активних бойових дій протягом перших місяців війни. Бойові дії, підготовка до оборони, рили окопи, регулярно виривали це оптоволокно.
Але ми тут непогано підготувались, у нас є подвійне резервування, а інколи потрійне, майже кожного маршруту. Тобто з цим фактором ми більш-менш впоралися.
Друге — не вистачає людей. Як я вже говорив, на два генератори потрібно мати фактично бригаду. Одна бригада — це дві людини та автомобіль. У нас по Україні 230 бригад, ще сотню набиратимемо. Великий фокус зараз — це відбудова на деокупованих територіях.
Обладнання (для відбудови — ред.) у нас поки що вистачає. Безумовно, рівень руйнувань перевищує будь-які наші очікування. Ситуація у Київській або Чернігівській областях, наприклад, була набагато кращою, ніж у Харківській або звільненій частині Херсонської області, де 80% сайтів пошкоджені або зруйновані вщент. Тобто ми навіть не ремонтуємо мережу, а відбудовуємо.
Та, попри все, процес іде. Але нам навіть потрібно десь відволікати ресурси від відбудови на те, щоб підтримувати мережу. Десяток зайвих генераторів, 5−6 людей, які повинні нам допомагати. Це важка дилема, але, попри це, по Харківській області, наприклад, на сьогодні було звільнено територію, де було 260 сайтів, і з них 185 вже працюють. У Херсонській області звільнено територію, де було 139 сайтів. У самому Херсоні до війни було 88 сайтів. В Херсонській області наразі 17 сайтів вже працюють і декілька з них у Херсоні. Немає живлення, усе на генераторах, досить важко все дається.
Але обладнання для відбудови є, ми готуємося до цього, і нам все ж допомагають, наші замовлення досить швидко опрацьовуються майже всіма глобальними вендорами. Мабуть, єдиний сценарій, до якого не можна підготуватися, — це електроживлення. До багатьох сценаріїв ми добре підготувались.
Про роботу мережі у випадку блекауту
Базові станції мобільного зв’язку автоматично поновлюють роботу відразу, як з’являється електроенергія. При блекауті базові станції, які підключені до генераторів, можуть працювати доти, доки буде паливо. Наприклад, Чернігів у березні майже місяць був в осаді, під обстрілами, і в місті весь час була відсутня електроенергія. Попри це, там працювало на дизель-генераторах 14 базових станцій Київстару.
Джерело: НВ
