Чому вирішили скасувати збереження середнього заробітку для мобілізованих

Своїм рішенням нардепи скасували норму закону щодо збереження середнього заробітку на робочому місці для мобілізованих українців. Тепер за ними зберігаються лише саме робоче місце та посада.

Експерти пояснили, навіщо було прийняте таке рішення, передає НСН з посиланням на “Апостроф“.

Відповідно до чинного законодавства, а саме статті 119 Кодексу законів про працю, за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві. При цьому форма власності підприємства значення не має: працював ти на державу або офіціантом у ресторані – якщо призвали на фронт, то за своє робоче місце та за зарплату можна бути спокійним.

Наразі парламентарі пропонують місце роботи та посаду бронювати за мобілізованими, а от середній заробіток роботодавець отримає повне право не виплачувати.

Логіка такого рішення полягає в тому, що український бізнес зараз і так переживає не найкращі часи, і просто не має можливості платити гроші співробітникам, які за фактом не перебувають на робочому місці. Адже треба платити ще зарплату і чинному персоналу.

“Робоче місце за мобілізованим зберігається, але роботодавець змушений наймати тимчасового працівника, платити йому зарплату та ще й утримувати попереднього, який не працює”,пояснив адвокат Андрій Трембіч.

“На сьогодні, на деяких підприємствах мобілізували від 20 до 40% працівників і це кваліфіковані працівники. Наприклад, із шахт призвали 25-30% працівників. І це вже досить суттєвий обсяг коштів, що виплачується із загального фонду заробітної плати. І люди, які залишаються на підприємстві, фактично мають відпрацьовувати і за себе, і за своїх колег, які перебувають на фронті”,каже заступник голови Федерації профспілок України (ФПУ) Олександр Шубін.

Навіть якщо підприємство взагалі не працює, а, наприклад, пішло у вимушений простий, зарплату мобілізованим співробітникам все одно необхідно нараховувати та виплачувати. А де її взяти, якщо підприємство нічого не виробляє та не продає? За словами Шубіна, це може навіть зіграти злий жарт із мобілізованим працівником.

“Якщо це не активно працююче підприємство, якщо у нього знижені обсяги виробництва, то яка користь буде, якщо військовослужбовцеві нараховуватиметься, але не виплачуватиметься зарплата? Штрафами та пенею підприємство затягуватиметься в банкрутство і в результаті людина просто залишиться без робочого місця, на яке вона могла б потім повернутися. У нас були подібні ситуації, наприклад, щодо “Лисичанскуглю”, коли тіло заборгованості складало кілька мільйонів, а штрафи та пені – 125 мільйонів. І як потім запустити підприємство з такою заборгованістю?”.

Тому, з одного боку, норма, прийнята парламентом, призведе до зменшення фінансового тиску на бізнес, коментує ситуацію юрист Андрій Петришак:

“Для роботодавців, звісно, це позитивний момент, адже з бізнесу знімається необхідність виплат. Особливо це стосується тих роботодавців, які внаслідок збройної агресії втратили можливість повноцінно здійснювати господарську діяльність, зокрема, запровадили режим простою або взагалі призупинили свою діяльність”.

“Але тут питання у тому, хто має нести цю ношу: держава, виплачуючи кошти, тим самим підвищуючи рівень утримання військовослужбовців чи роботодавець”,додає Трембіч.

Справді, компенсувати підприємствам середній заробіток мобілізованих працівників повинен держбюджет. Про це йдеться у чинному законі 1275-VII “Про удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації”. Але, по-перше, порядок такої компенсації має затверджувати Кабмін. І раніше такий документ був, але потім уряд його скасував.

“Раніше ця норма стосувалася певної невеликої кількості працівників. До кінця 2016 року ці витрати роботодавцю компенсувалися за рахунок коштів бюджету. Але потім це скасували, і витрати лягли на загальний фонд оплати праці підприємств. У 2017-2021 році йшлося про обмежену кількість працівників, які підпадали під цю категорію. Зараз, звісно, таких людей набагато більше”,зазначає Шубін.

По-друге, аргументація влади така, що зарплата військовим і так виплачується з бюджету в рамках закону “Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їхніх сімей”.

“При цьому, якщо мобілізовані мають право на грошове забезпечення від держави, то у людини, яку не мобілізували, крім заробітної плати нічого немає, а робочий час у середньому скорочено на 50%”,каже Шубін.

Тому нічого дивного, що, наприклад, Спілка українських підприємців підтримала законопроект №7251.

“Законопроект створює умови для належного функціонування підприємств в умовах воєнного часу”,зазначають у Союзі.

У свою чергу, військові, з якими поспілкувався “Апостроф”, не в захваті від такого рішення, хоча все розуміють.

“А як до цього можна ставитися? Будь-яке скорочення доходу – це погано, – каже виданню військовослужбовець ЗСУ Богдан Веретенін. – З іншого боку, кому буде краще, якщо економіка ще більше впаде і підприємства, бізнес, все загнеться? Якщо, звичайно, нас не розводять і виплати мобілізованим справді такі критичні для економіки. Можливо, тут могла б бути якась золота середина, наприклад, держава підвищила б оклади військовим… Але знову ж таки, напевно ж бюджет наш і так на межі можливого. Я не депутат, я не знаю. Так, менше грошей – це погано, але ми все ж таки не найманці, ми воюємо не за гроші, а за країну. Якщо її не буде, то й гривні наші перетворяться на фантики”.

А що ж профспілки? У ФПУ зазначають, що хоч і розуміють економічну доцільність не зберігати середню зарплату за мобілізованим, але не підтримують цю норму, адже в будь-якому разі – це зниження рівня соціальної захищеності військових. А цей рівень в Україні і так не є ідеальним.

Втім, зарплатне нововведення – право, а не обов’язок роботодавця.

“Адже ніхто не забороняє за згодою трудового колективу та за позитивної позиції роботодавця забезпечувати виплати, відповідно до положень трудового договору. Тобто, якщо трудовий колектив вирішить підтримати своїх працівників, які захищають країну, то це реально робити і зберігати для бійців середню заробітну плату”,резюмує Олександр Шубін.

Тепер слово за президентом, адже законопроект №7251 ще не підписаний головою держави. Проте, на сайті президента вже з’явилася петиція з прохання накласти вето на законопроект.

“Цим рішенням вони (депутати) позбавлять бажання йти до військкомату тих, хто добровільно хоче захищати батьківщину. Упевнений, якщо цей закон набуде чинності, можливий серйозний негативний резонанс”,зазначає автор петиції, яку лише за 2 дні підписало понад 1 ,5 тисяч осіб із 25 тисяч необхідних підписів за 90 днів.

Фото: vinbazar.com