Купити квартиру в Дніпрі

Що буде на місці Каховського водосховища через 40 років – академік Дідух розповів, чого чекати

фото: Facebook.com/Владислав Куценко

Академік НАН України Яків Дідух розповів про масштаби катастрофи на місці Каховського водосховища і поділився думками про те, що чекає на цю місцевість через кілька десятків років.

Підрив росіянами Каховської ГЕС став найбільшою екологічною катастрофою за часи війни в Україні. Крім безлічі зруйнованих населених пунктів, внаслідок теракту було повністю знищено екосистему водосховища, а також сильно постраждали території, що розташовані нижче по руслу Дніпра. Значної шкоди це завдало й Чорному морю, у яке зійшли тонни брудної води із побутовим сміттям.

Про екологічні наслідки та подальшу долю ГЕС розповів академік НАН України, геоботанік і доктор біологічних наук Яків Дідух в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна, передає НСН.

Академік НАН України Яків Дідух розповів про масштаби катастрофи на місці Каховського водосховища і поділився думками про те, що чекає на цю місцевість через кілька десятків років

Наслідки підриву ГЕС і обміління водосховища

«Я там був через місяць після катастрофи. На місці водосховища – голе днище і вже з’явилися зелені паростки рослин. Масштаб руйнації і ті наслідки, які ми маємо – це зміна екосистеми. І не тільки на місці водосховища, а й на усіх територіях ниже дамби, де відбулося затоплення. Бо затоплення ділянок викликають засолення. Також постраждало і Чорне море. Тому такі катастрофічні зміни, знищення екосистем у великому масштабі, які самостійно не відновлюються, це дійсно екоцид», сказав Яків Дідух.

Академік зазначив, що наступна екологічна проблема – навкруги водосховища, де колись були поля і на них вирощували сільськогосподарські культури, зараз заростають бур’янами і ця територія замінована. До цього слід додати вплив пожеж, руйнації від вибухів, які забруднюють повітря, створення фортифікаційних споруд, спалену техніку і зруйновані будівлі.

«Кожна із названих дій негативно впливає на довкілля і зокрема кліматичну складову, про яку сьогодні турбується людство. Наслідки забруднення повітря, пошкодження та засолення ґрунтів, втрати лісових масивів, біорізноманіття не лише відновляться не швидко, а й можуть спровокувати негативну ланцюгову реакцію, яку зараз важко передбачити», каже Дідух.

Чи можна штучно створити нову екоситсему на місці водосховища

Академік НАН України Яків Дідух розповів про масштаби катастрофи на місці Каховського водосховища і поділився думками про те, що чекає на цю місцевість через кілька десятків років 1

Яків Дідух, як і багато інших екологів і науковців, підкреслив, що екосистеми відновлюються природним шляхом, бо сама природа набагато розумніша.

«Цей процес потрібно моніторити і регулювати. Бо поряд з місцевими видами там виростатимуть адвентивні – аморфа кущова, американський клен, ясен пенсильванський та інші. Ми боремося з ними, бо вони змінюють природні екосистеми і витісняють наші види. А якщо зникають рослини, то й комахи чи інші тварини, які ними живляться, теж зникають. Це ціла проблема. Прийнято відповідні постанови щодо адвентивних видів – їх не дозволяють висаджувати в лісах», каже він.

Вчений вважає, що Великий Луг, який був колись на місці Каховського водосховища, відновити уже неможливо, бо за 70 років там відбулися певні процеси, з’явились інші ґрунти, зовсім інша основа.

«Там можливе формування лісів, але разом з природними місцевими видами з’являться такі, з якими ми боремося – адвентивні, вони чужі для наших територій. Луків на цих місцях тепер теж не буде, бо для того, щоб сформувалася злакова основа потрібно випасати худобу або викошувати траву. Але там мул і худоба просто не зможе по ньому ходити. Деякі ділянки можна засадити сільськогосподарськими культурами. Тому треба регулювати – щось підсіювати, а щось викорінювати», зазначив Дідух.

Скільки часу може піти на відновлення природних екосистем

Верби та тополі ростуть швидко, тому природні екосистеми в заплаві формуються швидше, ніж на суходолі, і років 40 достатньо, розповів академик.

Чи варто відновлювати Каховське водосховище

«Його площа становила 2,1 тис. кв. км, або 24% від площі дніпровських водосховищ, а ГЕС виробляла 8% енергії від дніпровських водосховищ, або 1 % від загальної кількості електроенергії в Україні. То чи є смисл затоплювати таку велику територію, щоб отримувати так мало енергії?», задається питанням Яків Дідух.

Вчений вважає, що потрібно лише частково затопити водосховище, щоб наповнити водоканал, зробити судноплавним Дніпро і забезпечити водоохолоджуючий басейн атомної станції. А електроенергія – це вже другорядне.

«Треба максимально скоротити площу затоплення, але зовсім не затоплювати – теж не можна. Тут мають вирахувати гідрологи, скільки потрібно води для здійснення відповідних функцій, а екологи мають порахувати втрати. Крім того, оцінити вигоди і втрати різних екосистемних послуг і прийняти виважене рішення», каже Дідух.

Академік Дідух вважає, що на місці колишнього водосховища можливо будувати дамби чи поглиблювати русло, але це все має бути зважено.

«Потрібно все прорахувати. Бо в нас рахують воду та електроенергію, а на екологічні та інші втрати уваги не звертають. А тут треба зробити виважений висновок, бо такі помилки коштують дорого і ситуацію назад не повернеш. Слід врахувати і різні побічні ефекти», каже він.

Академік НАН України Яків Дідух розповів про масштаби катастрофи на місці Каховського водосховища і поділився думками про те, що чекає на цю місцевість через кілька десятків років 3

«Через 8 років там будуть високі дерева та високотрав’я. Коли ці зарості затоплять, органіка перегниватиме і забруднюватиме повітря, бо проточність води незначна. Хоча це не ті масштаби, що спричиняють підвищення температури, але це суперечить доктрині охорони довкілля і боротьби з потеплінням», додає Дідух.

Гідрологи кажуть, що водойми позитивно впливають на клімат, але лісові екосистеми теж, зазначає Яків Дідух.

«Навіть є гіпотеза, що саме лісовий “насос” закачує вологу і сприяє збільшенню кількості опадів. Всі ці аспекти повинні бути прораховані і оцінені у вигляді різних сценаріїв, а тоді слід приймати виважене рішення. Сьогодні у світі заведено розробляти різні сценарії, навіть негативні і відбирати оптимальний варіант», резюмував вчений.

Читайте ще: Природа має свої правила – чому на місці Каховського водосховища важливо відновити Великий Луг

To Top
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×