У жовтні, на восьмому місяці повномасштабної агресії, розпочалася нова фаза війни росії проти України. Чого очікувати українцям, як запобігти трагедії, що розгортається, і як виправдовують свій терор росіяни – у матеріалі нижче.
Володимир Путін різко загострив своє вторгнення в Україну 10 жовтня, завдавши найбільшої хвилі ракетних ударів з того часу, як його армія вперше перетнула український кордон майже вісім місяців тому. Російські сили випустили понад 80 ракет і десятки безпілотників-камікадзе іранського виробництва по невійськових цілях на території України. 19 українських мирних жителів загинули, десятки поранено. Частина країни тимчасово поринула у пітьму.
Оцінка ситуації ISW
На цьому фоні росія активізувала свою інформаційну кампанію, щоб неправдиво представити Україну як терористичну державу і створити інформаційні умови для протидії спробам визнати такою РФ. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, передає НСН.
Кілька російських джерел зробили заяви про затримання співробітниками ФСБ Росії громадян України за нібито підготовку “терактів” у Свердловській, Московській та Брянській областях 12 жовтня.
“Російські мілблогери посилили риторику… та закликали російську владу посилити процедури “контррозвідки” та офіційно визнати Україну терористичною державою”, – йдеться у звіті ISW.
Російський інформаційний простір також може створювати умови для виправдання подальших масованих ударів по українському тилу.
“Хоча, як раніше оцінювало ISW, ця тактика є частиною російського способу ведення війни і, ймовірно, буде використана незалежно від інформаційних умов. Російська влада також може створювати умови для атак проти Росії під фальшивим прапором, які кваліфікуються як терористичні акти, здійснені Україною”, – додають аналітики.
Що кажуть аналітики
Єдиний спосіб запобігти трагедії, що розгортається, — надати українцям зброю, необхідну для самозахисту та перемоги у війні, – вважає Пітер Дікінсон – редактор розділу блогів про Україну UkraineAlert аналітичного центру «Атлантична рада».
Яка справжня причина і мета посилення атак на мирні міста
У своєму матеріалі Дікінсон пише, що в офіційному зверненні Путін заявив, що авіаудари були завдані у відповідь на недавній вибух на Кримському мосту. Однак ця спроба подати удари як акт помсти викликала широкий сумнів. Скептики зазначили, що Росія вже неодноразово проводила подібні атаки, і вказали на той факт, що саме Путін погрожував такою ескалацією майже за місяць до цього. Виступаючи в середині вересня, коли його армія безладно відступала з Харківської області, Путін заявив, що нещодавні російські авіаудари по українській цивільній інфраструктурі були «попередженням», і пообіцяв «серйозніші заходи у відповідь» у разі продовження контрнаступу України. Схоже, він дотримався свого слова.
Цілі, обрані для точкових авіаударів 10 жовтня, передбачають явний намір вивести з ладу цивільну інфраструктуру України, сіючи страх і паніку серед населення. Крім низки енергетичних об’єктів, російські ракети також вразили низку цивільних об’єктів у центрі Києва, зокрема дитячий майданчик, пішохідний міст, університет і жваве перехрестя у центрі міста. Жодна з цих цілей не має будь-якої мислимої військової цінності.
Удари, схоже, були розраховані так, щоб спричинити максимальний хаос, причому перша хвиля припала на ранковий час пік, коли українці відвозили своїх дітей до школи та їхали на роботу. 11 жовтня російські ракетні удари продовжилися, що ще більше спростувало раніші заяви про те, що це була відповідь на обстріл Кримського мосту.
Реакція світу
Ескалація Путіна викликала засудження з боку міжнародної спільноти, але набула широкого схвалення всередині російської аудиторії. В офіційній заяві президент США Джо Байден звинуватив Росію у вбивстві мирних жителів і знищенні цілей без будь-якого військового підґрунтя. Байден сказав, що напади продемонстрували «крайню жорстокість незаконної війни Путіна проти українського народу». Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що точкові удари по цивільних цілях ознаменували «глибоку зміну характеру цієї війни». Повідомляли, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш «глибоко шокований» «черговою неприйнятною ескалацією війни», тоді як речник глави зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Борреля заявив, що напади рівносильні «воєнному злочину».
А росіяни тріумфують
Втім у Росії настрій був тріумфуючий. В останні тижні на Путіна чинився тиск, що дедалі зростав, з метою завдати удару у відповідь після серії принизливих військових поразок, які приголомшили російську громадськість і вдарили по переможному характеру кремлівської пропагандистської бульбашки. Рішення завдати удару по українських цивільних об’єктах широко обговорювалося в російських соціальних мережах і віталося багатьма видними діячами режиму як бажана демонстрація сили. Чеченський лідер Рамзан Кадиров, який був одним із найгучніших критиків нерішучих воєнних дій Росії, після терактів 10 жовтня заявив, що він «на 100% задоволений тим, як триває війна».
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який нині є заступником голови Ради безпеки Росії, сказав, що теракти слід розглядати як «перший епізод» нової фази війни. Медведєв, який прагнув позиціонувати себе як прихильник жорсткої лінії у війні проти України, стверджував, що кінцевою метою Москви тепер має бути «повний демонтаж українського політичного режиму», який, за його словами, становить «постійну, пряму і явну загрозу для Росії».
Чого очікувати українцям
Розмови про зовсім нову фазу конфлікту можуть бути перебільшенням. Зрештою, російські сили цілеспрямовано завдавали ударів по українських громадянах і цивільній інфраструктурі від початку вторгнення в лютому. Проте безпрецедентний масштаб ракетних обстрілів, скоєних цього тижня, свідчить про значне зміщення акцентів, оскільки Путін прагне повернути собі ініціативу після кількох місяців невдач на полі бою.
Плани російського правителя щодо завоювання України почали руйнуватися з найпершого дня вторгнення. Наступаючим російським військам сказали, що вдячне населення зустріне їх короваєм і квітами. Натомість вони зіткнулися з запеклим опором і були змушені відступити з Києва, зазнавши великих втрат. Потім Москва спробувала перегрупуватися та зосередитися на окупації східноукраїнського Донбасу, але цей концентрований удар незабаром припинився через нові важкі втрати. Ситуація ще більше погіршилася на початку вересня, коли українські військові почали приголомшливий контрнаступ, внаслідок якого вдалося звільнити більшу частину північного сходу України, тоді як російські військові виявилися виснаженими та деморалізованими.
Тепер Путін зіткнувся з раніше цілком немислимою перспективою повної перемоги України і намагається врятувати своє вторгнення, що зазнає невдачі, піднявши ставки. В останні тижні він влаштував фальшиві референдуми в окупованих областях України і поспішно приєднав ці території до Російської Федерації, погрожуючи захистити свої новопридбані землі ядерною зброєю. Він також постарався поповнити поріділі лави своїх сил вторгнення, оголосивши про першу мобілізацію Росії з часів Другої світової війни.
Раптове збільшення кількості авіаударів по українських цивільних об’єктах цього тижня чітко вписується у ширшу позицію російського правителя щодо ескалації. Не зумівши перемогти Україну на полі бою, Путін тепер застосовує тактику терору, щоб зламати опір українського народу.
Людину, яку нещодавно призначив Путін командувачем російських військ в Україні, генерала Сергія Суровікіна, мабуть, спеціально обрали для цього завдання. Суровікін, призначений на початку жовтня, має репутацію жорстокої людини, за що отримав прізвисько «генерал Армагеддон». Завдані цього тижня авіаудари — це саме те, на що сподівалися його шанувальники, і зловісний натяк на плани Росії на найближчі місяці.
Досі українці реагували на ескалацію російської повітряної війни сумішшю гніву та рішучості. 10 жовтня українські урядовці та представники громадськості виступили в соціальних мережах із повідомленнями про опір і висловлюваннями непохитної впевненості в остаточній перемозі. Міжнародні спостерігачі, схоже, згодні з цим останнім пунктом, водночас багато хто наголошує, що російська кампанія проти української цивільної інфраструктури не має великого військового значення і навряд чи змінить перебіг війни.
Проте тактика терору Росії створює серйозні проблеми для населення України. Атаки, здійснені цього тижня, наголосили на вразливості країни для авіаударів і наголосили на гострій потребі в поліпшених системах протиповітряної оборони. Деякі нові системи були нещодавно доставлені, інші вже в дорозі, але українські офіційні особи нині наголошують на тому, що подальші поставки залишаються головним пріоритетом. Оскільки напади на цивільну інфраструктуру, ймовірно, продовжаться найближчими місяцями, необхідно також вжити заходів для ремонту життєво важливої інфраструктури, усунення надзвичайних ситуацій у ланцюжку постачання та забезпечення альтернативних джерел енергії.
Розпач Путіна та його здатність до воєнних злочинів не слід недооцінювати. Він знає, якщо програє війну в Україні, то навряд чи виживе. Оскільки військова перемога виявляється недосяжною, він має намір розбомбити Україну, повернувши її в доіндустріальну епоху, і поставити країну навколішки.
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що російські ракети вразили приблизно 30% енергетичної інфраструктури країни протягом перших двох днів влаштованого Москвою бомбардування. Це лише початок. Мільйонам українців зараз загрожує похмура перспектива довгої зими з обмеженим доступом до води, опалення та електрики. Їх тяжкого становища може бути недостатньо, щоб врятувати невдале путінське вторгнення, але воно може спровокувати одну з найстрашніших гуманітарних катастроф двадцять першого століття. Єдиний спосіб запобігти цій трагедії, що розгортається, — надати українцям зброю, необхідну їм для самозахисту та перемоги у війні.
Переклад матеріалу – НВ
