Навіть проліт ракети впливає на ґрунт і врожай – стверджують науковці. А що вже казати про території, які регулярно піддаються обстрілам. В Україні внаслідок війни, за різними оцінками, не використовується понад 5 млн гектарів орних земель. Це території, які зазнали шкоди внаслідок бойових дій.
Про руйнівний вплив війни на сільське господарство в Україні розповіла виданню РБК-Україна науковиця Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, доктор біологічних наук Людмила Білявська, передають Новини України – НСН
Навколо вогневих точок навіть не росте трава
За приблизними оцінками науковців, внаслідок воєнних дій постраждали близько третини площ вирощування зернових. Під час вибухів та роботи військової техніки у ґрунти потрапляє велика кількість токсичних речовин – зокрема, вибухові речовини та важкі метали. Відбувається хімічне пошкодження ґрунту.
Навколо вогневих точок не росте трава, а в ґрунті з-під згорілої військової техніки насіння пшениці взагалі не проростає, зазначають в Інституті мікробіології і вірусології.
Під час війни ґрунти зазнають також механічного та фізичного пошкодження – наприклад, ущільнення внаслідок роботи важкої техніки або зрушення через вибухи.
Фізичні і механічні пошкодження можна побачити неозброєним оком, щоб визначити хімічний вплив, необхідно робити аналіз, бо впливає і тепловий удар, і вибух, і розрив ґрунту. При цьому руйнується також біологічна складова ґрунту – практично “вигорає” і мікробіота, і гумус, і інші речовини, які відповідають за біологічну активність ґрунту, – пояснює Людмила Білявська
Навіть проліт ракети впливає на ґрунт і врожай
Науковиця додає: навіть ті територій, над якими літали ракети, також зазнали шкоди. Залишки ракетного палива осідають на поля і потрапляють у ґрунт та рослини.
Був випадок, коли господарство з Харківської області, яке вирощувало органічну продукцію і продавало її до Європи, виявило у своєму зерні токсичні речовини, хоча безпосередньо в них бойових дій не було. Але над ними літали ракети – у і зерні були виявлені токсичні речовини та важкі метали з ракетного палива, – розповідає мікробіолог
Перевищення вмісту важких металів у 10-20 разів
Із 2022 року співробітники інституту почали відбирати проби ґрунту з місць безпосереднього ведення бойових дій. Серед місць відбору – вирви від влучання ракет, бомб та мін, вогневі точки, горіння бойової техніки.”Другий рік у нас триває дослідження зразків ґрунту з Київської, Сумської, Донецької, Чернігівської, Харківської, Херсонської областей. Наприклад, із Бахмуту раніше військові відбирали для нас ґрунти і ми їх аналізували. Визначали ураження важкими металами, вибухонебезпечними речовинами і тестували наші біотехнології для відновлення тих ґрунтів, – розповідає Людмила Білявська
Науковці інституту виявили у деяких пробах ґрунту вибухонебезпечні речовини, в інших випадках – перевищення вмісту важких металів у великих кількостях – у 10-20 разів: ртуть, миш’як, свинець, залізо, мідь, хром.
Якщо ці речовини не перевести в недоступну форму або не вилучити з грунту, вони там і залишаються довгий час. Можуть промитися водою на певну глибину”, – зазначає вона.
Рослини можуть абсорбувати важкі метали. Так шкідливі речовини потраплятимуть в людський організм із рослинною їжею чи м’ясом, якщо тварина їла рослини, що накопичили метали з грунту.
Якщо токсичні речовини накопичуються в людському організму, це призводить до різних захворювань аж тяжких форм, раку. Це як бомба уповільненої дії, коли візуально шкоди не видно, а потім відобразиться на поколіннях людей , – застерігає мікробіолог
Чому на місцях вибухів не можна вирощувати сільськогосподарські рослини
Речовини, які потрапляють у ґрунт під час вибухів, без спеціальної обробки ділянки залишаються у вирві. Там, де горів танк, чи де стріляла артилерія, територія вигорає, залишається пляма, на якій лише з часом відновлюється рослинність, каже науковиця.
Заорювання не дасть ефекту, тому що сама земля не жива в цьому місці. Випалена земля – і біологічна складова грунту, і гумус вигорів, і бактерії, які там мають бути і робити землю живою, практично знищені. Має пройти час, щоб воно все відновилося
За її словами, існують кілька варіантів, як очистити ґрунт.
Можна відразу обробляти бактеріями, які розкладають і нейтралізують токсичні речовини, якщо є можливість – обробляти саму вирву. Якщо можливості немає, тоді заорювати і тоді обробляти всю ділянку мікроорганізмами, які розкладають токсичні речовини і висівати рослини-фіторемедіанти, для того, щоб витягти ці токсичні речовини, прибрати їх з поля, – пояснює Людмила Білявська
Водночас на деяких пошкоджених ділянках не ростуть ні рослини-фіторемедіанти, ні бур’яни.
Там, де розливалися нафтопродукти, вже два роки не росте нічого. Без відновлення, застосування мікробних технологій такий ґрунт неможливо буде відновити, – зауважує фахівець
Якщо фермери засівають пошкоджені ділянки відразу, необхідно обробляти насіння відповідними речовинами, щоб рослина росла, а потім тестувати, які токсичні речовини та важкі метали будуть у продукції.
Як можна відновити ґрунти після пошкоджень внаслідок воєнний дій
За словами Людмили Білявської, дослідження ґрунтів тривають, тому що реалізується проект Академії наук “Прискорене відновлення грунтів, постраждалих внаслідок воєнних дій” з використанням мікробних біологічних і фіторемедіації.
Наразі лише мікроорганізми здатні акумулювати, розкласти чи перевести в якусь недоступну форму ці токсичні речовини. По-іншому їх позбутися неможливо. І для того, щоб відновити ґрунти, якраз і необхідно відновити біологічну активність ґрунту саме мікробної складової, – пояснює науковиця
Вона розповідає, що в інших країнах пошкоджені війною ґрунти консервувалися на десятки років.
У Франції, В’єтнамі консервували і засаджували рослинами, деревами. Але там йшлося в основному несільськогосподарські ґрунти. У нас немає стільки часу, щоб консервувати ґрунти. Там використовували хімічні абсорбенти, але ми не можемо їх використовувати, бо це також буде впливати на навколишнє середовище, – звертає увагу Людмила Білявська
Сучасні біотехнології дозволяють використовувати ділянку через короткий період часу, бо пришвидшують розкладання токсичних речовин і переведення їх у недоступну форму.
Через півроку-рік рослини починають рости, краще розвиватися на тих ділянках, де застосувались мікробні біотехнології. За рахунок цього можливо використовувати з часом ці землі. Навіть вдасться і почистити від токсичних речовин, агрохімікатів, пестицидів, які вже були у ґрунті раніше, – пояснює спеціаліст
Виробництво таких препаратів є частково в інституті, але звертаються переважно ті агровиробники, які й раніше використовували біотехнології.
А масово немає такого застосування. Якщо загорнули, рослини ростуть, то далі особливо ніхто цим не переймається. Звертаються до нас, коли з’являється якась проблема, – каже вона
Комплекс відновлення ґрунту від токсичного забруднення коштує приблизно 100-150 доларів на гектар.
Крім біопрепаратів для відновлення ґрунту, в інституті розробляють технологію очищення ґрунтів за допомогою рослин, які “витягують” токсичні речовини, зокрема, за допомогою коріандру та конюшини.
Ще новини України: Половина Каховського водосховища заросла вербовим лісом – а що з іншою половиною?
