Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих українців. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Юрій Баран
26-річний Юрій Баран загинув у Львові. 18 квітня 2022 року він перебував на СТО, де працював. Саме у приміщення цього автопідприємства влучила російська ракета. Внаслідок обстрілу загинуло семеро людей.
«Він тільки встиг написати коханій, що на роботі, і в нього все добре. Це були останні його слова. А далі лишились тільки спогади і нестерпний біль від втрати рідної людини», – розповіла Марія Баран, мама Юрія.
Юрій народився у Червонограді на Львівщині. Навчався у Червоноградському коледжі, згодом – у Національному лісотехнічному університеті, де здобув кваліфікацію «Комп’ютерні науки та інформаційні технології, проектування». Останні три роки Юрій працював на підприємстві «Автошанс-плюс», яке займалося ремонтом автомобілів, шиномонтажем і продажем запчастин.
Мама пригадує, що Юрій був добрим, життєрадісним, усміхненим і завжди готовим допомогти.
«Він любив мандрувати світом, багато читав, співав. Відпочивав із друзями, які згадують його як добру, веселу і справедливу людину. Друзі його називали душею компанії», – розповіла мама.
Марія Баран каже, що син ніколи не забував і про рідних – батьків, сестру, племінниць, бабусь. Разом з родиною відзначав усі традиційні сімейні свята, дні народження.
«Він тільки починав жити. Вдихав кожну мить на повні груди. Попереду мало бути весілля, діти, подорожі…, – сказала Марія Баран. – Ти в наших думках, скалічених і розбитих війною серцях! Назавжди! Ми тебе пам’ятаємо, любимо, сумуємо…»
У Юрія Барана залишилися батьки, сестра, маленькі племінниці, кохана дівчина, бабусі, друзі та велика родина. «Для них загибель Юрчика стала раною, яка ніколи не загоїться», – написала Марія Баран.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
