Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих українців. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Сьогодні розповідь про Аню Соколову
9-річна Анна Соколова загинула 20 березня в підвалі багатоповерхівки Маріуполя. Від російських обстрілів впали плити, що були над підвалом. Один із уламків звалився на ноги дитині…
Мама Анни Яна Соколова так пригадує останні дні життя її доньки: «Я зі своєю донечкою Анюткою до 19-го березня ховалася в квартирі на другому поверсі будинку, що не Морському бульварі, 20. Це неподалік «Азовсталі». З нами ховалася і сім’я сусідів – подружжя з донечкою. Та вранці 19 числа під самі вікна впала бомба, квартира постраждала. І ми з всіма мешканцями під’їзду вирішили на ніч сховатися в підвалі, а зранку піти кудись далі від лінії фронту. Йшли запеклі бої. Лише в наш будинок та біля нього за той день влучило 17 снарядів. Ми не могли вийти на вулицю приготувати їжу, бо стріляли навіть з автоматів. Діти їли сухарі. Ніч була дуже страшною. Ніхто не спав. Постійно лунали вибухи. А близько 4-ї години від чергової бомби дві плити перекриття над підвалом не витримали та впали…»
Донька Яни загинула від травм. Через декілька годин обвалилися всі 5 поверхів над цим місцем. Загалом під обваленими плитами у підвалі загинуло 6 людей.
«Я та донечка моїх сусідів вижили. Я змогла її дістати та вивести до людей з нашого дому. Моїй донечці уламок плити впав на ноги і розтрощив їх, вона загинула від тих ран», – розповіла Яна.
Анна Соколова народилася 21 вересня 2012 року в Маріуполі. Дівчинка вчилася в 4-му класі школи №10. Ходила на малювання, в школу моделей та займалась волейболом.
«Усі ці захоплення обрала для себе сама, і мала успіх. Дуже багато малювала вдома. Анна мріяла, що коли їй буде 10 років, піде вчитися програмуванню. Навіть знайшла собі місце, де хотіла навчатися, – пригадує мама дівчинки. – Моя донечка була радісною талановитою дівчинкою. Мала гарне почуття гумору. Казала, що не хоче бути дорослою, бо їй дуже подобається бути дитиною… У неї вкрали змогу подорослішати…».
У дівчинки залишився також тато – коли почалось повномасштабне вторгнення, він перебував за кордоном.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
