Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Владислав Магдик
Загиблі у Маріуполі: Владислав Магдик
9 березня 2022 року російські військові вбили 12-річного Владислава Магдика. Хлопець разом із батьками та сестрою намагався евакуюватись із села Гаврилівка Київської області. Сім’я їхала забрати родичів з села Раківка, як раптом окупанти почали обстрілювати їхній автомобіль.
«Російський військовий стріляв у нашу машину, куля пробила мене наскрізь, але через те, що Влад сидів поряд, вона поцілила ще в нього, він помер відразу», – рік потому поділилась спогадами сестра Владислава, Анна
Хлопець народився та ріс в селі Гаврилівка. Навчався в Бучанській спеціалізованій загальноосвітній школі №5. Захоплювався комп’ютерами і хотів стати програмістом, ходив на спеціалізовані курси з цієї дисципліни. Займався воркаутом та любив мотоцикли.
«Пам’ятаю, як він любив готувати страви з картоплі. Спочатку йому готували, а потім він навчився це робити і у нас вдома раз в тиждень точно була або смажена картопля, або картопля-фрі, або картопля по-селянськи, також умів робити деруни. І в нього насправді це смачно виходило», – розповіла Анна
Владислав мав багато друзів, щасливе життя зі своєю родиною, гарні стосунки з сестрою. У дівчини багато фото, де вони разом. На них Владислав усміхається.
«Спільних історій було багато, але у нас була особлива традиція з ним, яка продовжувалася навіть під час окупації. Ми раз у тиждень щось купували смачненьке та робили вечір фільмів і разом сміялися, сумували, лякалися. Це було весело. Також в дитинстві я збирала колекцію ляльок та робила їм будиночки. А Влад постійно збирав гроші та купував мені ляльки, хоча я його навіть не просила цього робити. Він був дуже щедрим та чуйним хлопцем. Коли бачив людей, які просять про допомогу, йому ставало сумно і він давав їм гроші. А ще він завжди запрошував друзів додому, вони разом гралися, їли піцу, музику включали, веселилися, і постійно кликали мене в цю тусовку», – розповіла сестра
У Влада залишились мама Ольга, тато Валерій та сестра Анна.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
