Вбиті росією. Ярослав Яцьков був уродженцем Житомира. 2018 року вступив до лав полку «Азов». Був командиром взводу. «Востаннє ми з ним говорили 31 березня. Син просив, щоб не хвилювалися, бо може зникати зв’язок. Щоб берегли себе і його трьох котиків, яких він підібрав на вулиці» – розповіла мама полеглого Героя…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Ярослав Яцьков
Загиблі Захисники України: Ярослав Яцьков
Головний сержант Ярослав Яцьков на псевдо Амбал загинув 2 квітня 2022 року в Маріуполі. Захиснику назавжди 27 років.
Ярослав народився у Житомирі. Закінчив загальноосвітню школу №27. Рік провчився у Поліському національному університеті на юридичному факультеті. А 2018 року вступив до лав полку «Азов». Був командиром 2-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення. Повномасштабне вторгнення зустрів на передових позиціях у Маріуполі.
«Востаннє ми з ним говорили 31 березня. Син просив, щоб не хвилювалися, бо може зникати зв’язок. Щоб берегли себе і його трьох котиків, яких він підібрав на вулиці. Після цієї розмови ми не знали про сина аж до 18 квітня. Поки на російському сайті не знайшли фото загиблих наших воїнів. Хоч обличчя були розмиті, по тілу ми впізнали нашого Ярика. Згодом повідомили з частини, що наш син загинув 2 квітня. Батько одного із тих, хто був на фото, розповів, що вони втрьох пробували вибратися з оточення.
Тіла наших синів повернули в червні 2023 року. Я не знаю, які вищі сили втрутилися, що їх знайшли. Ми свою дитину впізнали по тату… Ярик був міцної статури. Змалечку був дуже допитливий. Займався велосипедним спортом, боксом і кікбоксингом навіть вже у зрілому віці. Під час служби на тренуваннях з легкістю виносив на плечі «пораненого». Тому побратими дали йому позивний Амбал. Мріяв влітку 2022 року одружитися з коханою із Волині. Я пропонувала, щоб розписалися дистанційно. Ярик сказав: «Я так не вмію. Потрібно нам зустрітися з батьками і познайомитися. Невдовзі повернуся і все буде гаразд». Ми до останнього надіялися, що на тому фото був не наш син», – розповіла мати Наталія Яцькова.
Ярослав посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований 14 листопада 2023 року на Смолянському військовому цвинтарі в Житомирі.
У воїна залишилася мати, батько й молодший на 11 років брат.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
