Вбиті росією. Ірина Федорко була творчою людиною. Захоплювалася фотографією. В той день з чоловіком і сином вони були на подвір’ї школи, де допомагали сортувати речі для тероборони. Туди влучила російська ракета. «Згодом на вулиці біля сходів серед уламків він помітив черевик, який одразу впізнав. Це було взуття Ірини, яке подарував їй на Новий рік. Неподалік стояв син. Вадим відправив його додому. Не хотів, щоби побачив щось жахливе. Хоч і сам ще не вірив у найгірше…»
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Ірина Федорко
Загиблі у Чернігові: Ірина Федорко
Життя 47-річної Ірини Федорко відібрала російська армія 3 березня 2022-го. Ірина з чоловіком Вадимом були на подвір’ї школи №21 у мікрорайоні Подусівка, коли російські військові влучили у цей навчальний заклад.
Того дня Ірина запропонувала поїхати в школу, щоб допомогти сортувати речі для тероборонівців. Школа на той час була наче невеликий гуманітарний штаб.
«Близько 12.00 ми були на місці. В той день була гарна сонячна погода. Ми відправили сина в укриття, а самі вийшли у двір біля входу в школу», – сказав Вадим
Якоїсь миті пролунав звук наближення ракети. Вадим крикнув: «Біжимо». Схопив дружину за руку. Тільки відчинив двері в школу, зробив крок, як пролунав вибух. Ракета розірвалася метрів за п’ять. Вадима відкинуло всередину.
Коли пил після вибуху осів, стало видно тіла навколо й уламки. Поглядом Вадим шукав Ірину, гукав. І ті, й подальші пошуки не давали результатів. Згодом на вулиці біля сходів серед уламків він помітив черевик, який одразу впізнав. Це було взуття Ірини, яке подарував їй на Новий рік. Неподалік стояв син. Вадим відправив його додому. Не хотів, щоби побачив щось жахливе. Хоч і сам ще не вірив у найгірше.
Від шоку Вадим не відчував, що має поранення лівої ноги і кровотечу. Це помітили правоохоронці й відвезли його в лікарню. Згодом Вадим дізнався, що Ірина загинула.
Ірина Федорко все життя мешкала в Чернігові. Працювала операторкою, торговою агенткою. Одного разу Вадим подарував їй фотоапарат. І вона захопилася мистецтвом фото. Навчалася і пізнавала тонкощі праці з фотокамерою. Потім придбала професійну й останні 10 років життя була фотографинею. Любила подорожі, нові місця, чарівні краєвиди. У 2021-му і на початку 2022-го з родиною об’їхала пів України.
«Вона не терпіла невдач і завжди знаходила вихід. Бути фотографинею і мати власну студію без інвесторів і партнерів – це справжній виклик. Після всього, що сталося, її студії ніхто не наважився торкнутися. Це дійсно меморіал її життя. Якщо мама хотіла мати величезні сани до Нового року – вона з татом їхала на пилораму, купували дерев’яні плити, тато все вирізав і так створювали декор. Треба фон, як у Парижі – робила стіни й підлогу, щоби мали вигляд у французькому стилі. Та навіть смітник біля входу для клієнтів був оброблений пап’є-маше, що створено її руками. Вона любила, коли все гарно. І це все зберігається там, у моєму особистому меморіалі Ірини Федорко. Ці моменти, коли вона поверталася зі студії вся в фарбі, але щаслива від творчості, – найкращі спогади про маму», – поділилася донька Юлія
«Ірина була творчою. Через свої прекрасні фото дарувала людям радість. Завжди мала багато замовлень, постійних клієнтів. Уміла через знімки передати характер, настрій, почуття. Мала талант вибрати гарну локацію, ракурс, освітлення. Це була її стихія. Моя дружина була найдобрішою людиною, яку знав. Спокійна, порядна. Ніколи голос не підвищувала й не терпіла скандалів. Любила життя. Наша запальничка, яку ми всі сильно любили. Дуже сумуємо, вона завжди буде у наших думках і серцях», – сказав чоловік Вадим
В Ірини Федорко залишилися чоловік, син, донька, батьки і брат.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
