Вбиті росією: Анжела Дарбінян була вірменкою за національністю. ЇЇ родина переїхала до України з Вірменії, рятуючись від війни там… Щомісяця Анжела організовувала поїздки до дитячих будинків і будинків для літніх людей, возила все необхідне, безплатно стригла і робила засічки, організовувала свята. Вона опікувалась притулками для тварин, прилаштовувала безхатніх… Анжела Дарбінян загинула разом зі своїм улюбленцем, собакою Сьомкою…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Анжела Дарбінян
Загиблі у Полтаві: Анжела Дарбінян
Життя 36-річної Анжели Дарбінян відібрала російська армія, яка завдала ракетного удару по житловому будинку у Полтаві 1 лютого 2025 року. Анжела загинула разом зі своїм улюбленцем, собакою Сьомкою. Вони жили на третьому поверсі будинку, в який поцілив ворог.
Родина Анжели переїхала до України з Вірменії, рятуючись від війни там. У Полтаві вона закінчила загальноосвітню школу №30. Згодом здобула фах перукарки. Була власницею салону «Enji». Волонтерка, яка допомагала всім, кому могла. На дозвіллі любила готувати, рибалити і загалом проводити час на природі. Любила тварин, а особливо собак. Обожнювала своїх рідних. Мала багато друзів.
«Добра, світла, чуйна любляча, людина слова і людина діла, дуже любила свою родину», – розповіла подруга Вероніка
«Щомісяця Анжела організовувала поїздки до дитячих будинків і будинків для літніх людей, возила все необхідне, безплатно стригла і робила засічки, організовувала свята. Під час пандемії теж не стояла осторонь: збирала кошти, продукти, речі першої необхідності, допомагала тим, хто потребував. Вона опікувалась притулками для тварин, прилаштовувала безхатніх. Згуртувала всіх любителів тварин на районі, разом облаштували спеціальний майданчик. Якщо якась тваринка загубилась – разом шукали, якщо знаходили тваринку-безхатька – знаходили господаря. Під час повномасштабної війни охопила всю сферу волонтерства: допомагала в шпиталях, забезпечувала фронт й опікувалась тилом. Коли дізналась, що дівчата на фронті мусять носити чоловічі бронежилети, за власний кошт відшивала спеціальні бронежилети для жінок. Мала можливість виїхати з України, адже її родина живе за кордоном, але вона відмовилась і залишилась жити в зйомній квартирі, допомагаючи всім чим могла і навіть більше. Анжела назавжди залишила помітний слід у душах людей. Нам пощастило знати її і бути причетними до добрих справ, якими Вона жила. Дякуємо долі, що Вона була з нами. В нашій пам’яті Вона залишиться назавжди», – поділилися близькі подруги Марина та Леся
5 лютого 2025 року з Анжелою прощалися в Полтаві. Її тіло доправили на кремацію. Родина забере прах до Бельгії.
В Анжели залишились мама, сестра, брат і племінники.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
