Вбиті росією. Артем Чегодар був мешканцем Кривого Рогу. Шлях воїна розпочав з 2016-го в АТО. “Часто розповідав про свою донечку. Називав її бубликом, розповідаючи, як ця мала бешкетниця наводить хаос в домі. Вірний друг і побратим. Честь!”, – згадали побратими… “Записуючи останні голосові повідомлення мені, під страшним обстрілом з усмішкою казав: “Нє, киць, це не по нам, у мене все добре” – розповіла дружина…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Артем Чегодар
Загиблі Захисники України: Артем Чегодар
Сапер Артем Чегодар на псевдо Скорпіон загинув під час виконання бойового завдання на Курському напрямку 18 жовтня 2024 року. Захисникові назавжди 27 років.
Народився воїн на Дніпропетровщині в місті Кривий Ріг. Мав освіту слюсаря з ремонту колісно-транспортних засобів, яку здобув у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки.
Шлях воїна Артем розпочав з 2016-го в АТО. Боронив країну на посаді сапера інженерно-саперної роти 17-ї окремої танкової бригади. За особисту мужність був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».
«Світла людина, він завжди посміхався, був відкритий. Завжди розповідав про свою кохану дружину Аміну. Про те, яка вона гарна та мила, коли злиться на нього. Про свою донечку. Називав її бубликом, розповідаючи, як ця мала бешкетниця наводить хаос в домі. Вірний друг і побратим. Честь!», – розповіли побратими.
«Його відпустка була для нашої сім’ї великим святом, чекали, готувалися. Ці 15 днів ми проживали справжнє життя, якого тепер немає. Він був найкращим татом для нашої донечки, мені дуже шкода, що вона навіть не встигла його запам’ятати. Попри все, ніколи не жалівся, як йому б тяжко не було, завжди посміхався. Записуючи останні голосові повідомлення мені, під страшним обстрілом з усмішкою казав: «Нє, киць, це не по нам, у мене все добре»», – розповіла дружина
Поховали захисника у рідному місті.
В Артема залишились мама, дружина та донечка, якій на момент загибелі тата було 2 роки.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
