Вбиті росією. Роман Ях був уродженцем Львівщини. За професією – кухар-офіціант. У травні 2023 року долучився до лав ЗСУ. 14 жовтня на Донеччині отримав важке поранення. Був евакуйований до Дніпра, а потім до Києва. Організм не витримав навантаження після третьої операції і серце воїна зупинилося…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Роман Ях
Загиблі Захисники України: Роман Ях
Солдат Роман Ях на псевдо Лях помер 23 жовтня 2023 року в Київському військовому шпиталі. 14 жовтня під час мінометного обстрілу позицій біля села Новомихайлівка на Донеччині отримав важке поранення. Був евакуйований до військової госпіталю у Дніпро, там його прооперували і перевезли до столиці. Та організм не витримав навантаження після третьої операції і серце воїна зупинилося. Йому назавжди залишилось 28 років.
Роман народився в селі Артасів Львівської області. Навчався у місцевій школі. Ріс добрим, сором’язливим та лагідним. Був відповідальний, завжди захищав і обороняв від негараздів свого молодшого брата. В юнацькі роки почав проявляти хист до кулінарії, що і вирішило його подальшу долю. Згодом закінчив вище професійне училище №71 міста Кам’янка-Бузька, де здобув професію кухаря-офіціанта. Переїхав до Львова. Влаштувався на роботу у ПрАТ «Концерн Хлібпром». Своєю наполегливістю та професіоналізмом підкорив керівництво та швидко піднявся по кар’єрних сходах, починаючи від готувальника сировини до оператора 6 розряду потоково-автоматичної лінії. Паралельно з роботою здобував другу освіту в Львівському фаховому коледжі харчової та переробної промисловості. Обожнював природу, де відпочивав і серцем, і душею.
У травні 2023 року чоловік приєднався до лав 79-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ та вирушив на схід. Служив на посаді сапера інженерно-саперної роти.
На першому місці у Романа завжди була сім’я. Він не був багатослівним, завжди відчував, коли людині погано і просто потрібно помовчати поряд. Брав на себе відповідальність за всіх. Був головою в сім’ї, найкращим другом і порадником для своєї коханої.
«Всі його знають як доброго, сором’язливого хлопця. Я його знаю, як відважного, до неможливості люблячого з неймовірним почуттям гумору, яке мене просто закохало, і найщирішою посмішкою», – написала наречена полеглого бійця
Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Романа в рідному селі.
У нього залишились батьки Ольга Іванівна та Богдан Дмитрович, брат Дмитро та наречена Оксана.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
