Вбиті росією. Вадим Паращук був мешканцем Київщини. Був столяром. До лав ЗСУ його мобілізували. Брав участь в АТО/ООС. «Вадим був патріотом своєї країни. Він завжди казав: «А хто, як не я. Я ніколи не покину хлопців». Він був справжнім командиром», – розповіла його дружина Ольга…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Вадим Паращук
Загиблі Захисники України: Вадим Паращук
33-річний штаб-сержант Вадим Паращук на псевдо Стріла помер у шпиталі 30 квітня 2024 року. За дев’ять днів до цього під час виконання бойового завдання він отримав важкі поранення внаслідок обстрілу КАБами поблизу села Пречистівка на Донеччині.
Вадим народився в селі Олександрівка Київської області. Закінчив 9 класів Олександрівської загальноосвітньої школи. Потім вступив до Рокитнянського професійного ліцею, де здобув професію столяра. 2009-го був призваний на строкову службу до Збройних Сил України, через рік підписав контракт із в/ч 3990, в якій прослужив до січня 2014 року. У травні 2014-го уклав наступний контракт із 72-ою окремою механізованою бригадою. Брав участь в АТО/ООС.
23 лютого 2022 року чоловік був мобілізований до 16-го батальйону «Полтава», що у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади. Був командиром підрозділу.
За час служби Вадим був нагороджений низкою відзнак, зокрема: «За взірцевість у військовій службі”» ІІ та ІІІ ступенів, «За військову доблесть», «Гвардія України», «За оборону Авдіївки», «Ветеран Війни», «Учасник АТО», двома відзнаками ОУВ «Запоріжжя». Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Вадим – це найкраще, що зі мною було в моєму житті. У нас чудові дітки. Я завжди була коханою та щасливою, у нас була міцна родина. Але Вадим був патріотом своєї країни. Він завжди казав: «А хто, як не я. Я ніколи не покину хлопців». Він був справжнім командиром», – розповіла його дружина Ольга
Поховали Героя в селі Карапиші на Київщині.
У Вадима залишились мама, брати, сестри, дружина, син і донька.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
