Вбиті росією. Єгор Горбатенко був родом з Луганська. В «Азові» – з 2014 року. Потрапив у полон. Вижив в Оленівці після теракту. Після обміну повернувся на фронт. Загинув за 100 кілометрів від рідного дому. За день до 5-ї річниці весілля. Було пряме влучання міни в окоп, тому місця захоронення немає…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Єгор Горбатенко
Загиблі захисники України: Єгор Горбатенко
Молодший лейтенант Єгор Горбатенко на псевдо Юра загинув 8 листопада 2023 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу в Серебрянському лісі неподалік села Діброва Луганської області. Захисникові назавжди 30 років.
Єгор родом з Луганську. Закінчив школу N29. У вищому технічному училищі отримав диплом за спеціальністю «Автослюсар».
В «Азові» – з 2014 року. Брав участь у Широкинській наступальній операції, боях на Світлодарській дузі. З перших днів повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь.
«Місто Маріуполь стало для Єгора таким же рідним, як і Луганськ. Там він зустрів своє кохання, там народилася донечка Мирослава. Я – мама найкращого сина! Він лишається для мене живим та найріднішим, ніхто не зможе мені його замінити. Я вірю, що поки ми його пам’ятаємо – він живий», – написала мати Наталія Горбатенко
Під час повномасштабного вторгнення Єгор служив зовнішнім пілотом безпілотних авіаційних комплексів 2-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів роти розвідки Окремого загону спеціального призначення «Азов». У боях за місто отримав декілька серйозних поранень. У травні 2022 року з «Азовсталі» захисник вийшов у полон.
У полоні син перебував у Оленівці Донецької області. Він залишився живим в бараці, де був здійснений теракт. Повернувся 21 вересня 2022 року, коли був перший обмін. Далі – операції, тривала реабілітація та повернення на фронт. На моє запитання: «А, може, залишишся інструктором на полігоні?», син відповів: «А хто буде вас захищати», – розповіла мати
Єгор загинув за 100 кілометрів від рідного дому. За день до 5-ї річниці весілля.
Було пряме влучання міни в окоп, тому місця захоронення немає. Ми дуже сподіваємося, що буде символічне поховання на Меморіальному кладовищі, – додала Наталія
За час служби молодший лейтенант Єгор Горбатенко неодноразово був відзначений командуванням нагородами, зокрема відзнаками «Широкинська операція», «За службу в розвідці», «Козацький хрест» ІІІ ступеня, медалями «За оборону Маріуполя», «Захиснику Маріуполя», орденами «За оборону країни», «За мужність» ІІІ ступеня, «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).
Єгор був українцем не лише за національністю, а й за покликом душі, – зазначила мама. – Він цікавився історією України-Русі, шукав цікаві факти й документи. З 14 років був фанатом Луганського ФК «Зоря», де став свідомим патріотом. Тому в 2014 році вступив добровольцем у «Азов». До самого дня загибелі його життя було пов’язане з «Азовом», де він виріс від солдата до молодшого лейтенанта полкової розвідки
В Єгора залишилися донечка Мирослава, дружина Тетяна, мати Наталія Вікторівна та бабуся Валентина Тарасівна.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
Раніше ми повідомляли: Сиділа за комп’ютером біля вікна: сусіди розповіли, як ворожий «Шахед» вбив 14-річну Марійку у Києві
