Вбиті росією. Вадим Кучеренко з родиною завжди ховався на ніч у підвал. Але в той день він почувався хворим і вирішив ночувати в хаті. Ворожий снаряд прилетів прямо у ліжко Вадима. Тоді загинув також двоюрідний брат чоловіка. «Його любили всі бабусі. Ніколи не проходив повз, коли бачив стареньких – то відро водички піднесе, то добрим словом обізветься. З кожною людиною знаходив спільну мову..» – розповіла мама Вадима Кучеренка
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Вадим Кучеренко
Загиблі на Харківщині: Вадим Кучеренко
Вадим Кучеренко загинув 26 березня 2022 року у селі Циркуни на Харківщині. Серед ночі у його будинок прилетів снаряд. Поряд загинув 45-річний двоюрідний брат чоловіка, Владислав Жуковін.
Вадим жив у Циркунах разом із батьками, дружиною і донькою. З початком повномасштабного вторгнення родина на ніч ховалася від обстрілів у підвал. Також з ними були тітка і двоюрідний брат Вадима, які приїхали з сусіднього села.
26 березня Вадим почувався хворим, вирішив ночувати в хаті. У вітальні спав двоюрідний брат. У домі також залишилися батьки. Дружина і семирічна донька ночували у погребі.
«О 2 ночі прилетів снаряд, після нього – другий. Один потрапив прямо в ліжко Вадима, а другий – в кімнату племінника. Я із криком побіг до хлопців. Побачив сина. Він лежав на ліжку, засипаний цеглою… Я почав кричати на всі боки, але в селі мене ніхто не почув. Під ранок прийшли сусіди, допомогли відкопати племінника», – розповів батько Микола Кучеренко
1 травня родина Вадима виїхала до Литви. Батьки чоловіка на початку листопада 2022 року приїхали відвідати могили рідних на кладовищі.
«Так ми і залишилися тут. Оселилися у чужій хаті. Як заходиш на наше подвір’я, руки опускаються, нічого не хочеш робити. Сядеш, плачеш», – додав Микола Кучеренко
Вадимові було 39 років. Народився у Циркунах. Добре навчався в школі, вступив на бюджетне відділення аграрної академії в Харкові і здобув фах економіста. На роботі у фермерському господарстві через травму втратив око. Залишився з батьком працювати там водієм. Отримував пропозиції роботи за фахом, але не пішов, бо через перспективу постійної праці за комп’ютером боявся втратити зір вцілілого ока.
«Його любили всі бабусі. Ніколи не проходив повз, коли бачив стареньких – то відро водички піднесе, то добрим словом обізветься. З кожною людиною знаходив спільну мову. В школі дітям допомагав вирішувати задачки, так само в інституті. Мав там багато друзів, вони приїжджали до нас. Коли дізналися про загибель сина, всі плакали», – сказала мати Валентина
У Вадима Кучеренка залишилися батьки, брат, дружина і донька.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
