Вбиті росією. Тетяна Бурдак працювала у яслах, була дуже доброю, діти її дуже любили… Серце жінки не витримало зникнення безвісти сина-прикордонника. Здоров’я стрімко погіршувалося, а в лікарні окупованого Донецька не надали належної допомоги… Тіло сина Сергія повернули в ході обміну тільки у 2024 році…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Тетяна Бурдак
Загиблі у Маріуполі: Тетяна Бурдак
Життя Тетяни Бурдак обірвалося 13 серпня 2022 року. Її серце не витримало зникнення безвісти сина-прикордонника Сергія Бурдака і блокаду рідного Маріуполя.
Тетяні було 64 роки. Народилася у Маріуполі. Закінчила школу №39. Вступила до сільськогосподарського технікуму в Немішаєвому Київської області. На Київщині одружилася з Петром Бурдаком. Народився син Сергій. Коли хлопчику було три роки, сім’я переїхала в Маріуполь.
«Спочатку Тетяна була нянею у дитсадку. Згодом закінчила Бахмутське педагогічне училище і працювала вихователькою в ясельній групі. Діти дуже її любили. Батьки – поважали. Та за станом здоров’я була змушена звільнитися», – розповіла сестра Ганна
У 2020-му Тетяна впала та зламала шийку стегна. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пересувалася за допомогою ходунків. Жила Тетяна у мікрорайоні «Східний», який одним із перших потрапив під обстріли ворога.
24 лютого 2022 року Ганна забрала сестру до себе. Син Сергій вже був у військовій частині, а його родина не могла дістатися будинку Тетяни.
«Якось вулицею пройшли українські військові. Сказали, що нам треба їхати, адже буде авіаудар. Так ми опинилися в лікарні Кальміуського району. А 5 квітня нас, 120 людей, відвезли до селища Сартана, потім – на фільтрацію. 20 квітня ми повернулися до Маріуполя», – пригадала Ганна
Здоров’я Тетяни Бурдак погіршувалося. Рідні уже знали, що Сергій зник безвісти.
«12 серпня їй стало дуже погано. Викликали «швидку». Забирати до обласної лікарні не хотіли, поки я не дала грошей. А там був жах. У приймальні нас протримали з 9-ї ранку до 13:30. Весь цей час сестра кричала, але ніхто нічого не робив. Розпочали процедури тільки о 16:30. У сестри піднялася температура до 41. Лікар з реанімації сказав, що її треба розкрити, і все пройде. А потім інша лікарка сказала, щоб ми дали їй спокійно померти…» – пригадала сестра
Тетяну поховали на Волонтерівському цвинтарі в Маріуполі. У неї залишилися онука Яна, невістка, племінники, сестра Ганна Паронко.
«Таня була дуже доброю, світлою, справедливою людиною», – сказала Ганна
Із Сергієм Бурдаком змогли попрощатися тільки 14 серпня 2024-го у Мукачеві на Закарпатті. Тіло воїна повернули під час обміну.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
