Вбиті росією: Дмитро Легкошкур був родом з Дніпропетровщини. Працював на шахті і обожнював риболовлю та бджільництво. Ставши на захист України, служив на посаді командира відділення. «Разом з чоловіком мріяли про мирне життя, про дітей. Такий він щасливий був, коли дізнався про вагітність. Але так і не дочекався первістка… Дуже важко усвідомити, що мого коханого немає…» – сказала дружина Дмитра
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Захисник Дмитро Легкошкур
Загиблі Захисники України: Дмитро Легкошкур
Молодший сержант Дмитро Легкошкур загинув 13 травня 2024 року поблизу селища Урожайне Донецької області. Під час виконання бойового завдання воїн отримав поранення, несумісні з життям. Захисникові назавжди 26 років.
Народився Дмитро в селі Хороше Дніпропетровської області. Навчався у Хорошівській загальноосвітній школі. Закінчивши 9 класів, вступив до Коледжу електрифікації та автоматизації сільського господарства, де здобув професію техніка-електрика. У 2016 році почав працювати в шахтоуправлінні «Першотравенське» шахти «Степова». З дитинства полюбляв риболовлю. Перед великою війною почав захоплюватися бджільництвом.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини у складі 12-го окремого батальйону Національної гвардії України. Служив на посаді командира 2-го відділення 2-го стрілецького взводу 5-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону.
«Мій коханий був світлою і щирою людиною. Для мене – цілий світ. Моя підтримка та опора. Поряд з ним було спокійно й легко. Ми завжди підтримували одне одного, з нетерпінням чекали зустрічей, які були рідко і проходили ніби одним днем. Разом з чоловіком мріяли про мирне життя, про дітей. Такий він щасливий був, коли дізнався про вагітність. Але так і не дочекався первістка… Дуже важко усвідомити, що мого коханого немає…», – розповіла дружина Наталія
Поховали захисника у рідному селі.
У Дмитра залишились батьки, сестра та дружина, яка на момент загибелі чоловіка була вагітною.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
