Вбиті росією: Неля Арделянова була мешканкою Запорізької області. В мирному житті працювала в інтернаті. Захоплювалася співом. Була учасницею українсько-болгарського ансамблю «Гармонія». З перших днів великої війни Неля займалася евакуацією цивільних з Маріуполя до Запоріжжя. А коли дорога вже була закрита, почала допомагати з пораненими в госпіталі, займалась облаштуванням місць для проживання бійців…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Захисниця Неля Арделянова
Загиблі Захисники України: Неля Арделянова
Неля Арделянова на псевдо Нінель загинула 8 травня 2022 року в місті Маріуполі Донецької області. Тоді окупанти скинули важку авіабомбу на бункер «Магазин 20». Захисниці було 46 років.
Неля народилася в селі Преслав Запорізької області. Була наймолодшою донькою у сімʼї – мала старших брата і сестру. У селі дівчина закінчила школу і пішла вчитися на бухгалтерку в Приморське професійно-технічне училище. Працювала за спеціальністю у різних установах. Останнім цивільним місцем роботи був Преславський психоневрологічний інтернат.
Одним із захоплень Нелі був спів. Вона була учасницею українсько-болгарського ансамблю «Гармонія», який існував у селі Преслав. Разом з колективом Неля виступала на концертах, фестивалях у селах та містах області, а в 2017 році їздила на виступ у Болгарію. Талант Нінель успадкували і її доньки – Ірина і Тетяна. Жінка плекала любов до болгарських танців та традицій, адже своїм корінням була звідти й завжди памʼятала про це.
«Ще зі школи моя сестра вирізнялася цілеспрямованістю: ставила собі ціль і йшла до неї. Була дуже доброю, нікому не відмовляла у допомозі. Завжди усміхнена і весела, активна та відповідальна. Дуже любила життя. Ми завжди будемо памʼятати її щиру усмішку, красу, елегантність і відкритість», – згадує свою молодшу сестру Галина Саввова
У 2019 році Неля приєдналася до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Вона залишилася без роботи, тому за рекомендацією своєї подруги вирішила спробувати нове місце. Спочатку була завідувачкою харчового складу, а згодом перейшла на посаду начальниці речового складу. В обовʼязки жінки входило одягати військових полку. Вона настільки добре розбиралася у своїх обовʼязках, що як тільки до неї заходив хтось із хлопців, з першого погляду могла визначити розмір одягу. Слідкувала, щоб усім було зручно і вони мали гарний вигляд.
Згодом прийшов служити в «Азов» і чоловік Нелі Валерій – хотів бути поряд із дружиною. Обіймав посаду водія. Спочатку вони перебували в Урзуфі, а згодом виконували свої обовʼязки у Маріуполі. Там і зустріли повномасштабне вторгнення.
З перших днів великої війни Неля займалася евакуацією цивільних з Маріуполя до Запоріжжя. А коли дорога вже була закрита, почала допомагати з пораненими в госпіталі, займалась облаштуванням місць для проживання бійців. На «Азовсталі» була дуже складна ситуація з одягом. Нінель усіляко намагалася розв’язати цю проблему.
«Неля була справжнім героєм. Попри складну ситуацію в Маріуполі, вона була позитивно налаштованою, вірила, що все буде добре, – говорить сестра Галина. – Коли ще була можливість спілкуватися, я їй казала, щоб вона себе берегла, що вона ще потрібна своїм донькам. А Неля відповідала, що повинна зробити максимум від себе можливого там, у Маріуполі».
Нелю посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У захисниці залишилися чоловік, старша сестра і двоє доньок. Її чоловік Валерій досі перебуває у російському полоні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
