9
9

Меморіал: вбиті росією. Захисник Олександр Поліщук, 20 років, Харківщина, червень

Меморіал: вбиті росією. Захисник Олександр Поліщук, 20 років, Харківщина, червень

Вбиті росією. Олександр Поліщук був родом з Хмельниччини. З початком повномасштабної війни хотів долучитися до війська, але врешті спочатку завершив навчання. На початку 2024 року підписав контракт, а через півроку загинув… Був позитивним, добрим, романтичним, із гарним почуттям гумору. Навіть в найбільш негативних ситуаціях робив так, щоб ніхто не сумував…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Захисник Олександр Поліщук

Вбиті росією. Олександр Поліщук був родом з Хмельниччини. З початком повномасштабної війни хотів долучитися до війська, але врешті спочатку завершив навчання. На початку 2024 року підписав контракт, а через півроку загинув… Був позитивним, добрим, романтичним, із гарним почуттям гумору. Навіть в найбільш негативних ситуаціях робив так, щоб ніхто не сумував…

Загиблі Захисники України: Олександр Поліщук

Морпіх Олександр Поліщук, позивний Грузін, поліг 16 червня 2024 року біля міста Вовчанськ на Харківщині. Під час штурму ворожих позицій зазнав смертельної вибухової травми. Воїну назавжди 20 років.

Олександр народився в селі Розсоша Хмельницької області. Після закінчення школи навчався у Хмельницькому торговельно-економічному фаховому коледжі за професією технолога харчової продукції. Згодом заробляв на ремонтах. У вільний час любив читати книжки, слухати музику і грати в комп’ютерні ігри. Мріяв поїхати разом з друзями в Грузію. Любив говорити з грузинським акцентом.

З початком повномасштабної війни Олександр хотів долучитися до війська, але довелося спочатку завершити навчання. На початку 2024-го підписав контракт із ЗСУ та став бійцем 36-ї окремої бригади морської піхоти.

«Саша був позитивним, добрим, романтичним, із гарним почуттям гумору. Навіть в найбільш негативних ситуаціях робив так, щоб ніхто не сумував. До війни мріяв поїхати разом з друзями в Сакартвело. Мені він запам’ятався розмовами до пізньої ночі та мріями на майбутнє, а ще чуйністю: він завжди допомагав, коли я мав проблеми», – розповів близький друг загиблого Михайло Крупа

Поховали молодого захисника в рідному селі.

В Олександра залишились старенька бабуся, інші рідні, друзі та побратими.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/

To Top
Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу