Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих українців. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі. У кожного з них своя історія. Передчасно обірвана росією.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Віталій Гуменюк
29-річний солдат Віталій Гуменюк, позивний Іспанець, загинув 23 червня 2022 року біля села Спірне під Бахмутом на Донеччині. Він повернувся з Іспанії, щоб воювати за Україну і робив це до останнього подиху.
Віталій народився у селі Іванчі Вараського району на Рівненщині. Коли йому було 10, батьки розлучилися. Віталій з сестрою і мамою переїхали до Іспанії. Там хлопець закінчив школу та захопився спортом, мріяв стати поліцейським, як багато хто з рідних по маминій лінії. Однак обрав будівельний напрям. Цікавився велетенськими будівельними кранами, вчився на будівельника, зокрема – оператора будівельного крану. І разом із тим – займався квартирними ремонтами.
Сестра Віталія отримала громадянство Іспанії, а він відмовився – хотів залишатися українцем. У своїй кімнаті почепив над ліжком українській прапор, а на полиці завжди лежали книжки з історії України.
Коли досяг повноліття, поїхав до України, хотів відслужити в армії. Під час медкомісії його виявили непридатним до служби через проблеми із зором. Хлопець повернуся до Іспанії та займався волонтерством: допомагав людям із залежностями вилікуватися від них, залучав до спорту, легкої атлетики. Рятував, допомагав, вчився, працював, відвідував вуличні тренажери.
Проте Віталій у квітні 2022 року знову приїхав, щоб захищати Україну від окупанта. Він пишався тим, що вдалось стати воїном ЗСУ. Служити пішов до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Був навідником, оператором розвідувального взводу.
24 травня 2022 року відсвяткував 29-річчя вже на бойових позиціях. А у червні загинув під час бойових дій.
«Це був юнак, який найбільше любив Україну і мріяв після війни приїхати її відбудовувати, маючи таку спеціальність. “Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі..” – це саме про нього», – зазначила знайома.
Поховали українського іспанця у селі Полиці на Рівненщині.
У Віталія залишилися батьки і сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
