100
100

Меморіал: вбиті росією. Людмила Колесник, 42 роки, Чернігівщина, березень

Меморіал: вбиті росією. Людмила Колесник, 42 роки, Чернігівщина, березень

Вбиті росією: Людмила Колесник разом з чоловіком пішла до сусідів через город, щоби зарядити телефон. Електроенергії у селі не було, гаджети заряджали від автомобілів чи генераторів. Подружжя тільки-но дійшло до сусідів, як на городі впали міни… «Вона стільки квітів понасаджувала, ходжу повз них і плачу» – каже свекруха…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Людмила Колесник

вбиті росією

Загиблі на Чернігівщині: Людмила Колесник

42-річна Людмила Колесник загинула від обстрілу Анисова на Чернігівщині 9 березня 2022 року. Село в окупації не було, проте потерпало від частих російських обстрілів.

Того дня, 9 березня, Людмила з чоловіком Андрієм Манойликом пішли до сусідів через город, щоби зарядити телефон. Електроенергії у селі не було, гаджети заряджали від автомобілів чи генераторів. Подружжя тільки-но дійшло до сусідів, як на городі впали міни. Уламок потрапив жінці під праву руку, вона загинула на руках у чоловіка.

Людмила Колесник народилася у Чернігові. Там вивчилася на бухгалтерку, потім здобула диплом спеціалістки з економіки. Працювала за фахом: в обласній податковій, на місцевих підприємствах.

У 2016-му познайомилася з Андрієм і переїхала до нього у село Анисів.

«Ми з Людочкою жили мирно. Вона така добрячка була. У неї все так акуратно було скрізь… Вона якась неймовірна дитина. Людина з міста, не побоялася, переїхала в село. Їй усе цікаво було: корови, город, загалом сільське життя… Вона стільки квітів у мене понасаджувала, ходжу повз них і плачу. І тварин Людмила сильно любила. У Чернігові у неї були кішка Соня, папуга Федір, равлик, рибки. А тут – корівка наша Красуша, Людочка любила з нею розмовляти, як з людиною», – згадала свекруха Любов Манойлик

Вільний час Людмила приділяла родині. Разом із Андрієм планували звести окремий будинок у Анисові, але завершити будівництво не встигли.

Людмилу поховали 11 березня 2022 року. У неї залишилися цивільний чоловік, мама та сестра.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/

To Top
Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу