Вбиті росією: Анна Денисенко працювала операторкою в комунальному підприємстві «Маріупольміськводоканал». Того дня вийшла на подвірʼя, щоб приготували їжу, і була біля багаття, коли туди влучив ворожий снаряд. Жінка опинилася в епіцентрі вибуху…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Анна Денисенко
Загиблі у Маріуполі: Анна Денисенко
Жителька Маріуполя Анна Денисенко загинула внаслідок обстрілу міста 16 березня 2022-го. До свого 50-річчя Анна не дожила пів року.
Під час повномасштабного вторгнення разом із мамою Анна жила в будинку по проспекту Луніна, 25. До підвалу не спускалися. Під час обстрілів ховалися у квартирі. 16 березня 2022-го Анна вийшла на подвірʼя, щоб приготували їжу. Вона була біля багаття, коли туди влучив ворожий снаряд. Жінка опинилася в епіцентрі вибуху.
Я довго не могла прийти до тями. Все ж було добре. Ми готували. Аня ще підійшла до мого чоловіка, попросила допомогти зробить лунки для вогнища. Ми з нею спілкувалися. Вона прийшла пізніше за всіх. Ми казали, давай допоможемо, але вона все робила сама. Говорила, що все закінчиться і ми все витримаємо, адже ми – разом. А вийшло так, що Аня залишилася там назавжди, – розповіла сусідка і однокласниця Ольга Парахневич
Анна народилася і виросла в Маріуполі. Навчалася в школі №31. Разом із батьками та братами жила в Приморському районі.
Я з Анею вчився у школі до кінця 8-го класу. Потім я пішов далі в 9-й, а вона – до ПТУ чи технікуму. Я її періодично бачив на «Стрєлке», бо й сам там жив, але ми рідко спілкувалися. От що я більш за все пам’ятаю, то це – Аніну посмішку. Вона завжди посміхалася, випромінювала щастя, заряджала позитивом, – згадав однокласник Сергій Маслов
Анна працювала операторкою в комунальному підприємстві «Маріупольміськводоканал». Виховувала сина. Раділа онучці. Була життєрадісною та усміхненою.
Анна була чудовою, гарною донькою, господинею, мамою та бабусею. У неї була онучка, яку вона дуже любила. Як би важко не було, всі проблеми вона завжди вирішувала з посмішкою. Казала: «Все буде добре. По-іншому не може бути». Я називала її «Сонечком», бо своєю посмішкою та позитивом вона дарувала гарний настрій, завжди могла підтримати, – додала Ольга Парахневич
Жінку поховали біля будинку. Згодом ексгумували.
В Анни залишилися мати, син, онука, невістка, два брати.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
