Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих українців. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Юрій Клименко
39-річний рятувальник Юрій Клименко загинув 5 вересня 2022 року від російського артилерійського обстрілу селища Золочів на Харківщині. Юрій повернувся зі зміни та пішов у гараж ремонтувати авто – саме туди поцілив ворожий снаряд. Поряд з Юрієм загинув також його тесть Сергій Сметанік.
«Юрій з коханою дружиною Юлією виховували довгоочікуваного синочка. Це була прекрасна сім’я, в якій панували любов та злагода, – розповідає теща загиблого Лариса. – Юрій був гарним сином та зятем, турботливим чоловіком і люблячим татом. Допомагав усім і завжди. Налаштовував нас лише на позитив. І дуже чекав, що скоро буде перемога України у війні».
Юрій працював пожежним-рятувальником. Колеги пригадують його хорошим фахівцем та порядною людиною.
«Він товаришував з усіма, в роботі був безвідмовним. Це болюча втрата і для рідних Юри, і для нашого колективу», – сказав Віктор Гарбуз, заступник начальника управління – начальник ВЦЗ та ОНПР Богодухівського РУ ГУ ДСНС України.
«У 2005-му ми почали працювати пожежними-рятувальниками в Харкові. Сім років пліч-о-пліч трудилися в одному підрозділі. У 2012-му разом з Юрою перейшли працювати до 52 ДПРЧ. Відтоді він був водієм пожежно-рятувального автомобіля. В колективі мав високий авторитет. Був досвідченим рятувальником, ділився знаннями з молодими спеціалістами. Хоч Юрій обіймав посаду водія, але під час критичних ситуацій завжди допомагав хлопцям гасити пожежі. Дуже шкода, коли у вічність відходять такі люди. Для нашого підрозділу це велика втрата. Юрій був нашим добрим другом, кваліфікованим, відповідальним співробітником і дуже хорошою людиною», – сказав Олександр Коваль, начальник 52 ДПРЧ 5 ДПРЗ, безпосередній керівник загиблого.
У Юрія Клименка залишилися дружина, син та мама.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
