Вбиті росією. Життя лікарки Світлани Лукʼянчик відібрала російська армія у Києві 8 липня 2024 року, вдаривши по лікарні «Охматдит». «Чудова світла дівчина, яка завжди мріяла бути лікаркою і допомагати дітям, хоча сама була сиротою. Глибоко переживала за кожного маленького пацієнта..» – розповідають про Світлану…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Світлана Лук’янчик
Загиблі у Києві: Світлана Лук’янчук
Життя лікарки Світлани Лукʼянчик відібрала російська армія у Києві 8 липня 2024 року.
Ворог вдарив по національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».
Влучив у токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз, також пошкодило інші відділення медичного закладу. Світлана працювала в «Охматдиті» нефрологинею.
Їй було 30 років. Народилася у Львові. Навчалася у школі-інтернаті Червонограда, що на Львівщині. У 2016-му втратила маму, і виховання дівчини взяла на себе тітка. Вищу освіту Світлана здобула у Національному медичному університеті імені Богомольця, опісля завершила інтернатуру.
«Світлана була цілеспрямованою студенткою. Весела, життєрадісна, позитивна. Стати лікаркою для неї було мрією. Також вона брала активну участь у Профкомі студентів НМУ. Навчалася наполегливо, на бюджеті, потім – інтернатура в «Охматдиті». Там і залишилася працювати», – пригадали одногрупники загиблої
«Чудова світла дівчина, яка завжди мріяла бути лікаркою і допомагати дітям, хоча сама була сиротою. А лікувала вона дуже важких діток у відділенні нефрології в «Охматдиті». Ми з нею познайомилися, коли вона тільки починала працювати там як асистентка. Пам’ятаю, як вона мені розповідала про перші одужання і про тих дітей, яких не вдалося врятувати… Як глибоко вона переживала за кожного маленького пацієнта, вкладаючи всю душу не тільки в лікування, а й в теплу підтримку їх у скрутну хвилину словом, усмішкою», – написала колега Ольга Голубева
У Світлани залишилася тітка.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
