Вбиті росією: Олександр Грищенко загинув разом з 24-річним сусідом. Їх автомобіль ростріляли загарбники. «Мій кремезний тато вмістився у велику миску… Ми поховали його 27 лютого на кладовищі», – зі сльозами пригадала донька…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олександр Грищенко
Загиблі на Чернігівщині: Олександр Грищенко
47-річний Олександр Грищенко загинув 26 лютого 2022 року. Його автомобіль російські військові обстріляли у селі Крупичполе на Чернігівщині.
Разом із ним загинув сусід і товариш 24-ліній Євген Чемерис. Вони жили у селі Припутні, чому поїхали до Крупичполя, рідні точно не знають.
«Ми до останнього думали, що він у селі. Вони з сусідом Євгеном були в гостях у односельця. А потім ми зранку прокинулися, а його ще немає. Почали шукати, телефон вимкнений. Я зрозуміла, що тато десь не тут. Подзвонила його керівнику, який жив у Крупичполі, попросила проїхати селом, подивитися, може, там десь. За 15 хвилин він подзвонив і сказав, що на в’їзді в село стоїть спалене авто», – розповіла донька Олена
Вона з рідними поїхала в Крупичполе. Там побачила згорілу автівку тата. Тіло Євгена було обгорілим, проте його можна було впізнати. Від Олександра майже нічого не залишилося.
«Мій кремезний тато вмістився у велику миску… Ми поховали його 27 лютого на кладовищі», – зі сльозами пригадала донька
Олександр Грищенко народився у селі Припутні. Після школи служив строкову службу. Потім працював на різних сільськогосподарських підприємствах у Припутнях, Ічні, Крупичполі – був трактористом і комбайнером. В останні роки мав роботу в лісі, теж водієм.
В Олександра було чимало техніки, він обробляв землю, вирощував зерно.
«Татко завжди активний був, не міг сидіти на місці. До повномасштабки постійно десь їздив: то робота в лісі, то на полі, то вдома. У перші дні війни пиляв верби, аби дороги перекрити… Він ніколи не був суворим, дуже любив нас із братом. Коли брат грав у футбол, то батько їздив уболівати за нього. Татко ніколи ні на кого не тримав зла, завжди допомагав людям. Нам дуже важко без нього», – сказала донька
В Олександра Грищенка залишилися дружина, донька, син, онук і двоє братів.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
